4. Організація та проведення дослідження

Для організації процесу підготовки роботи студенту необхідно узгодити з науковим керівником технічне завдання на роботу. У загальному вигляді завдання визначає тему і проблему, якій присвячена робота, її актуальність, об’єкт та предмет дослідження, мету та основні завдання, які необхідно виконати під час проведення роботи, методи дослідження та основні інформаційні джерела. Оформлення технічного завдання передбачає складання під контролем наукового керівника плану майбутньої роботи. Технічне завдання на роботу затверджується завідувачем кафедри.

Важливим елементом технічного завдання є календарний план (графік) підготовки й оформлення роботи складається залежно від обраного студентом і узгодженого з науковим керівником метода організації виконання роботи: послідовного, вибіркового, цілісного. Практика виконання навчально-наукових робіт показує, що кращим є цілісний метод.

При використанні кожного метода можуть використовуватися різні способи підготовки окремих частин роботи: синтетичний (індуктивний) або аналітичний (дедуктивний).

З використанням синтетичного (індуктивного) способу створюються дрібні фрагменти роботи, які об'єднуються в більш значні і так до створення єдиного тексту.

При використанні аналітичного (дедуктивного) способу тема майбутньої роботи поділяється на завдання, котрі в свою чергу поділяються на ідеї, які складаються з ідей більш дрібного рівня. Оскільки дослідження теми проводиться шляхом її аналізу, то існує точка зору згідно якої дедуктивний метод є основним.

На основі отриманого технічного завдання складається план роботи в якому відображається структура, зміст і логічний зв'язок складових частин роботи. План роботи є обов'язковим документом і повинен складатися із вступу, основної частини, висновків, додатків (при наявності) і списку інформаційних джерел для дослідження (при підготовці остаточного варіанту рукопису роботи цей список перетворюється на список джерел посилань). Він затверджується завідувачем кафедри.

Залежно від характеру теми й наявності фактичного матеріалу в плані можуть переважати теоретичні або практичні проблеми. Кількість розділів залежить від обраної теми, об'єкту й предмету дослідження. Якщо в роботі передбачається розглянути теоретичні й практичні аспекти теми дослідження, визначити напрями підвищення ефективності економічної діяльності, то така робота, як правило, складається з трьох розділів, кожен з яких повинен закінчуватися синтезованими висновками до розділу.

У першому розділі повинні бути викладені теоретичні основи проблеми, яка досліджується, розкриті її окремі теоретико-медологічні аспекти, актуальність і важливість дослідження на даному етапі розвитку, виходячи з міжнародних і національних інтересів.

У другому розділі подаються результати аналізу практики правової діяльності об'єкту дослідження, виявляються невирішені правових проблеми, невикористані можливості.

У третьому розділі дається прогноз правового розвитку об'єкту дослідження та юриспруденції, визначаються напрямки, рекомендації, заходи щодо розв'язання існуючих проблем.

Кількість підрозділів (параграфів) у розділах не регламентується й може коливатися від двох до чотирьох. Як правило, кожен розділ складається з трьох підрозділів (параграфів). І лише в окремих випадках (виходячи зі специфіки теми магістерської роботи) в одному із розділів (в І чи ІІІ) може бути 2 підрозділи.

Обов’язковою вимогою до роботи є забезпечення в ній наявності самостійного творчого внеску студента. Робота повинна містити певні елементи оригінального, авторського характеру і не зводитись до суцільної безсистемної компіляції запозичень з досліджених джерел або примітивної описовості об’єкту дослідження. У процесі дослідження, формулюванні його мети і завдань рекомендується орієнтуватись на наступні критерії новизни магістерської (дипломної) роботи за напрямом підготовки „Право”:

- наукове узагальнення та систематизація досліджуваного матеріалу за обраною темою;

- встановлення нових закономірностей, тенденцій, очікуваних та існуючих негативних і позитивних наслідків економічних явищ;

- визначення причинно-наслідкових зв’язків, факторів впливу, суттєвих чи базових елементів системи міжнародної економіки, функцій розвитку об’єкта дослідження;

- розроблення (удосконалення, систематизація) категорійного апарату, термінології;

- вдосконалення типології (класифікації) елементів досліджуваної економічної системи;

- визначення концептуальних рішень та шляхів розв’язання проблеми економічного розвитку;

- встановлення принципів розвитку, факторів, передумов, типових рис об’єкта дослідження;

- розроблення економічних моделей, механізмів, схем, проектів структури планів, програм, стратегій;

- розроблення пропозицій щодо вдосконалення об’єкту дослідження, програм економічного розвитку, наукових або навчально-наукових методик тощо.

Оскільки процес підготовки роботи носить творчий характер то може виникнути ситуація, коли у план буде доцільно внести зміни. Зміни в назві підрозділів (параграфів) чи розділів необхідно узгодити з науковим керівником та завідувачем кафедри, зміни теми - з ректором УДУФМТ.