45. Поняття правової культури особи, її склад (елементи) та значення. Поняття професійної культури юриста.

З правовою свідомістю нерозривно пов'язаний такий феномен, як правова культура, що є складовою духовного багатства суспільства.

Рівень правової культури визначається станом підсистем, що її утворюють, зокрема правовою культурою особистості та правовою культурою суспільства.

Правова культура особи — якості особи, які характеризуються знанням об’єктивного юридичного права, усвідомленням його цінності і правомірною поведінкою у всіх життєвих ситуаціях.

Правову культуру особистості складають такі елементи:

1. знання і розуміння права, здатність особи тлумачити зміст норм права, визначати мету видання певного нормативно-правового акта, сферу його дії;

2. повага особи до права, заснована на особистій переконаності в його ефективності як засобу регулювання суспільних відносин. Така повага повинна мати місце навіть у разі несхвалення людиною окремих правових приписів;

3. звичка вчиняти свої дії відповідно до приписів правових норм;

4. вміння особи використовувати у практичній діяльності правові знання, реалізовувати і захищати свої суб'єктивні права і законні інтереси, виконувати юридичні обов'язки;

5. висока правова активність особи у сприянні реалізації правових приписів, розуміння нею необхідності протидіяти правопорушенням.

Значення:

Правова культура особистості нерозривно пов'язана з правовою культурою суспільства. Правова культура охоплює сукупність усіх правових цінностей, створених людьми в правовій сфері.

Правова культура — це якісний стан правового життя суспільства, який характеризується досягнутим рівнем розвитку правової системи — станом та рівнем правової свідомості, юридичної науки, системи законодавства, правозастосовної практики, законності і правопорядку, правової освіти, а також ступенем гарантованості основних прав і свобод людини.

Професійна культура юриста

Професійна культура:

• глибоке знання системи права і законодавства, впевненість і необхідність їх дотримання, вміння користуватися усією сукупністю правових засобів при виконанні службових обов’язків

Етап формування юриста як професіонала характеризується повною самостійністю у службовій діяльності, набуттям окремих навичок, виробленням власного стилю і культури праці та ін.

Методологічними основами формування професійної культури юриста — як його властивості — виступають: філософія пра­ва, культурологія права, юридична деон­тологія та правнича етика.

Складовими професійної культури юриста є політична, правова, етична та естетична культура.

Професійна культура юриста формується поетапно.

Етап формування юриста як професіонала характеризується повною самостійністю у службовій діяльності, набуттям окремих навичок, виробленням власного стилю і культури праці та ін.

   Етап досягнення вершин майстерності, становлення юриста як професіонала настає після багатьох років (для кожного індивідуально) праці або взагалі не настає.    Зазначені етапи формування професійної культури впливають на професійну мораль юриста, основу якої становлять регулювання службових взаємин, допомога у здійсненні правильного вибору при виконанні службових обов´язків, оптимальній реалізації прийнятого рішення у практичній діяльності.

У філософсько-юридичній науці існує проблема щодо визначення професійної культури юриста. Адже професійну культуру часто змішують з культурою професійних дій, юридичною деонтологією чи правничою (професійною) етикою. Розв´язання цієї проблеми можна вбачати в розмежуванні поняття “професійна культура юриста” як науки і як професійної властивості юриста. Професійна культура юриста як комплексна юридична наука є практично-ужитковою.