- •Пояснювальна записка.
- •Тема 1. Основи проектування і аналізу інвестиційних проектів. План самостійної роботи.
- •Тема 2. Основи інвестиційних розрахунків План самостійної роботи.
- •Тема 3. Оцінка вартості капіталу інвестиційного проекту. План самостійної роботи.
- •Тема 4. Основні критерії ефективності інвестиційного проекту і методи їх оцінки. План самостійної роботи.
- •Класифікаційна сукупність видів грошових потоків суб'єкта господарювання
- •Тема 5. Аналіз беззбитковості і цільове планування прибутку в процесі інвестиційного планування. План самостійної роботи.
- •Тема 6. Аналіз інвестиційних проектів в умовах ризику. План самостійної роботи.
- •Тема 7. Аналіз ефективності фінансових інвестицій План самостійної роботи
Тема 5. Аналіз беззбитковості і цільове планування прибутку в процесі інвестиційного планування. План самостійної роботи.
-
Поняття і призначення аналізу беззбитковості інвестиційного проекту.
-
Розрахунок точки беззбитковості.
Методичні рекомендації.
Питання 1. Поняття і призначення аналізу беззбитковості інвестиційного проекту.
Література: 5, с. 161-163
Слід зазначити, що аналіз беззбитковості та цільове планування прибутку є невід’ємною частиною інвестиційного проекту.
Потрібно усвідомити, що аналіз беззбитковості, або аналіз витрат, прибутку і обсяг виробництва – це аналітичний підхід до вивчення взаємозв’язку витрат і доходів при різних рівнях виробництва.
Аналіз беззбитковості використовується з метою інвестиційного проектування, а також для поточного управління, тому що забезпечує інформацію для прийняття рішень завдяки оцінці впливу змін у цінах продукції, виробництві й обсягу продажу і витрат, а також для прогнозування прибутків, збитків і грошових потоків.
Слід зазначити, що у рамках аналізу беззбитковості витрати поділяють на два види: змінні та постійні. Змінні витрати змінюються прямо пропорційно збільшенню чи зменшенню обсягу виробництва. Постійні витрати не змінюються при зміні обсягу виробництва за певний період часу.
До змінних витрат відносяться витрати на сировину, матеріали, енергоносії, що використовуються для виробництва продукції, заробітна плата робітникам тощо. До постійних витрат на утримання адміністративного апарату, витрати на ремонт обладнання, будівель, споруд, орендна плата тощо.
Запитання для самоперевірки.
-
Яка роль аналізу беззбитковості в інвестиційному проектуванні?
-
Що є в основі беззбитковості?
-
Що таке «змінні витрати»?
-
Що таке «постійні витрати»?
Питання 2. Розрахунок точки беззбитковості.
Література: 5, с. 161-163.
При опрацюванні даного питання студенти повинні усвідомити, що для розрахунку точки беззбитковості використовується співвідношення, що базуються на балансі виручки:
Виручка = Змінні витрати + Постійні витрати
Нехай р – ціна одиниці продукції, - обсяг виробництва за певний період, Взм – змінні витрати на одиницю продукції, Вп – загальні постійні витрати. Тоді можна записати:
р = Взм + Вп.
Звідси .
Слід зазначити, що важливою характеристикою успішної роботи підприємства є величина запасу безпеки, яка у відносній формі розраховується у вигляді різниці між запланованим обсягом продукції і точкою беззбитковості.
Аналіз ризику у рамках аналізу беззбитковості можна провести за допомогою так званого операційного левериджу, який показує у скільки разів зміниться прибуток при збільшенні виручки.
Запитання для самоперевірки.
-
Яка мета розрахунку точки беззбитковості?
-
Що таке «змінні витрати»?
-
Що таке «постійні витрати»?
-
Як розраховується точка беззбитковості?
-
Що таке «операційний леверидж»?
Тема 6. Аналіз інвестиційних проектів в умовах ризику. План самостійної роботи.
1. Економічна сутність інвестиційного ризику.
2. Методи оцінювання інвестиційних ризиків.
3. Ризик інвестиційного портфеля.
Методичні рекомендації.
Питання 1. Економічна сутність інвестиційного ризику.
Література: 6, с. 157-163.
Вивчаючи дане питання, слід усвідомити, що інвестиційні ризики - ймовірність одержання від фінансових операцій у ситуації невизначеності високого доходу або непередбачених втрат. Інвестиційні ризики – це спекулятивні ризики, для яких характерна можливість одержання як позитивного результату, так і негативного.
Об’єкт інвестиційного ризику – інвестиційна діяльність підприємства, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.
Суб’єкт інвестиційного ризику - особа, (індивід або колектив), яка зацікавлена в результатах управління об'єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об'єкта ризику.
Джерело ризику - це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, тобто об'єктивну неспроможність спрогнозувати майбутні наслідки здійснення підприємством тієї чи іншої фінансової операції із повною достовірністю.
Ризиковій ситуації характерні такі основні умови:
-
наявність невизначеності;
-
наявність альтернатив та необхідність вибору однієї з них;
-
зацікавленість у результатах;
-
можливість оцінити наявні альтернативи і прийняти рішення.
Інвестиційні ризики формуються під впливом об'єктивних (ринкових) і суб'єктивних (що виникають на підприємстві) факторів.
До об'єктивних факторів, що впливають на ризик, відносять такі:
-
рівень економічного розвитку країни;
-
характер державного регулювання фінансової діяльності підприємств;
-
рівень інфляції;
-
кон'юнктура фінансового ринку;
-
рівень конкуренції на фінансовому ринку;
-
інші фактори (криміногенна ситуація, форсможорні обставини).
