Хід революції Перша Громадянська війна (1642—1646)

• 1640, 3 листопада — після дванадцятирічної перерви скликаний парламент, що незабаром вийшов з-під контролю корони і пізніше був названий Довгим (англ. Long Parliament), оскільки діяв до 1653 року.

• 1641 — парламент відмовився фінансувати придушення заколоту Ірландії і прийняв закон про неможливість розпуску парламенту без його згоди. У серпні 1641 парламент прийняв «Велику ремонстрацію» — збірка статей, що перераховували злочини корони. Після цього державна влада фактично зосередилася в руках парламенту.

• 1642 — спроби короля Карла I розпустити Парламент приводять до протистояння прихильників Парламенту (англ.Roundheads — «круглоголових») і прихильників короля («роялістів»).

  • 10 січня король покидає Лондон

  • 4 липня був створений Комітет оборони, що очолив військову діяльність парламенту.

  • 6 липня парламент ухвалив рішення про набір 10-тисячної армії, призначивши головнокомандуючим графа Ессекса. На чолі парламентської армії в перші роки війни стояли представники правого крила парламенту, не схильні до повного розриву з королем. Армія мала відносно слабу кавалерію, не було регулярного централізованого постачання військам продовольства і амуніції. У зв'язку з цим армія парламенту в перші роки війни зазнавала поразок.

  • 22 серпня король оголошує початок операції по придушенню заколоту графа Ессекса, що фактично означає оголошення війни парламенту. Резиденцією «кавалерів» ставОксфорд.

  • 1642 23 жовтня — Битва при Еджайлі перша крупна битва парламентських сил «круглоголових» і «кавалерів», друга — в листопаді при Тернхем-грін.

• 1643, 20 вересня — Перша битва при Ньюбері. Військовий союз з шотландцями.

• 1644 — шотландська інтервенція. Битва при Марстон-мурі. «Кавалери» зазнали нищівної поразки на півночі Англії.

• початок 1645 — командування армією парламенту переходить до представників середніх верств буржуазії і нового дворянства — так званих індепендентів, прихильників рішучої боротьби з королем, їх лідер Олівер Кромвель реорганізував армію, зробивши загони селян і міської бідноти її основною ударною силою.

• 1645, 14 червня — битва при Несбі: розгром «кавалерів»

• 1646, 24 червня — узяття Оксфорда: втеча короля до Шотландії.

• 1648 — Карл І зробив спробу знову розпочати громадянську війну, але й на цей раз перемогла революц. армія.

24

Романський стиль в Британії

Острів пережив чергове вторгнення норманів у 1066 р. Завойовники створюють централізовану феодальну державу. Головує Вільгельм Завойовник, що офіційно підтримує будівництво у романському стилі ( собори, церкви, замки ). Військові загони норманів будують палісади з казармами для лучників і дерев'яні вежі донжонина пагорбах. З часом дерево міняють на камінь, а замки удосконалюються, збільшуються у розмірах і стають характерною ознакою усього британського середньовіччя та рисою архітектурної культури Британії взагалі. В кінці 12 століття в країні існувало вже 80 замків. Найважливіший серед них - замок Тауер в Лондоні, що був резиденцією Вільгельма Завойовника. Залишки романських замків мають -

• Рочестер

• Ньюкасл

• Дувр

• Ноттінген

• Конісбро

• Йоркшир

• Ричмонд.

В кінці 12 ст. виник як тип англійський садибний будинок - дерев'яний чи фахверковий, комори на першому поверху, житло на другому, сходи на другий поверх ведуть від холлу.

В забудові поселень головують собори. Межі між англійським монастирем і собором швидко стерлися. У 11 - 12 ст. нормани-завойовники вибудували 95 соборів, силомиць зганяючи місцевих на будівельні майдани. Британські собори романської доби довгі, тринавні базилікиз розвиненим трансептом. План - у вигляді латинського хреста. Мають спільні риси зі спорудами французької Нормандії. Духовенство в Британії було більш чисельнім, ніж у Франції. Аби розмістити ці загони священства, збільшували розміри хору, вівтарної частини. Часто відсутня звична абсида. Замість неї - прямокутна каплиця або стіна без вінця каплиць і без приміщення обходу. Хмарна погода, часті дощі обумовили використання великих вікон, а ярус верхніх вікон для освітлення соборів став обов'язковим. Стелі були пласкі, дерев'яні, покладені на товсті, громіздкі стіни. Велетенські прямокутні об'єми головували. Над перехрестям нав і трансепту теж головувала прямокутна вежа, в декорі - геометричні деталі. Готична французька «троянда» - вікно не прижилася, західні фасади часто прикрашені велетенським готичним вікном, що було більш практично і менш складно в побудові. Дахи пласкі, нечасто зустрічаються дахи-шатро. Попериметру верхівок веж - зубці чи башточки-пінаклі, що ріднить архітектуру замків і соборів.

Наприкінці 12 ст. Британія поринула у міжусобні війни на 20 років, і це затримало розповсюдження стилю готика.