Висновки:

1. Методологія філософії права являє собою найбільш загальний, філософський рівень методології права. Вона включає критичний аналіз конкуруючих і вза­ємодоповнюючих способів осмислення права: 1) пра­вового позитивізму; 2) правового об'єктивізму;

3) правового суб'єктивізму (класичних концепцій природного права); 4) правової інтерсуб'єктивності (некласичних концепцій природного права).

2. Розглянуті основні методологічні підходи до осмис­лення права є відображенням різних його сторін:

техніко-юридичної, соціальної, духовно-моральної, антропологічно-комунікативної, спираються на ви­значену теорію пізнання і концепцію сутності люди­ни. У суперечностях між даними теоретичними пози­ціями філософсько-правових напрямів виражається внутрішньо суперечлива природа самого права.

3. Кожну з теорій застосовано для вирішення певного кола задач відповідно до принципу доповнювальнос-ті, з чого випливає висновок про недопущення абсо­лютизації якого-небудь з цих підходів, необхідність обліку їх можливостей і меж. У той же час у сучас­них умовах пріоритетним є інтерсуб'єктивний підхід, що найповніше виражає тенденції розвитку соціогу-манітарного знання середини XX — початку XXI ст.

4. Осмислення права в парадигмі інтерсуб'єктивності є спроба врахувати особливості й перебороти обмеже­ність інших моделей праворозуміння. Це вже не об­меженість розгляду права "зовні" за його зовнішніми ознаками (позитивізм), не обмеженість розгляду права "знизу", яке вийшло з глибин соціальних від­носин (об'єктивізм), і не обмеженість розгляду права "зверху" з позицій ідеї права (суб'єктивізм), а спроба розглянути право "зсередини", як спосіб буття лю­дини у її відносинах з іншими людьми.

Контрольні запитання:

1. Що являє собою методологія права? Які рівні вона включає і які методи характерні для кожного з них?

2. Яке місце посідає філософія права в системі методо-

-46-

логії права? Які методи застосовуються у філософ­сько-правових дослідженнях?

3. За якими критеріями розрізняють основні способи осмислення права?

4. У чому полягають світоглядно-методологічні джере­ла, основні форми, достоїнства і недоліки правового позитивізму?

5. Які світоглядно-методологічні джерела, основні форми, достоїнства і недоліки правового об'єктивіз­му?

6. Що становить гуманістичний зміст природно-право­вого мислення? Які основні типи концепцій природ­ного права?

7. Які світоглядно-методологічні джерела, основні форми, достоїнства і недоліки правового суб'єкти­візму?

8. У чому полягає позиція інтерсуб'єктивності в осмис­ленні права і які її світоглядно-методологічні джере­ла, основні форми, достоїнства і недоліки?

Розділ З Історичні типи філософії права

Тема 1. Філософія права античності та середньовіччя

Будь-яка наука, що прагне до творчого розвитку свого змісту, не може бути байдужою до свого минулого, до іс­торії своїх ідей, відкриттів, висновків. Повною мірою ця думка стосується філософії права — однієї з найдавніших наук про право. Однак те, що обов'язково для фахівців-фі­лософів, може здатися необов'язковим для тих, хто опа­новує право як спеціальність, а філософію права вивчає поряд з багатьма іншими предметами. З цього приводу варто зазначити, що у певному обсязі звертання до історії філософії права необхідно кожній людині, яка прагне здо­бути юридичну освіту, адже відомо, що без історії немає й теорії. Не вивчивши етапи розвитку філософії права та її зміст, неможливо зрозуміти, чому існують ті чи інші на­прями у філософії права, а, отже, зрозуміти їхні особли­вості й тенденції розвитку.