Тема 11. Вітаміни.

1. До водорозчинної групи вітамінів відносяться:

A. Аскорбінова кислота (С), біофлавоноїди, вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12), ніацину (РР), фолацин(В9), пантотенова кислота (В3),біотин (Н)

B. Кобаламін, ретинол, вітамін К

C. Вітамін Е, рибофлавін, ніацин

D. Тіамін, токоферол, вітамін С

E. Фолацин,кальциферол, каротиноїди

2. До жиророзчинної групи вітамінів відносяться:

A. Кобаламін, вітамін А, рибофлавін

B. Ретиноїди, піридоксин, біотин

C. Aскорбінова кислота, вітамін В3, ретинол

D. Вітамін D, тіамін, рибофлавін

E. Вітамін А (ретинол), каротиноїди (провітаміни А), вітамін Е (токофероли і токотрієноли ), вітамін D (кальциферол), вітамін К (філохінон, менахінон)

3. Найменш стійкий в процесі зберігання та кулінарної обробки вітамін:

A Тіамін

B. Ретинол

C. Вітамін «C»

D. Рибофлавін

E. Кальциферол

4. Антибіотики негативно впливають на вітамінний обмін, зокрема:

A. Руйнуються жиророзчинні вітаміни

B. Руйнуються водорозчинні вітаміни

C. Пригнічують кишкову мікрофлору

D. Руйнуються ферменти, частиною яких є вітаміни

E. Знижується активність вітамінів в обміні речовин

5. Добова потреба в аскорбіновій кислоті для дорослих (мг):

A. Становить - 50 (Ж) – 70 (М) мг

B. Становить - 70 (Ж) – 80 (М)мг

C. Становить - 10 (Ж) – 30 (М) мг

D. Становить - 70 (Ж і М) мг

E. Становить - 80 (Ж і М) мг

6. Добова потреба в вітаміні «Е» для дорослих (мг):

A Становить - 20

B. Становить - 17

C. Становить - 25

D. Становить - 15

E. Становить - 10

7. Добова потреба в рибофлавіні для дорослих (мг):

A. Становить - 1,5 (Ж) – 2,6 (М) мг

B. Становить - 1,6 (Ж) – 2,0 (М) мг

C. Становить - 17 (Ж) - 25 (М) мг

D. Становить - 1,0 (Ж) - 2,0 (М) мг

E. Становить - 12 (Ж) – 15 (М) мг.

8. Умови утворення холекальциферолу:

A. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр С)

B. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр В)

C. Синтезується в шкірі при опроміненні її штучними джерелами УФ-променів (спектр А)

D. Синтезується в організмі тільки при інсоляції

E. Синтезується в кістках при інсоляції

9. Основні джерела токоферолів:

A. Продукти переробки злаків

B. Тваринні жири

C. Свинний жир

D. Рослинні масла

E. Печінка тварин і риб

10. Біологічні властивості ретинолу:

A. Необхідний для утворення зорової пурпури

B. Нормалізує білковий обмін

C. Необхідний для синтезу білка

D. Нормалізує вуглеводний обмін

E. Бере участь в окисно – відновних процесах

11. Основні джерела тіаміну:

A. Яйця

B. Овочі та фрукти

C. Молоко та молочні продукти

D. Пивні дріжджі

E. Продукти переробки злаків і бобові

12. Одна з основних функцій вітаміну B₁:

A Бере активну участь в окисно – відновних процесах

B. Бере участь у підтримці нормального стану епітелію

C. Відіграє важливу роль у вуглеводному обміні

D. Відіграє важливу роль у жировому обміні

E. Стимулює перехід ергокальциферолу в холекальциферол

13. Основні джерела каротину:

A. Яйця (жовток)

B. Риб’ячий жир

C. Тільки тваринні продукти

D. Продукти рослинного і тваринного походження

E. Фрукти та овочі

14. Добова потреба у вітаміні «D» для дорослих (мкг):

