4. Ступінь захисту
NO дуже повільно стримується активованим вугіллям звичайних фільтруючих протигазів, тому для захисту від нього використовується спеціальний фільтруючий елемент (він також може долучатися у якості додатку до головного) – гопкалітовий патрон. Гопкаліт представляє собою каталізатор. Недоліком використання гопкаліту є те, що внаслідок реакції потрібно дихати теплим повітрям. Загальний спосіб захисту – використання загального дихально-рятувального апарату (саморятувальника) [1].
5. Дезактивація
Дезактивація даної речовини забезпечується наступною простою реакцією, внаслідок якої оксид азоту розпадається внаслідок взаємодії на каталізаторі:
С + 2NO → CO2 + N2 C + O2 → CO2
6. Заходи першої допомоги – долікарська та лікарська
При отруєнні оксидом азоту постраждалому потрібно надати доступ до свіжого повітря. При отруєнні легкого ступеню достатньо гіпервентиляції легень киснем.
У більш тяжких випадках необхідна штучна вентиляція легень.
Щодо лікарської допомоги постраждалому, то використовуються наступні засоби: лобелін або кофеїн під шкіру, карбоксилаза внутрішньовенно.
Отже, таким чином, ми бачимо, що оксид азоту є сильнотоксичною речовиною, яка у кількості, що перевищує гранично допустимі норми концентрації її в організмі, може призвести до сильних порушень функцій всього організму в цілому та окремих його органів та призвести до захворювань організму. Дана речовина в певній кількості міститься в повітрі, зокрема, великі її концентрації біля виробництв тяжкої промисловості, на автомобільних шляхах тощо. Тому треба уникати відповідних територій з метою збереження власного здоров’я [1].
II. Практична частина
Вихідні дані:
|
Найменування даних |
Показники |
|
Місце аварії |
Обухів |
|
Найменування речовини |
Оксид азоту |
|
Кількість (т) |
100 |
|
Характер впливу і Н |
вільний |
|
Напрямок і швидкість вітру |
290°, 2 м/с |
|
Т повітря |
+40 |
|
СВС |
ін |
|
Кількість робітників (тис) |
2,2 |
|
Забезпеченість ІЗЗ, % |
100 |
|
Населений пункт |
Гайсін |
Завдання 1. Район аварії.
Вихідні дані: Ra= 1 км
Sa=
Рішення: Sa= 3,14*1*1=3,14 (км2)
Таким чином, вирішивши дану задачу, ми можемо передбачити розповсюдження оксиду азоту у випадку аварії на територію площею 3,14 км2.
Завдання 2. Глибина поширення первинної хмари.
Вихідні дані: Г1Т=20 км
КТ1=1,5
Кп=1,6
Г1=Г1Т*КТ1*Кп
Рішення: Г1=20*1,5*1,6=48 (км)
Отже, за результатами вирішення даної задачі ми бачимо, що хмара СДОР, яка утворюється внаслідок миттєвого переходу в атмосферу частини СДОР складатиме 48 км.
Завдання 3. Глибина поширення вторинної хмари СДОР.
Вихідні дані: Г2Т=4 км
Кп=1,6
КТ2=1,6
Г2=Г2Т*КТ2*Кп
Рішення: Г2=4*1,6*1,6=10,24 (км)
Отже, вирішивши дану задачу, ми бачимо, що глибина поширення вторинної хмари складатиме 10,24 км, що характеризує утворення хмари СДОР внаслідок випаровування з площі аварії.
Завдання 4. Площі поширення первинної та вторинної хмари СДОР.
Вихідні дані: Г1=48 км
Г2=10,24 км
Ra= 1 км
Ф1=7,5
Ф2=10
S1(2)=2*(Г1(2)+Ra)2
*
(Ф1(2)/360)
Рішення: S1=2*(48+1)2*3,14*(7,5/360)=314,080572=314,1 (км2)
S2=2*(10,24+1)2*3,14*(10/360)=22,0388942=22,04 (км2)
Отже, отримавши результати даної задачі, ми можемо зазначити, що площа району аварії можливого поширення первинної хмари складатиме 314,1 км2, вторинної – 22,04 км2.
Завдання 5. Визначення ступеня небезпечності.
Вихідні дані: Кп=2200 осіб
Ку=3-5%
ІЗЗ=100%
Рішення: Сн=2200*0,05=110 (осіб)
Отже, користуючись даними, наведеними нам у таблицях, можемо зробити висновок, що при виникнення аварії із розповсюдження оксиду азоту, орієнтовано буде уражено 110 осіб відповідного підприємства.
Завдання 6. Визначення тривалості хімічного зараження.
Вихідні дані: Т повітря=+40
Ємкість зберігання=100 т
Рішення: 11 (діб)
Отже, використовуючи дані, наведені нам у таблиці, ми бачимо, що швидкість випаровування оксиду азоту при відповідних умовах складатиме 11 діб.
Завдання 7. Час підходу зараженого повітря до об’єкта.
Вихідні дані: Х=251 км
V=10 год
t=X/V
Рішення: t=251/10=25,1 (км/год)
Отже, використавши дані таблиць, а також врахувавши відстань між двома начеленими пунктами, ми дійшли висновку, що швидкість підходу зараженого повітря до об’єкта складатиме 25,1 км/год.
ІІІ. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА