51. Результативність масово-інформаційної діяльності

У масово-інформаційній діяльності поняття результативності використовується принаймні у трьох значеннях:

1) якщо інформація доходить до тих, кому вона адресована, значить і діяльність щодо інформування ефективна і дієва

2) як показник ступеня досягнення заздалегідь поставлених цілей

3) як засіб впливу

Поняття результативності тісно пов’язане з поняттями «дієвість» і «ефективність»

Дієвість - оперативна, безпосередня реакція соціальних інститутів і посадових осіб на виступи ЗМІ

Ефективність – весь результат вплив ЗМІ на людину і суспільство, який можна виміряти на рівні свідомості і практики та оцінити з точки зору суспільного процесу

Рівень ефективності ЗМІ і її конкретний прояв зумовлені:

1. 1) характером завдань, мети, ідей, їх реальністю

1. 2) науковістю процесу поширення загальнолюдських цінностей

2. 3) ступенем прийняття бо неприйняття, глибокого засвоєння аудиторією цінностей, втілення їх у практику, соціальну реальність ( результат впливу)

ефективність впливу залежить від: змісту мети, яка поставлена, підготовленості кадрів, вибору засобів, форм і методів впливу; особливості аудиторії; рівня, на якому здійснюється масово-інформаційна діяльність; вплив середовища на ЗМІ і аудиторію.

Компоненти дієвості: напрям-кадри-засоби, форми, методи-аудиторія-регіон-середовище.

Вихідною точкою аналізу ефективності є з’ясування мети впливу. Звідси бере початок проблема дієвості (ПД) – різниця між метою (М), що висувається і результатом (Р). Вирішити цю проблему означає привести у відповідність М і Р. мета – майбутній бажаний рівень свідомості і вчинків мас, соціальних груп, колективів, окремих осіб. Цілі є ефективними тільки якщо вони максимально співзвучні з потребами й можливостями суспільного розвитку. Результативність журналістики тим вища, чим ґрунтовніше її цілі враховують особливості об’єктивної реальності.

Ефект – результат будь-якої діяльності ЗМІ, процесу споживання інформації населенням. Ефективність – результат, що збігається з наміром джерела інф., свідчить про досягнення цілей, які ставились перед інф. в процесі її створення і поширення. Всі цілі можна поділити на

- стратегічні ( перспективні) – мають загальний характер і органічно випливають із стратегічних завдань. Вони змінюються і міру переходу до нового стратегічного етапу

- тактичні ( поточні, ситуаційні, разові, вузько спеціалізовані) – ніколи не можуть бути реалізовані відразу.

Кожна конкретна мета – своєрідна «залишкова» мета, що зумовлена безпосередніми потребами і, як правило, вимагає негайного вирішення. Міра ефективності – ступінь наближення до вихідної мети. Результати діяльності ЗМІ проявляються у двох параметрах: свідомості і поведінці як великих соціальних груп, так і окремих людей. Дві форми ефективності:

1. духовна

основні критерії:

• знання – ступінь поінформованості і людини про ті чи інші факти об’єктивної дійсності; ступінь пояснення та узагальнення фактів

• пізнавальна активність визначається структурною багатоплановістю:

категорія інтересу

установка=мотив – готовність до реакції, що виникає в певних групах за конкретних ситуацій та зумовлюється потребою суб’єкта і відповідною об’єктивною ситуацією.

• переконання – органічна єдність результатів раціонального пізнання об’єктивної дійсності та емоційно-оцінного ставлення до неї.

1. практична ( поведінська) – на рівні особистості – трудова й громадсько-політична активність, моральність поведінки в побуті, в сфері спілкування; на рівні колективу чи суспільства в цілому: суспільно-політична і трудова активність людей.

фактори, що впливають на результативність ЗМІ:

явище селективності – індивід сам визначає обсяг і вид повідомлень – деякі з них вибирає, інші залишає поза увагою.

Бар’єри – система факторів, що має властивість зумовлювати реакції індивіда на сприйняте повідомлення.