A. Становить - 10,0

B. Становить - 5,0

C. Становить - 2,5

D. Становить - 4,0

E. Поповнюється за рахунок прийому від одної до 3–х столових ложок риб’ячого жиру

15. Біологічні властивості токоферолів:

A. Беруть участь в процесах, що пов’язані з розмноженням

B. Необхідні для синтезу зорового пурпура

C. Входять в структуру вітаміну F

D. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію

E. Відіграють важливу роль в покращенні сутінкового зору

16. Біологічні властивості токоферолів:

A. Відіграють важливу роль в забезпеченні сутінкового зору

B. Мають антиоксидантні властивості

C. Необхідні для підтримки нормального стану епітелію

D. Входять в структуру вітаміну F

E. Необхідні для синтезу зорового пурпура

17.Визначте поняття вітаміни:

A. Низькомолекулярні органічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних та пластичних властивостей, необхідні в малих кількостях

B. Високомолекулярні речовини, які не синтезуються в організмі людини, що надходять в організм зовні, необхідні в малих кількостях

C. Низькомолекулярні органічні та неорганічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних властивостей, необхідні в малих кількостях

D. Низькомолекулярні органічні речовини, які частково синтезуються в організмі, які надходять в організм зовні, що не мають енергетичних та пластичних властивостей, необхідні в великих кількостях

E. Високомолекулярні органічні речовини, які не синтезуються в організмі, що мають незначні енергетичні та пластичні властивості, біологічно активні в малих кількостях

18. Добова потреба в тіаміні:

A. Становить - 17 (Ж) – 25 (М)

B. Становить - 2,0 (Ж) – 2,5 (М)

C. Становить - 1,3 (Ж) – 1,6 (М)

D. Становить - 15 (Ж) – 20 (М)

E. Становить - 1,0 (Ж) – 1,5 (М)

19. Основне джерело вітаміну «С» в зимовий та весняний періоди:

A. Цибуля

B. Буряк

C. Морква

D. Білокачанна капуста

E. Часник

20. Вітамін «С» визначається в фруктах та овочах методом:

A. Експрес – методом

B. Ваговим

C. Колориметричним

D. Йодометричним

E. Розрахунковим

21. Добова потреба у вітаміні «А» для дорослих ( мкг ):

A. Cтановить - 600

B. Cтановить - 500

C. Cтановить - 250

D. Cтановить - 800

E. Cтановить – 1000

22. Основні джерела ретинолу:

A. Гарбуз

B. Риб'ячий жир

C. Салат

D. Диня

E. Шоколад

23. Основні джерела провітаміну А (В-каротину):

A. Диня

B. Пастернак

C. Морква

D. Сир кисломолочний

E. Мед

24. Жиророзчинні вітаміни накопичуються в організмі, що може призвести до проявів гіпервітамінозів. Добові дози вітаміну «А» при тривалому вживанні повинні бути:

A. Не менше 3 мг (10 150 МО)

B. Не більше 5 мг (16 650 МО)

C. Не більше 8 мг (18 400 МО)

D. Не менше 10 мг (20 130 МО)

E. Не більше 7 мг (17 210 МО)

25. Симптоми вітамінної недостатності ретинолу:

A. Кон’юнктивіт

B. Синюшна кайма на яснах

C. Болючість м'язів литок

D. Фолікулярний гіперкератоз (на шкірі сідниць, стегон, литок, розгинальних поверхонь рук в області волосяних фолікул посилене ороговіння епітелію), симптом "гусячої шкіри"

E. Поліневрит

26. Біологічні властивості ретинолу:

A. Бере участь в актах присмеркового (нічного) зору і відчуття кольору

B. Регулює процес декарбоксилювання ПВК (піровиноградної кислоти)

C. Регуляція обміну амінокислот

D. Виконує нервово-трофічну функцію

E. Чинить широку анаболічну дію шляхом участі в продукуванні АТФ

27. Біологічні властивості ретинолу:

