29 Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.

Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлена майно, можуть набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах. Правовими ознаками юридичної особи є: організаційна єдність; наявність відокремленого майна; можливість виступати в цивільному обороті від власного імені; здатність самостійно нести майнову відповідальність. Юридичні особи наділено цивільною правосуб`єктністю, тобто цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю, які виникають водночас із моменту їх державної реєстрації. Цивільна правоздатність юридичної особи визначається характером і змістом діяльності юридичної особи, що передбачена статутом організації. Цивільна дієздатність здійснюється відповідними органами юридичної особи, які можуть бути як єдиноначальними, так і колегіальними. Для юридичної особи правосуб`єктність виникає: з моменту затвердження статуту або положення; з моменту видання компетентним органом постанови про утворення організації; з моменту реєстрації статуту, якщо він підлягає реєстрації. Залежно від характеру власності розрізняють такі види юридичних осіб: державні; колективні; орендні; акціонерні; спільні, за участю закордонних суб'єктів; приватні; сімейні; релігійні та ін. За характером діяльності юридичні особи поділяються на: підприємства, що виробляють продукцію; установи, котрі надають послуги населенню; колгоспи – колективні виробничі сільськогосподарські підприємства; комерційні та інші організації. Правосуб`єктність юридичної особи припиняється: з моменту її ліквідації; з моменту реорганізації.

30 Позовна давність: поняття та строки

Позовна давність – це встановлений законом строк для захисту прав за позовом особи, право якої порушене. Незалежно від закінчення строку позовної давності особа має право звертатися в судові органи для захисту своїх прав. Строк позовної давності є юридичний факт, який відноситься до дій і подій. Строк позовної давності обмежує дію суб'єктивних прав і обов'язків у часі. В окремих випадках арбітражний суд, за наявності поважних причин пропуску строку позовної давності, може відновити цей строк і захистити порушене право. Іноді строк позовної давності може бути зупинений або перерваний. Зміна строків позовної давності і порядок їх обчислення угодою сторін не допускаються. Позовна давність застосовується судом не залежно від заяви сторін. Позовна давність поширюється на всі цивільні правовідносини, в тому числі на ті, суб'єктом яких є держава. В ст. 83 ЦК України закріплені винятки з цього правила: 1)позовна давність не поширюється на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених в ощадний банк; 2)вона не поширюється і на вимоги, які випливають з порушення особистих немайнових прав, за винятками, передбаченими законом. Немайнові права можуть захищатися в будь-який строк, оскільки їх захист не обмежений в часі. Разом із тим для захисту честі і гідності особи і юридичних осіб строк позовної давності встановлений в один рік; 3)не встановлений строк позовної давності на вимоги про відшкодування шкоди, яка заподіяна життю і здоров`ю громадян. Два види строків позовної давності: загальні; скорочені або спеціальні. Загальний строк встановлюється в три роки. Скорочені строки позовної давності тривалістю в один рік, встановлені для захисту честі і гідності особи. Строки позовної давності встановлені законодавством в шість місяців: для стягнення неустойки(штрафу, пені);про недоліки проданих речей; при поставці продукції неналежної якості тощо можуть встановлюватись менші строки позовної давності (2 місяці) по договорах перевезення.