До суб'єктивних факторів, що впливають на ризик, відносять такі:
-
структура капіталу підприємства;
-
розмір власного капіталу підприємства;
-
склад його активів;
-
види фінансових інструментів, що використовуються при здійсненні окремих фінансових операцій;
-
фінансовий менталітет власників і менеджерів стосовно політики допустимих ризиків;
-
рівень кваліфікації фінансових менеджерів.
Запитання для самоперевірки.
-
Що таке ” інвестиційні ризики ”?
-
Назвіть об’єкт ризику?
-
Хто є суб’єктом ризику?
-
Що таке ” джерело ризику ”?
-
Які умови характерні ризиковій ситуації?
-
Які фактори впливають на формування ризику?
Питання 2. Методи оцінювання інвестиційних ризиків
Література: 6, с.163-180.
Опрацьовуючи дане питання, потрібно усвідомити, що рівень ризикованості окремих фінансових операцій можна оцінити на підставі двох груп показників, які характеризують:
-
ймовірність виникнення ризику;
-
формування необхідного рівня дохідності фінансових операцій з врахуванням фактора ризику.
Перша група показників. Оцінка рівня фінансових ризиків з використанням першої групи показників може здійснюватися за допомогою таких методів:
-
економіко-статистичного;
-
експертного;
-
аналогового.
Економіко-статистичний метод. Цей метод вимірювання рівня фінансових ризиків базується на розрахунку показників, що характеризують міру коливання доходу і доходності конкретної фінансової операції, з використанням достатнього масиву необхідної інформації про багаторазове її здійснення, а саме:
-
розмах варіації;
-
дисперсія;
-
середнє квадратичне відхилення;
-
коефіцієнт варіації;
-
- коефіцієнт.
Експертний метод. Цей метод вимірювання рівня фінансових ризиків застосовується у тому випадку, якщо на підприємстві відсутня необхідна інформація для здійснення розрахунків економіко-статистичним методом. Експертний метод ґрунтується на опитуванні кваліфікованих спеціалістів у галузі фінансового, інвестиційного, страхового менеджменту з наступною математичною обробкою результатів опитування.
Аналоговий метод. Цей метод дозволяє виміряти можливий рівень фінансових ризиків по окремих фінансових операціях підприємства на основі вибору для порівняння власного або зовнішнього аналога.
Друга група показників. Необхідний рівень премії за ризик. Цей показник розраховується за такою формулою:
RР= ( - A),
де RР - рівень премії за ризик по конкретному фінансовому інструменту;
- середня норма дохідності на фінансовому ринку;
A| - безризикова норма дохідності на фінансовому ринку;
- бета-коефцієнт, що характеризує рівень ринкового ризику по конкретному фінансовому інструменту.
Необхідна сума премії за ризик. Цей показник розраховується за такою формулою:
RPs = ki RPi ,
де - сума премії за ризик по конкретному фінансовому інструменту; k - ціна котирування конкретного фінансового інструмента .
Необхідний рівень дохідності фінансової операції з врахуванням фактора ризику. Цей показник розраховується за такою формулою:
= A RР,
де - загальний рівень дохідності по конкретному фінансовому інструменту з врахуванням фактора ризику;
A - безризикова норма дохідності на фінансовому ринку;
RР- рівень премії за ризик по конкретному фінансовому інструменту.
Запитання для самоперевірки.
-
Які дві групи показників використовуються для вимірювання рівня ризику?
-
У чому полягає суть економічно-статистичного методу оцінки рівня ризику?
-
У чому полягає суть експертного методу оцінки рівня ризику?
-
Назвіть особливості каналового методу оцінки рівня ризику?
-
Що таке ” премія за ризик ”?
-
Що таке ” фактор ризику ”?
Питання 3. Ризик інвестиційного портфеля
Література: 16, с. 307-321.
Слід зазначити, що портфель інвестицій – це комбінація, набір фінансових активів (акції, облігації тощо), якими володіє інвестор, у найбільш вигідній та безпечній пропорціях.
Головна мета формування інвестиційного портфеля - оптимізація очікуваного рівня його дохідності та ризикованості. Ця мета досягається двома шляхами:
-
додатковим вкладенням грошей в різні цінні папери портфеля;
-
пошуком і придбанням цінних паперів, доходи від яких мають меншу амплітуду коливань, ніж ті, які вже є в портфелі.
Цільові задачі формування портфеля цінних паперів
|
Досягнення максимально можливої дохідності
Досягнення мінімально можливого ризику
Оптимізація співвідношення дохідність / ризик
|
Одержання прийнятного значення комбінації "дохідність / ризик" є переважаючим в інвестиційній діяльності.
Ризик портфеля залежить від низки параметрів:
-
кількість активів в портфелі;
-
структура портфеля;
-
ризикованість окремих фінансових активів;
-
динаміка їх доходності.
Найбільший вплив на ризикованість портфеля спричиняє не значення доходності, а її варіація.
Коефіцієнт варіації показує ступінь ризику на одиницю прибутку на вкладений капітал, що дає можливість порівнювати варіанти інвестування з різними величинами очікуваного прибутку на вкладений капітал.
Слід зазначити, що очікуваний прибуток від портфеля - це питома середня величина очікуваного прибутку від окремих фінансових інструментів, які складають портфель цінних паперів. Проте, на відміну від прибутків, ступінь ризику портфеля , здебільшого, не є середньою питомою величиною стандартних відхилень в індивідуальних активах, які входять до портфеля. Ступінь його ризику буде меншим.
Запитання для самоперевірки.
-
Що таке ” портфель інвестицій”?
-
Яка мета його формування?
-
Назвіть цільові завдання формування портфеля цінних паперів.
-
Які параметри впливають на ризик портфеля?