2. Кількісна і якісна економічна оцінка природних умов та ресурсів.

Наявний природно-ресурсний по­тенціал (ПРП) є одним з найбільш важливих факторів розміщення продуктивних сил і включає вже вивчені елементи природного середовища:

• природні ресурси, тобто ті елементи природного середовища, які безпосередньо беруть участь у матеріальному виробництві і в невиробничій діяльності;

• природні умови, тобто елементи природного середовища, що не беруть безпосередньої участі в суспільному виробництві.

Існує два основних види оцінки:

1. технологічна (виробнича);

2. економічна.

Технологічна оцінка - виявляє ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання (виражається в балах та категоріях). Здійснюється перед економічною.

Економічна оцінка - необхідний етап для забезпечення ефективного використання природних ресурсів.

Дві групи економічних оцінок:

1. характеризує економічні результати використання природних ресурсів;

2. економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (це економіч. втрати від забруднення чи порушення природного середовища).

При формуванні економічних оцінок природних ресурсів використовуються такі економічні критерії:

1. - для сільськогосподарських земель - розмір річної ренти з даної ділянки землі;

2. - для родовищ корисних копалин - максимально можлива вартість виробленої річної продукції (включаючи всі воднораз видобуті компоненти), визначена в завершальних витратах за обчисленням приведених затрат з експлуатації родовищ;

3. - для лісових ресурсів - вартісний вихід ділової деревини з даної ділянки лісу;

4. - для водних ресурсів - економічний ефект від використання одиниці водних ресурсів або додаткові витрати на водозабезпечення при оптимальному його рівні;

5. - для рекреаційних ресурсів - господарський ефект від використання ресурсу для відпочинку й лікування та затрати на досягнення вказаного ефекту.

Запаси корисних копалин поділяють на такі групи (за господарським значенням):

1. балансові (кондиційні), використання яких економічно вигідне

2. позабалансові (не кондиційні), які при наявному рівні технології експлуатувати економічно невигідно, внаслідок малої потужності, низького вмісту цінного компоненту, особливих умов експлуатації, але в майбутньому можуть бути використані

За сту­пенем розвіданості та вичерпності поклади корисних копалин по­діляють на чотири категорії (А, В, С₁₅ С₂), які визначають обсяги і дають економічну оцінку можливого їх використання:

А — докладно розвідані та вивчені і передані до експлуатації

В — категорія запасів, розвіданих попередньо

С₁ - слабо розвідані запаси

С₂ – прогнозні ресурси

3. Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни.

Ресурсозбереження — це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів.

Основні напрями ресурсозбереження:

1. комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів;

2. впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології;

3. широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини;

4. стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпрацьованих кар'єрів тощо;

5. ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення;

6. збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об'єктів.

1 До рекреаційних відносять об'єкти і явища природного походження, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму.