- •Сімейне право України: поняття, значення та його місце в правовій системі.
- •Предмет і метод сімейного права
- •Основні засади та структура сімейного права
- •Взаємодія сімейного права з іншими галузями права
- •Сімейне законодавство, етапи становлення і розвитку сімейного законодавства України Перший сімейний кодекс України 1919 року
- •Сімейний кодекс України 1926 року
- •Сімейний кодекс України 2002 року
- •6. Джерела сімейного законодавства України Конституція України в системі джерел сімейного законодавства
- •Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України
- •Закони та інші нормативно-правові акти в системі сімейного законодавства
- •Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства
- •Договір як джерело сімейно-правових норм
- •Звичаї як джерело сімейно-правових норм
- •7. Дія сімейного законодавства у часі, просторі, по колу осіб
- •8. Поняття сім’ї за законодавством України
- •9. Історичні форми сім’ї і шлюбу
- •Сімейно-правові відносини: поняття, особливості, види, структура.
- •Юридичні факти у сімейному праві: поняття і види.
- •Строки у сімейному праві України.
- •Акти цивільного стану, реєстрація актів цивільного стану.
- •Шлюб: поняття та його правова природа.
- •Здійснення прав і виконання обов’язків, що виникають із сімейних відносин.
- •Умови та порядок укладення шлюбу.
- •Перешкоди до укладення шлюбу за сімейним законодавством України.
- •Недійсність шлюбу, види підстав визнання шлюбу не дійсним та наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Припинення шлюбу: поняття.
- •Припинення шлюбу в наслідок його розірвання.
- •Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Особисті немайнові права та обов’язки подружжя: поняття, види.
- •Майнові права та обов’язки подружжя за сімейним законодавством України: поняття, види та їх особливості.
- •Роздільна власність подружжя: поняття, об’єкти (предмети), джерела виникнення, правовий режим.
- •Правовий режим спільного майна подружжя.
- •Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •Договірний режим майна подружжя.
- •Шлюбний договір: поняття, умови та порядок укладення шлюбного договору.
- •Обов’язки подружжя щодо взаємного утримання.
- •Визначення походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками і дітьми.
- •Судовий порядок встановлення батьківства та факту батьківства.
- •1.У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
- •2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
- •Оспорювання батьківства (материнства).
- •Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •Аліментні зобов’язання батьків та дітей щодо утримання.
- •Аліментні зобов’язання батьків щодо утримання повнолітніх дітей. Припинення аліментного обов’язку батьків.
- •36. Аліментні зобов’язання повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків, що потребують матеріальної допомоги.
- •37. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами
- •38. Усиновлення за законодавством України: поняття, умови, порядок здійснення усиновлення та правові наслідки усиновлення.
- •39.Субєкти відносин щодо усиновлення: усиновлювачі та усиновлені. Вимоги передбачені законодавством до суб’єктів усиновлення.
- •40. Визнання усиновлення недійсним та скасування усиновлення підстави, порядок, правові наслідки
- •41.Опіка та піклування над дітьми: поняття, підстави, порядок встановлення опіки та піклування над дітьми
- •Права та обов’язки опікунів та піклувальників
- •43.Припинення опіки та піклування над дітьми
- •44. Патронат над дітьми; поняття. Відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлення батьківського піклування
- •45. Прийомна сім’я як форма виховання дітей, позбавлених батьківського піклування: порядок утворення, права дітей переданих на виховання в прийомну сім’ю
- •46. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів: види, зміст правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами
- •47. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів
- •48.Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
- •49. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу
- •50. Колізійні проблеми визначення походження дитини та усиновлення
- •51. Застосування законів іноземних держав. Визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав
Судовий порядок встановлення батьківства та факту батьківства.
Стаття 130. Виявлення батьківства за рішенням суду
1.У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, і за життя з будь-яких причин не подавав до органів РАЦС заяви про добровільне визнання свого батьківства, суд за заявою заінтересованих осіб згідно зі ст. 130 СК може встановити факт батьківства цього чоловіка.
2. На відміну від визнання батьківства у судовому порядку, встановлення факту батьківства після смерті чоловіка має на меті встановлення не батьківських, а інших відносин - можливість отримання аліментів від родичів батька, виникнення спадкових, пенсійних, житлових прав тощо.
3. Наслідки встановлення факту батьківства майже рівнозначні констатації наявності родинних відносин, заснованих на походженні. Цей юридичний факт діє із зворотною силою: правовідносини між батьком та його дитиною виникають з моменту народження дитини.
4. Оскільки у даних справах немає спору про право, розгляд цих справ здійснюється за правилами не позовного, а окремого провадження: заявник подає заяву про встановлення факту батьківства і надає необхідні докази. Якщо суд визнає їх достатніми, батьківство вважається встановленим.
5. На відміну від КпШС УРСР чинне сімейне законодавство України передбачає можливість встановлення факту батьківства незалежно від того, визнавала особа своє батьківство за життя чи взагалі не знала про народження у неї дитини. Тому сам по собі, наприклад, факт визнання свого батьківства померлим не завжди пов'язується з наданням дитині регулярної та достатньої для її існування матеріальної допомоги, оскільки особа могла й взагалі не знати за життя про своє батьківство.
6. Якщо при розгляді заяви про встановлення факту батьківства з'ясується, що між заінтересованими особами виник спір про право, наприклад, щодо спадщини, то суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду і роз'яснити сторонам їхнє право на звернення з відповідною заявою, при розгляді якої буде встановлено факт батьківства і одночасно розглянута цивільно-правова суперечка.
7. Хоча у ч. 1 ст. 130 СК передумовою звернення до суду про встановлення факту батьківства названа лише смерть чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, очевидно, таке ж правило за аналогією закону повинно діяти й при оголошенні особи померлою чи визнанні її безвісно відсутньою.
8. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом до розгляду при реєстрації народження дитини з використанням юридичної фікції, передбаченої частиною 1 ст. 135 СК, тобто якщо жодна конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до ст. ст. 126-128 СК.
9. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. З ст. 128 СК, тобто мати дитини, її опікун (піклувальник), інші особи, які утримують та виховують дитину, або сама дитина, яка досягла повноліття (див. ст. 128 СК та коментар до неї).