- •Розділ 2 історія архівної справи в україні
- •§ 1 Початок архівів в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у київській русі та галицько-волинській державі
- •§ 2 Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. – 1-а половина 17 ст.)
- •2.1 Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика
- •2.2 Архіви судових установ. Магістратські архіви
- •§ 3 Архіви та архівна справа козацько-гетьманської україни (середина 17–18 ст.)
- •3.1 Український державний архів 17 ст.
- •3.3 Монастирські архіви
- •3.4 Формування фамільних архівів в Україні-Гетьманщині
- •§ 4 Архів коша нової запорозької січі
- •§ 5 Архіви та архівна справа в правобережній україні та в західноукраїнських землях у 18 ст.
- •5.1 Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
- •5.2 Церковні архіви. Доля митрополичого архіву Греко-Католицької церкви
- •5.3 Магнатські архіви
- •5.4 Заснування історичного архіву у Львові
- •5.5 Розвиток архівної справи на Закарпатті
- •§ 6 Архіви та архівна справа в україні кінця 18-19 ст. Архівне законодавство російської імперії та його вплив на архівну справу в україні
- •6.1 Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. Та утворення нових архівів
- •6.2 Порядкування у відомчих канцеляріях та архівах. Поточне діловодство і архіви. Нищення архівних матеріалів
- •6.3 Архівне законодавство і відомчі архіви
- •§ 7 Організація історичних архівів та формування наукових документальних колекцій в україні
- •7.1 Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
- •7.2 Створення Харківського історичного архіву
- •7.3 Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
- •7.4 Приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріалів
- •§ 8 Архіви україни в контексті проектів архівних реформ у росії 19 – початку 20 ст.
- •8.1 Спроби реорганізації архівної справи
- •8.2 Діяльність губернських учених архівних комісій
- •§ 9 Архіви та архівна справа доби визвольних змагань і відновлення української держави (1917-1920 рр.)
- •§ 10 Архівна справа в західній україні, на буковині та закарпатті у 1920-1930-х рр.
- •§ 11 Архівне будівництво в україні за часів радянської влади (1919-1990 рр.)
- •11.1 Централізація управління архівною справою
- •11.2 Зміцнення командно-адміністративної системи управління архівами та їх підпорядкування нквс
- •11.3 Формування системи партійних архівів
- •11.4 Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
- •11.5 Архіви України 1945-1990 рр.
- •§ 12 Розвиток національної архівної справи в незалежній україні в 90-х рр.
3.3 Монастирські архіви
Серед церковних архівів 17-18 ст. найціннішими були монастирські фонди. Монастирі – важливі церковно-політичні та соціально-економічні інституції – мали багаті бібліотеки, друкарні, скрипторії (майстерні, де переписували книги). У монастирях документи ретельно зберігали як вагомі юридичні свідчення про надані права і привілеї. Серед них – універсали гетьманів, жалувані грамоти російських царів, дарчі, купчі на землі і маєтки. Великі за обсягом архівні фонди зосередилися у древніх монастирях: Києво-Печерській лаврі, Михайлівському Золотоверхому і Михайлівському Видубицькому. Не змінилися особливості монастирських архівів як мішаних сховищ вотчинної і церковно-адміністративної документації. Поряд з практичним використанням монастирських архівних документів зростала їх роль як історичних джерел. Монастирі були місцем, де складалися хроніки та літописи.
Монастирські архіви у 18 ст. зазнали значних втрат внаслідок цілеспрямованого вилучення документів.
У 1720 р. Петро І наказав архієреям усіх єпархій оглянути в монастирях стародавні жалувані грамоти і “другие курьезные письма оригинальные, также книги исторические, рукописные й печатные”1. 1781 р. Святійший Синод звелів Києво-Печерській лаврі відібрати і надіслати документи для складання історичних описів монастирів Російської імперії. Після секуляризації монастирських земель у 1786 р. багато документів українських монастирів було передано до Київської казенної палати.
1 К истории церковных и монастырских архивов // КС, 1891. – № 7. – С. 148.
– 29 –
Переважна більшість збережених монастирських архівних фондів зосереджена нині в державних архівосховищах України.
3.4 Формування фамільних архівів в Україні-Гетьманщині
Піднесення політичного і культурного життя в Україні – Гетьманщині у 2-й половині 17-18 ст., прагнення козацько-старшинської верхівки закріпити за собою привілеї, права власності сприяли формуванню родинних (фамільних) архівів. Архівні зібрання найвпливовіших у Гетьманщині родин – Забіл, Кочубеїв, Маркевичів, Милорадовичів, Новицьких, Полуботків, Стороженків, Судим та ін. охоплювали численні матеріали офіційних установ, документи на право власності та володіння, надання привілеїв (універсали, купчі, дарчі, духовні грамоти), офіційне і приватне листування, родовідні документи тощо. Дбайливе ставлення власників до цих паперів було характерною рисою українського дворянства. “В редкой дворянской семье, – зазначали дослідники, – не было более или менее значительного собрания семейных документов”1. Українське дворянство, яке було елітою суспільства Лівобережної України, зосередило в своїх фамільних архівах унікальні пам'ятки історії і культури.
Фамільні архіви Гетьманщини розпорошувалися при неодноразових поділах майна між спадкоємцями, поповнювали приватні зібрання колекціонерів, гинули від часу. Деякі залишки фамільних архівів відклалися в фондосховищах архівів, бібліотек, музеїв України та Росії.
Отже, зародження і розвиток козацько-гетьманської держави сприяли розвиткові архівної справи в Україні. Найважливішим моментом цього періоду було формування українського державного архіву. Поступова ліквідація автономії України, створення імперських інституцій для управління Україною впливали на формування і склад архівів адміністративних установ, вели до централізації архівної справи. Поряд з архівами центральних і місцевих адміністрацій існували монастирські архіви, формувалися фамільні архіви старшинсько-дворянських родів.