A. Впливає на біосинтез у печінці протромбіну, одного з факторів згортання крові

B. Регулює обмінні процеси в шкірі, слизових оболонках очей, дихальних, травних і сечових шляхах

C. Необхідний для утворення ацетилхоліну - передавача нервових імпульсів

D. Поліпшує світловий і колірний зір

E. Регулює обмін кальцію і фосфору

28. Біологічна роль тіаміну:

A. Активація іонних каналів в біомембранах, регуляція тим самим руху натрію і калію та проведення нервового імпульсу і м'язового скорочення

B. Виконує коферментну функцію в складі флавінів, які беруть участь в окисних реакціях метаболізму

C. Синтез гема, нуклеїнових кислот

D. Мобілізація кальцію із кісткового депо

E. Інгібірування активності протеінкінази С

29. Клінічна симптоматика при авітамінозі В₁ -( бері-бері):

A. Ураження ССС, проявляється прогресуючою серцево-судинною недостатністю у вигляді тахікардії, задухи та набряків

B. Хронічні захворювання печінки

C. Ураження функції надниркових залоз

D. Прояви дисбактеріозу запальні захворювання кишечнику

E. Нейтралізує вільні радикали

30. Біологічна роль вітаміну В₁:

A. Стимулює кровотворення

B. Регулює біологічний процес декарбоксилювання ПВК, процеси синтезу жирних кислот, дезамінування і переамінування амінокислот

C. Прискорює окисно-відновні реакції

D. Впливає на функцію статевих та ендокринних залоз

E. Підтримує оптимальний фізіологічний стан м'язів

31. Основні харчові джерела тіаміну:

A. Арахіс

B. Вишня

C. Проростки пшениці

D. Гриби

E. М'ясо птиці

32. Основні харчові джерела тіаміну:

A. Сметана

B. Полуниці

C. Вівсяні пластівці

D. Макаронні вироби

E. Салат

33. Клінічна симптоматика при авітамінозі В₁ - бері-бері:

A. Ураження периферичної нервової системи у вигляді нейропатії, м'язової слабкості

B. Хронічні захворювання нирок

C. Нейродерматит

D. Прояви деменції

E. Дискенезія кишечника

34. Біологічні властивості рибофлавіну:

A. Перетворюється в організмі на метилкобаламін, який відіграє важливу роль в утворенні метіоніну та сукцинілкоензиму А (утворення енергії із ліпідів і білків та синтез гемоглобіну)

B. Бере участь в обміні вітамінів - В₆, РР, В₉, а також заліза

C. Поліпшує функціональний стан нервової системи

D. Чинить антисклеротичну дію

E. Впливає на тканинне дихання

35. Фізіологічна роль вітаміну В₂:

A. Поліпшує світловий і колірний зір, стимулює кровотворення, регулює функцію печінки, шкіри, слизових оболонок, функціональний стан нервової, серцево-судинної та травної систем

B. Підвищує біодоступність аліментарного заліза із рослинних компонентів

C. Знижує ефект статевих гормонів за рахунок блокування їх клітинних рецепторів

D. Біосинтез холестерину, жирних кислот, стероїдних гормонів

E. Сприяє розвитку і ремоделювання кісткової тканини

36. Клінічна діагностика дефіциту В₂ включає триаду симптомів:

A. Міалгія, ентерит, себорейний дерматит

B. Глосит, діарея, мегабластична гіперхромна анемія

C. Ахілія, дискенезія кишечнику, біль у кістках та суглобах

D. Циліарна ін´єкція, ангулярний стоматит, хейлоз

E. Прояви остеопорозу

37. Біологічні властивості піридоксину:

A. Забезпечення нормального функціонування біологічних мембран

B. Активна коферментна форма - ПАЛФ- (Пірідоксаль-5-фосфат) відіграє важливу роль в функціонуванні біля 100 ферментів, каталізуючих головним чином білковий обмін

C. Відіграє важливу роль у механізмі всмоктуванні кобаламінів

D. Впливає на процеси кровотворення

E. Регулює обмінні процеси в шкірі

38.Добова потреба в вітаміні В₆ для дорослих (мг):

