- •1. Комунікація: визначення, суть поняття. Комунікація і спілкування.
- •2. Різновиди комунікації. Комунікація за кількістю співрозмовників.
- •3. Комунікація і мовлення
- •4. Теорія масової комунікації як наука в Україні
- •5. Етапи розвитку науки про масову комунікацію
- •6. Науки, що вивчають комунікацію
- •7. Поняття про комунікативний процес. Форми комунікативного процесу.
- •8. Типи комунікаторів
- •9. Складники комунікативного процесу
- •10. Основні комунікативні канали
- •11. Класифікація змк. Види класифікацій.
- •12. Природні і технічні системи змк.
- •13. Типи і види змк.
- •14. Загальна характеристика масово-інформаційної діяльності.
- •15. Розвиток інформаційної індустрії як сфери виробництва змі та змк.
- •16. Технологія інформаційного виробництва. Технологічний предмет і засоби.
- •17. Галузі інформаційного виробництва.
- •18. Органи управління інформаційною індустрією (Держкомітет з інформаційної політики, Нацрада з питань тб і радіомовлення)
- •19. Поняття інформаційного простору. Інформаційний простір України.
- •20. Правове забезпечення процесів дальшого формування, розвитку і захисту інформаційного простору України.
- •21. Концепція розвитку телерадіоінформаційного простору України.
- •22. Входження України в європейський і світовий масовокомунікаційний простір.
- •23. Комунікативні дискурси.
- •24. Дуальна схема функціонування телебачення в сша
- •25. Класична дуальна модель британського телемовлення
- •26. Тelevisa I tv Globo - взаємозв'язки медіа-імперій та національної політики
- •27. Австрійська модель телемовлення.
- •28. Трансформація економічної і медіа-влади у владу політичну.
- •29.Національна система телебачення республіки Корея та Японія.
- •30.Вербальна і невербальна комунікації.
- •31.Візуальна комунікація.
- •32.Перформансна комунікація.
- •33.Міфологічна комунікація.
- •34.Художня комунікація.
- •35.Моделі іміджевої комунікації.
- •36.Моделі психотерапевтичної комунікації.
- •37.Моделі пропагандистської комунікації.
- •38.Семіотичні моделі комунікації
- •39.Модель знака (ф. Де Соссюр, ч.Пірс, р.Якобсон).
- •40.Прикладні моделі комунікації
- •41. Методи комунікативного аналізу
- •42. Соціологічні і психологічні моделі комунікації
- •43. Моделі комунікації з точки зору реклами і пропаганди
- •44. Моделі масової комунікації
- •45. Паблік рилейшинз як комунікативна дисципліна
- •46. Сучасна масово-інформаційна діяльність в Україні
- •47. Комунікативна стратегія і комунікативні процеси
- •48. Новітні тенденції розвитку мас-медіа
- •49. Функції та зразки передачі інформації
- •50. Роль змк в утвердженні національної ідеї
- •51. Результативність масово-інформаційної діяльності
- •52. Правові основи функціонування мас-медіа
- •53. Комунікація і суспільство
- •54. Міжнародні комунікації
- •56. Основні напрямки інформаційної політики на сучасному етапі
- •57. Тематичний діапазон сучасної преси України
- •58. Гендер і змк
- •59. Проблема гендерних стереотипів в масовій комунікації
- •60. Дослідження проблем масової комунікації у радянські часи
- •61. Головні етапи розвитку комунікативної теорії у хх столітті
- •62. Іноземні концепції масової комунікації
- •63. Роль журналістики в структурі масової свідомості
- •64. Реклама і зв’язки з громадськістю як форма впливу на маси, опосередкована змк
- •65. Міжкультурна комунікація
- •66. Журналістика в системі політичної комунікації
- •67. Інформаційні конфлікти, інформаційні війни
- •68. Журналістика і влада
- •69. Свобода слова і журналістика
51. Результативність масово-інформаційної діяльності
У масово-інформаційній діяльності поняття результативності використовується принаймні у трьох значеннях:
