7. Зовнішня торгівля країн балтії.

Торгова політика Естонії є однією із найліберальніших у світі. Більше 80% зовнішнього торгового обороту Естонії припадає на країни, з якими існують договори про вільну торгівлю, а саме: на ЄС, Європейську Асоціацію вільної торгівлі, Латвію, Литву, Україну, Чехію, Словаччину, Словенію, Болгарію, Туреччину, Польщу, Угорщину, Фарерські острови. Приблизно дві третини торгового обігу припадає на країни ЄС. Крім того, зовнішньоекономічними партнерами Естонії є Фінляндія, Швеція і Німеччина. Більша частина імпорту припадає на машини і прилади, дерево і вироби з дерева, сільськогосподарські товари і продукти харчування, а також усі транспортні засоби.

Протягом останніх років економічна ситуація в країні стабілізувалася, розвиток економічної інтеграції привів до зміни потоків зовнішньої торгівлі. Таким чином, частка ЄС у зовнішній торгівлі Латвії значно підвищилася і на сьогодні становить 65% експорту. Подібні зміни відбулися також у структурі імпорту, в якій часта ЄС становить 52%.

Сьогоднішня Латвія за географічними й економічними показниками є невід'ємною частиною Балтійського регіону. Товарооборот з країнами цього регіону становить 52%. Латвія, Литва й Естонія підписали угоду про заснування митного союзу, і обсяг торгівлі між цими країнами почав швидко збільшуватися. Розвивалися також економічні зв'язки з членами СНД (особливо з Росією, Україною і Білоруссю). Збільшився також обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо з скандинавськими країнами і Німеччиною. Членство Латвії у МВФ і Світовому банку забезпечило країні необхідний інвестиційний капітал. 

Станом на перший квартал 2009 року ВВП Литви складав 6,076 млрд. євро. Експортується мінеральна сировина (21%), текстиль і одяг (19%), машини (11%), товари хімічної промисловості (8%), деревина і вироби з неї (6%), продукти харчування (4%) (2000). Експортними партнерами є: Латвія (15%), Німеччина (14%), Великобританія (8%), Росія (7%), Україна (5%) (2000) Імпорт: мінеральна сировина (23%), текстиль і одяг (9%), машини (16%), товари хімічної промисловості (9%), транспортні засоби (9%). Головними постачальниками є: Німеччина (15%), Росія (5%), Польща 5%, Франція (4%),Великобританія (4%) (2000) Торговельний баланс: експорт: 4,8 млрд. дол. США, імпорт: 5,7 млрд. дол. США (2001 р.)Інфляція: 10% (квітень 2009 р.) Населення працездатного віку становить 41,65% від загальної кількості населення. Рівень безробіття: 13,7% (2009 р.)

За даними Департаменту статистики Литви у січні річна інфляція в Литві склала - 0,1%, середньорічна – 3,6%, а у порівнянні з груднем 2009 року – 1,3%.  У лютому : -0,5%, 2,9% та 1,2% відповідно.  За останніми прогнозами аналітиків банків, середньорічна інфляція в Литві у 2010 році складе 3,3%.  За даними Департаменту статистики Литви реальний ВВП у 2009 році скоротився на 15 % і склав 26,75 млрд.євро. Найбільший спад доданої вартості спостерігався на підприємствах сфери будівництва, промисловості та виробничих послуг.  10.12.09 Сейм Литви, схваливши три закони – про держбюджет на 2010 рік, про держбюджет “Содри” (пенсійний фонд) на 2010 рік і тимчасовий закон про перерахунок соціальних виплат, прийняв у такий спосіб закон про бюджет на 2010 рік, який передбачає дефіцит майже 5 млрд.литів (1,4 млрд.євро), що складає орієнтовно 5,9% ВВП Литви. Президент Литви підписала ухвалені Сеймом бюджетні закони, визнавши при цьому, що підписані нею закони «не досконалі, однак життєво необхідні».  Єврокомісія заявила, що Литва “іде правильним шляхом”, знижуючи витрати суспільного сектору. Тому, є ознаки, що в 2014 році євро замінить лит. Комісія продовжила для Литви термін, коли вона повинна зменшити дефіцит бюджету (до кінця 2012 року).  Міністерство фінансів Литви прогнозує зростання ВВП у 2010 році на 1,6%, (а експерти Інституту вільного ринку Литви взагалі прогнозують економічний спад країни на 1%).На думку експертів, таке зростання економіки країни, яка потопає у великих боргах, може обернутись згубним – Литва не заробить навіть того, щоб зуміти своєчасно хоча б рефінансувати державний борг, а це загрожує повним крахом для країни.  Основними причинами такого «застою» на думку Євро комісії, стало структурне безробіття (коли безробітні не знаходять роботу за професією, а працювати не за професією не можуть), відсутність серйозних інвестицій в капітал та нові технології, а також старіння суспільства доля людей похилого віку переважає долю молодих людей (ЄК вважає, що цей фактор особливо проявиться після 2014 року).  Представники Міністерства господарства Литовської Республіки вважають, що зростання економіки у цьому році відбудеться завдяки тому, що підприємці, відчуваючи закінчення кризи, почнуть обновлювати виробниче обладнання. Однак, це буде всього лише короткий спурт. З 2012 року зростання економіки Литви складе тільки 1-2% на рік.  Проблемою в Литві залишається безробіття. За інформацією литовської Біржі праці, на кінець 2009 року в Литві 285,8 тис. осіб мали статус безробітних, що складало 13,7% всіх громадян працездатного віку. На початок квітня 2010 року ця цифра досягла 302,6 тис. осіб. На рівень безробіття вплинули: зростаюча кількість банкрутств підприємств, скорочення внутрішнього попиту та “застій” у будівельному секторі, що призвело до скорочення робочих місць. За прогнозами експертів Інституту вільного ринку Литви, у 2010 році рівень безробіття в Литві складе 17%.  Для молоді проблема безробіття обертається в катастрофічні масштаби. На початок березня 2010 року на Біржі праці було зареєстровано 43,8 тис. молодих безробітних до 25 років. Безробіття серед молоді на сьогодні на 30% перевищує середній рівень безробіття. Згідно статистичним даним, не працює кожна третя молода людина. Опікуючись цією проблемою, Уряд запропонував звільнити роботодавців, які приймають молодих людей на їх перше робоче місце, від частини внесків до “Содри” (пенсійний фонд) терміном на 1 рік. Загальна сума внесків складе 7.7% замість 31%. Таку пільгу планується застосувати тимчасово – на протязі 1 року, починаючи з 01.07.2010.