Диференціація холерних вібріонів

Тест	Vibrio cholerae biovar cholerae	Vibrio cholerae biovar eltor	Не О1 (вібріони, що не аглютинуються)
Аглютинація холерною сироваткою О1	+	+	–
Аглютинація сироватками Огава чи Інаба	+	+	–
Лізис фагами фаг С (фаг IV)	+	–	±
фаг Ель-Тор ІІ	–	+	±
Ріст на середовищі з поліміксином	–	+	±
Аглютинація курячих еритроцитів	–	+	±
Реакція Фогеса-Проскауера	–	+	–
Гемоліз еритроцитів барана	–	±	±

Збудники харчових токсикоінфекцій

Харчові токсикоінфекції – гострі кишкові захворювання, які спостерігаються в результаті вживання продуктів, інфікованих великою кількістю живих бактерій. У шлунково-кишковому тракті, а також у крові відбувається руйнування мікроорганізмів, результом чого є утворення великої кількості ендотоксину. Захворювання характеризується симптомами гастроентериту та порушенням водно-сольового обміну.

Збудниками харчових токсикоінфекцій є представники родини Enterobacteriaceae – бактерії родів Salmonella, Escherichia, Proteus, Кlebsiella, Vibrio (V. parahaemolyticus), а також представники родів Bacillus (B. cereus), Clostridium (C. perfringens), деякі ентерококи тощо.

Незалежно від виду збудника, харчові токсикоінфекції мають ряд загальних ознак:

• захворювання спричиняється вживанням в їжу продукту, який містить велику кількість живих мікробних клітин;

• протягом декількох годин симптоми захворювання проявляються у значної кількості людей, які вживали інфіковані продукти;

• короткий інкубаційний період – декілька годин, рідко – понад добу;

• хвороба виникає раптово, супроводжується блювотою та гострою діареєю;

• летальність менше 1% (смерть наступає у осіб, які мають послаблене здоров'я, головним чином, у літніх людей та дітей);

• хворі безпечні для оточуючих, контактне зараження неможливе, оскільки збудник виділяється з блювотою та випорожненнями короткий час і є малопатогенним.

Поряд з цим можуть проявлятися також індивідуальні особливості захворювання, що викликаються різною природою збудника. Тривалість інкубаційного періоду може залежати від багатьох факторів: дози збудника, яка потрапила до організму, ступеню його патогенності, стійкості макроорганізму тощо.

Харчові токсикоінфекції спостерігаються в тих випадках, коли живі мікроорганізми внаслідок різних санітарних та технологічних порушень при приготуванні, зберіганні та реалізації харчових продуктів потрапляють до них, починають інтенсивно розмножуватися і при вживанні їжі надходять в організм людини у великій кількості.

Збудники харчових токсикоінфекцій продукують як ендо-, так і екзотоксини. Ендотоксини здійснюють ентеротропну та нейротропну дію, підвищують температуру тіла, викликають головний біль, нездужання та інші симптоми загальної інтоксикації. Екзотоксини здійснюють ентеротоксичну та цитотоксичну дію. У результаті дії ентеротоксину підсилюється секреція рідини та солей у просвіт кишечнику, розвивається діарея, з чим пов'язують порушення водно-сольового обміну. Цитотоксичний ефект полягає у пошкодженні клітин епітелію слизової оболонки травного тракту, в якій відбуваються запальні зміни. Патогенність збудників харчових токсикоінфекцій також пов'язана з наявністю капсули, пілей, синтезом ферментів агресії.

Резистентність. Збудники харчових токсикоінфекцій досить стійкі до дії різних факторів зовнішнього середовища і можуть тривалий час зберігатися в різних харчових продуктах. Для знищення мікроорганізмів потрібна тривала термічна обробка. Дуже високою резистентністю характеризуються спороутворюючі бактерії – представники родів Bacillus та Clostridium.

Епідеміологія. Гострі харчові токсикоінфекції – широко розповсюджені захворювання. Хворіють ними люди різного віку. Сприйнятливість різна і залежить від дози збудника, імунного статусу людини, до організму якої потрапили інфіковані продукти. Рівень захворюваності збільшується в теплий період року. Джерелом інфекції можуть бути тварини і люди, які виділяють більшість збудників харчових токсикоінфекцій з випорожненнями. Через поширення збудників у грунті, воді, на різних предметах джерело інфекції майже завжди встановити важко.

Механізм передачі – фекально-оральний, шлях передачі – харчовий. Вживання будь-яких продуктів може привести до розвитку харчової токсикоінфекції чи інтоксикації. У м'ясі, рибі можуть міститися, наприклад, протеї, в молочних продуктах – стафілококи та інші мікроорганізми. Продукти, інфіковані мікроорганізмами, зовні можуть здаватися незміненими.

Лабораторна діагностика. Матеріалом для дослідження є блювотні маси, промивні води шлунку, випорожнення, залишки їжі. Для діагностики використовують бактеріологічний метод.

Лікування. При гострих харчових токсикоінфекціях, перш за все, призначають неспецифічне лікування – промивання шлунку. Застосування хіміопрепаратів недоцільне.

Профілактика. Дотримання санітарно-гігієнічних норм при приготуванні та зберіганні їжі.