Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_po_UP_2011_106_voprosov.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
838.14 Кб
Скачать

99. Звільнення від набування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку

ДАВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИРОКУ — закінчення встановлених законом строків від дня набуття обвинувальним вироком закон, сили, у зв'язку з чим засуджений звільняється від виконання призначеної судом міри покарання. Закон (ст. 49 Кримінального кодексу України) встановлює три умови застосування Д. в. о. в.:

1) закінчення вказаних у законі строків;

2) неухилення засудженого від відбування покарання; 3) невчинення протягом встановлених законом строків нового злочину, за який суд ом призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року.

Обвинувальний вирок не виконується, якщо його не було виконано в такі строки (від дня набуття вироком закон, сили):

1) один рік — при засудженні до покарання не більш суворого, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;

2) три роки — при засудженні до позбавлення волі на строк не більше 2 років; 3) п'ять років — при засудженні до позбавлення волі на строк не більше 5 років; 4) десять років — при засудженні до більш суворого покарання, ніж позбавлення волі строком на 5 років.

Перебіг давності переривається, якщо засуджений ухилиться від відбування покарання або вчинить до закінчення строку новий злочин, за який судом його позбавлять волі на строк не менше 1 року. Обчислення давності в разі вчинення нового злочину починається з моменту його вчинення, а в разі ухилення засудженого від відбування покарання — з моменту його з'явлення для відбування покарання або з моменту його затримання. Обвинувальний вирок не може бути виконано, якщо від часу його винесення минуло 15 років і давність не була перервана вчиненням нового злочину. Питання про застосування давності до особи, засудженої до смертної кари, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосування давності, смертна кара замінюється позбавленням волі. Д. в. о. в. поширюється не лише на основні, а й на дод. покарання, які вказані у вироку. Давність виконання дод. покарання починає діяти з моменту відбуття осн. покарання або з моменту умовно дострокового звільнення від осн. покарання.

100. Звільнення від набування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

На підставі ст. 83 КК України суд може звільнити від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше 5 років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено з роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. Законодавством передбачена відпустка тривалістю 70 календарних днів до пологів і 30 після них (у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей _ 70 днів). Жінкам, віднесеним до 1 — 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така відпустка надається тривалістю 180 днів (90 днів до пологів і 90 після них).

Таке звільнення застосовується до жінок, якщо вони: а) мають сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з нею проживання, або б) мають можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини. Після досягнення дитиною 3 років або в разі її смерті суд залежно від поведінки засудженої може звільнити її від покарання або замінити його більш м'яким покаранням, або направити засуджену для відбування покарання, призначеного за вироком. Останнє буде у разі, якщо звільнена від покарання жінка відмовиться від дитини, передасть її у дитячий будинок, буде ухилятися від виховання дитини, догляду за нею, систематично вчинювати правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, або зникне з місця проживання.

Контроль за поведінкою таких жінок і жінок, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, здійснюється кримінально-виконавчими інспекціями за місцем їх проживання і регулюється розділом IV Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МВС України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560.

Якщо жодна з зазначених підстав звільнення від відбування покарання не застосовується судом при постановці вироку, засуджені жінки з вагітністю понад 4 місяці або які мають при собі дітей віком до 3 років, направляються для подальшого відбування покарання у виправну колонію, при якій є будинок дитини.

При цьому осіб, які вперше засуджені до позбавлення волі, направляють до Чорноморської колонії Одеської області, жінок, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі, — до Чернігівської виправної колонії.

У 2004 р. в цих колоніях трималося 57 жінок, які мали дітей до 3-річного віку або народили їх у колонії. Для них згідно з законом (ч. З ст. 115 КВК України) створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування. У будинках дитини забезпечуються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку дитини. Засуджені жінки можуть спілкуватися зі своїми дітьми у вільний від роботи час без обмежень. Матері-годувальниці і вагітні Жінки можуть одержувати додаткові продуктові посилки (передачі) у Кількості і асортименті, які визначаються медичними висновками.

Після досягнення дитиною 3 років вона, за згодою матері, може передаватися її родичам чи іншим особам (за рішенням органів опіки і піклування) або її направляють до відповідних дитячих закладів. Жінці у цих випадках надається право короткочасного виїзду за межі колонії для влаштування дитини у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше 10 діб (ч. 4 ст. 111 КВК України).

Якщо у матері дитини, яка досягла 3-річного віку, невідбута частина строку покарання не перевищує 1 року і вона сумлінно виконує свої материнські обов'язки, перебування дитини у будинку дитини може бути продовжено адміністрацією колонії до звільнення матері. У разі злісного порушення жінкою-матір'ю вимог режиму відбування покарання це рішення може бути скасовано.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]