1) якщо інформація доходить до тих, кому вона адресована, значить і діяльність щодо інформування ефективна і дієва
2) як показник ступеня досягнення заздалегідь поставлених цілей
3) як засіб впливу
Поняття результативності тісно пов’язане з поняттями «дієвість» і «ефективність»
Дієвість - оперативна, безпосередня реакція соціальних інститутів і посадових осіб на виступи ЗМІ
Ефективність – весь результат вплив ЗМІ на людину і суспільство, який можна виміряти на рівні свідомості і практики та оцінити з точки зору суспільного процесу
Рівень ефективності ЗМІ і її конкретний прояв зумовлені:
1) характером завдань, мети, ідей, їх реальністю
2) науковістю процесу поширення загальнолюдських цінностей
3) ступенем прийняття бо неприйняття, глибокого засвоєння аудиторією цінностей, втілення їх у практику, соціальну реальність ( результат впливу)
ефективність впливу залежить від: змісту мети, яка поставлена, підготовленості кадрів, вибору засобів, форм і методів впливу; особливості аудиторії; рівня, на якому здійснюється масово-інформаційна діяльність; вплив середовища на ЗМІ і аудиторію.
Компоненти дієвості: напрям-кадри-засоби, форми, методи-аудиторія-регіон-середовище.
Вихідною точкою аналізу ефективності є з’ясування мети впливу. Звідси бере початок проблема дієвості (ПД) – різниця між метою (М), що висувається і результатом (Р). Вирішити цю проблему означає привести у відповідність М і Р. мета – майбутній бажаний рівень свідомості і вчинків мас, соціальних груп, колективів, окремих осіб. Цілі є ефективними тільки якщо вони максимально співзвучні з потребами й можливостями суспільного розвитку. Результативність журналістики тим вища, чим ґрунтовніше її цілі враховують особливості об’єктивної реальності.
Ефект – результат будь-якої діяльності ЗМІ, процесу споживання інформації населенням. Ефективність – результат, що збігається з наміром джерела інф., свідчить про досягнення цілей, які ставились перед інф. в процесі її створення і поширення. Всі цілі можна поділити на
- стратегічні ( перспективні) – мають загальний характер і органічно випливають із стратегічних завдань. Вони змінюються і міру переходу до нового стратегічного етапу
- тактичні ( поточні, ситуаційні, разові, вузько спеціалізовані) – ніколи не можуть бути реалізовані відразу.
Кожна конкретна мета – своєрідна «залишкова» мета, що зумовлена безпосередніми потребами і, як правило, вимагає негайного вирішення. Міра ефективності – ступінь наближення до вихідної мети. Результати діяльності ЗМІ проявляються у двох параметрах: свідомості і поведінці як великих соціальних груп, так і окремих людей. Дві форми ефективності:
духовна
основні критерії:
знання – ступінь поінформованості і людини про ті чи інші факти об’єктивної дійсності; ступінь пояснення та узагальнення фактів
пізнавальна активність визначається структурною багатоплановістю:
категорія інтересу
установка=мотив – готовність до реакції, що виникає в певних групах за конкретних ситуацій та зумовлюється потребою суб’єкта і відповідною об’єктивною ситуацією.
переконання – органічна єдність результатів раціонального пізнання об’єктивної дійсності та емоційно-оцінного ставлення до неї.
практична ( поведінська) – на рівні особистості – трудова й громадсько-політична активність, моральність поведінки в побуті, в сфері спілкування; на рівні колективу чи суспільства в цілому: суспільно-політична і трудова активність людей.
фактори, що впливають на результативність ЗМІ:
явище селективності – індивід сам визначає обсяг і вид повідомлень – деякі з них вибирає, інші залишає поза увагою.
Бар’єри – система факторів, що має властивість зумовлювати реакції індивіда на сприйняте повідомлення.