A. Становить - 1,0 (Ж) – 1,5 (М)

B. Становить - 2,5 (Ж) – 3,0 (М)

C. Становить - 1,5 (Ж) – 2,5 (М)

D. Становить - 1,8 (Ж) – 2,0 (М)

E. Становить - 0,5 (Ж) – 1,0 (М)

39. Фізіологічна роль вітаміну В₆:

A. Нормалізує стан нервової системи шляхом седативного ефекту

B. Регулює функцію нирок

C. Стимулює тканинне дихання

D. Справляє ліпотропну дію

E. ПАЛФ - бере участь в синтезі нейротрансмітерів (серотоніну, дофаміну, норадреналіну, гама-аміномасляної кислоти) та в біосинтезі гему і нуклеїнових кислот

40. Клінічна діагностика дефіциту В₆ включає ряд симптомів:

A. Ангулярний стоматит, хейлоз, гіпертрофія сосочків язика, ознаки себорейного та десквамативного дерматиту обличчя та потиличної області голови

B. Глосит, закрепи, головокружіння

C. Ахілія, біль у кістках та суглобах

D. Міалгія, ентерит, жовтяниця

E. Прояви остеомаляції

41. Основні харчові джерела піридоксину:

A. Шпінат, соняшникова олія, вишня

B. Молоко, проростки пшениці, яйця

C. М'ясо, риба, овочі, зернові

D. Гарбуз, кефір, салат

E. Боби, ряжанка, диня

42. Прояви дефіциту вітаміну В₁₂:

A. Перніціозна анемія (хвороба Адіссона-Бірмера)

B. Захворювання ендокринних залоз

C. Скорбут

D. Цинга

E. Пелагра

43. Добова потреба в вітаміні «В₁₂» для дорослих (мкг):

A. Становить - 10

B. Становить - 5

C. Становить – 3

D. Становить - 15

E. Становить - 7

44. Клінічна діагностика дефіциту В₁₂ включає ряд симптомів:

A. Прояви остеомаляції

B. Глосит, закрепи, головокружіння

C. Ахілія, біль у кістках та суглобах

D. Міалгія, ентерит, жовтяниця

E. Глосит, ахілія, аутоімунне ураження слизової оболонки шлунку за рахунок утворення антитіл, дискенезія кишечник.

45. Добова потреба в вітаміні В₉ (фолату) для дорослих (мкг):

A. Становить - 200 (Ж) – 250 (М)

B. Становить - 100 (Ж) – 150 (М)

C. Становить - 150 (Ж) – 200 (М)

D. Становить - 50 (Ж) – 100 (М)

E. Становить - 250 (Ж) – 300 (М)

46. Основні харчові джерела фолату:

A. Смородина, вершкове масло, салат

B. Молоко, м'ясо кролика, горіхи

C. Печінка гов'яжа, нирки, печінка тріски, зелень, гриби, хліб грубого помелу

D. Полуниця, свинина, ківі

E. Квасоля, м'ясо птиці, сливи

47. Прояви дефіциту вітаміну В₉:

A. Дерматит, хейлоз

B. Стоматит, гастрит, ентерит

C. Деменція

D. Діарея

E. Міалгії, гіперстезії

48. Добова потреба в вітаміні «В₃» для дорослих (мг):

A. Становить - 25-30

B. Становить - 5-10

C. Становить - 3-5

D. Становить - 15-20

E. Становить - 10-15

49. Фізіологічна роль вітаміну В₃:

A. В складі коензиму А бере участь в біосинтезі жирних кислот, холестерину, стероїдних гормонів

B. Поліпшує світловий і колірний зір, регулює функцію печінки, шкіри, слизових оболонок

C. Регулює біопроцес декарбоксилювання ПВК, дезамінування і переамінування амінокислот

D. Стимулює кровотворення

E. Підтримує оптимальний фізіологічний стан м’язів

50. Фізіологічна роль вітаміну В₃:

A. Експресія Т-лімфоцитів, дендритних клітин та макрофагів

B. Регулює функціональний стан нервової, серцево-судинної та травної систем

C. В складі коензиму А бере участь в синтезі нейромедіаторів, гемоглобіну

D. Блокування ланцюгової реакції перекисного окислення ліпідів

E. Стимулювання біосинтезу мембранного білку, який забезпечує міжклітинні взаємозв'язки при диференціації клітин

51. Добова потреба в вітаміні «Н» - біотині для дорослих (мкг):

A. Становить - 100-130

B. Становить - 50-100

C. Становить - 150-200

D. Становить - 80-160

E. Становить - 250-300

52. Біологічні властивості біотину:

A. Регулює обмін білків, жирів в печінці

B. В складі ацетилкоензиму А карбоксилази, бере участь в синтезі жирних кислот, холестерину та реплікації і транскрипції ДНК

C. Необхідний для утворення ацетилхоліну

D. Впливає на нервово-трофічні процеси

E. Регулює обмін кальцію та фосфору

53. До клінічних проявів синдрому Лейнера (дефіцит біотину) відносяться:

A. Ксерофтальмія з розвитком сліпоти в результаті кератомаляції

B. Прогресуюче ураження шкіри, астенічний синдром, міалгія, гіперстезія, анемія, підвищений рівень холестерину та жовчних пігментів в сироватці крові

C. Ураження гепатобіліарної системи

D. Хронічні захворювання кишечнику

E. Аутоімунне ураження слизової оболонки шлунку за рахунок утворення антитіл

54. Біологічна роль Вітаміну РР (ніацину):

A. Справляє ліпотропну дію

B. Синтез метіоніну із цистеіну, метилювання ДНК та РНК, металічний зв'язок з В₆ і В₁₂ на етапах біотрансформації гомоцистеіну

C. Бере участь в обміні вітамінів - В₆, РР, В₉, а також заліза

D. У вигляді активної форми - тетрагідрофолієвої кислоти, входить до складу багатьох ферментів, які забезпечують метаболізм аміно- і нуклеїнових кислот

E. Коферментні форми-НАД і НАДФ. які входять до складу більше 200 ферментів, каталізують окисно-відновні реакції

55. Основні харчові джерела ніацину:

A. Риба, крупа рисова, гарбуз

B. Молоко, полуниці, гриби

C. Ягоди, крупа гречнева

D. М'ясо, риба, овочі, зернові

E. Морепродукти, бринза, картопля

56. Недостатність нікотинової кислоти проявляється у вигляді:

A. Пелагри

B. Хейлозу

C. Кератиту

D. Ксерофтальмії

E. Гіперкератозу

57. Добова потреба в нікотиновій кислоті для дорослих (мг):

A. Становить - 70 (Ж) – 100 (М)

B. Становить - 16 (Ж) – 22 (М)

C. Становить - 1,5 (Ж) – 2,6 (М)

D. Становить - 2,0 (Ж) – 3,0 (М)

E. Становить - 10 (Ж) – 20 (М)

58. Основні фізіологічні функції вітаміну С:

A. Необхідний для утворення ацетилхоліну

B. Бере участь і відновленні трьохвалентного заліза в двухвалентну форму, що легко засвоюється організмом та підвищує біодоступність аліментарного заліза із рослинних джерел

C. Впливає на нервово-трофічні процеси

D. ФАД являється коферментом антиоксидантної екзимної групи, входить до складу глутатіонредуктази, яка забезпечує відновлення окисної форми глутатіону - основного захисно-адапційного субстракту, підвищуючи тим самим антиоксидантні властивості щодо інактивації перекисних сполук

E. Стимуляція росту і розвитку плода

59. Основні фізіологічні функції вітаміну С:

A. Справляє антианемічну дію

B. Чинить антисклеротичну дію

C. Прискорює регенерацію гепатоцитів

D. Поліпшує світловий та колірний зір

E. Бере участь в підтриманні оптимальної імунореактивності організму на клітинному та гуморальному рівні

60. Повна відсутність вітаміну С може призвести до розвитку авітамінозу С:

A. Бері-бері

B. Пелагра

C. Цинга (скорбут)

D. Рахіт

E. Глосит, ахілія, порушення кровотворення

61. Клінічними симптомами цинги являються:

A. Циліарна ін'єкція, ангулярний стоматит, хейлоз

B. Гіпохромна анемія, міалгія, шлункові кровотечі

C. Ахілія, стоматит, ентерит

D. Себорейний дерматит з розвитком анорексії, нудоти, гіперстезії, анемії, гіперхолестеринемії

E. Підвищена втомлюваність, шкірні та порожнинні крововиливи і кровотечі, випадіння волосся та зубів, біль та набряки суглобів

62. При мед. огляді клінічними ознаками гіповітамінозу С являється:

A. Міалгія, ентерит, жовтяниця

B. Набряклі ясна з синюшним відтінком, себорея обличчя, фолікулярний гіперкератоз з геморагіями

C. Прояви остеомаляції

D. Кон´юнктивіт

E. Поліневрит

63. Фізіологічні функції вітаміну D (кальциферолу):

A. Бере участь у синтезі колагену

B. Бере участь в субстрактній підтримці синтезу або активації гормонів та медіаторів фенольної природи

C. Бере участь в процесах, що пов’язані з розмноженням

D. Необхідний для синтезу зорового пурпура

E. Сприяє розвитку та ремоделюванню кісткової тканини за рахунок підтримки механізмів перманентної заміни кальцію і фосфору в скелеті

64. Фізіологічні функції вітаміну D (кальциферолу):

A. Бере участь в підтриманні оптимальної імунореактивності організму на клітинному та гуморальному рівні

B. Регуляція секреції інсуліну і зміна толерантності до глюкози при ІНЦД та участь в ренінангіотензиновій регуляції артеріального тиску

C. Чинить антисклеротичну дію

ПАЛФ - забезпечує вивільнення глюкози із глікогену та синтез ніацину із триптофану

D. Регулює функцію печінки

65. Основні харчові джерела кальциферолу:

A. Рис, твердий сир, м'ясо кролика

E. Спаржа, броколі, авокадо

B. Молоко, полуниці, м'ясо куряче

C. Макарони, креветки, бринза

D. Жирні види риби, риб'ячий жир, яйця, ікра осетрова, печінка тріски

66. При глибокому дефіциті вітаміну D в дитячому організмі розвивається авітамінозний патологічний стан - рахіт. Проявами якого являються:

A. Підвищена втомлюваність, шкірні та порожнинні крововиливи і кровотечі

B. Відкладення остеоїдної тканини навколо зон тканинного росту в ребрах «четки» та в тяжких формах - викривлення хребта і кісток ніг

C. Гіпохромна анемія, міалгія, шлункові кровотечі

D. Ахілія, стоматит, ентерит

E. Випадіння волосся та зубів, біль та набряки суглобів

67. У дорослих тривалий дефіцит кальциферолу проявляється у вигляді:

A. Остеопорозу, остеомаляції

B. Атаксією, пігментною ретинопатією

C. Шкірними гематомами, гіперкератозом

D. Кровоточивістю ясен, гіперстезіями

E. Діареєю, гастроентеритом

68. Основні харчові джерела вітаміну К:

A. Квасоля, м'ясо кролика, вишні

B. Оливкова олія, м'ясо, горіхи

C. Ківі, риба, черешні

D. Петрушка, броколі, шпінат, капуста білокачанна, яблука

E. Редис, яйця, бринза

69. Фізіологічна потреба в вітаміні К для дорослих:

A. Складає 50-200 мкг/добу

B. Складає 100-150 мкг/добу

C. Складає 250-400 мкг/добу

D. Складає 200-300 мкг/добу

E. Складає 300-450 мкг/добу

70. Клінічними проявами дефіциту вітаміну К являються:

A. Носові, шлункові та кишкові кровотечі, гематурія, шкірні гематоми

B. Фолікулярний гіперкератоз, хейлоз

C. Діарея, дизбактеріоз, анемія

D. Стоматит, ентерит, дерматит

E. М´язова слабкість, нейропатія, геморагії