Домашній стаціонар

1. Організація роботи:

• централізований;

• децентралізований.

2. Основні завдання:

• кваліфікований сестринський догляд;

• необхідні дослідження та методики лікування;

• соціальна підтримка;

• корекція харчування.

Організація стаціонарної допомоги міському населенню

Стаціонарна допомога надається хворим як правило із важким перебігом захворювань, які потребують цілодобового спостереження. В стаціонарі лікуються лише 18 – 20 % населення.

Стаціонарна допомога потребує великих економічних затрат (заробітна плата в день та вночі, у вихідні та святкові дні, комунальні послуги, харчування, діагностика і лікування, амортизація обладнання).

Всі ці фактори потребують раціонального використання коштів, а саме:

1. Норматив забезпечення стаціонарною допомогою:

за СРСР сьогодні на перспективу

13,0 ліж./10 тис.нас. 8,0 ліж./10 тис.нас. 6,5 ліж./10 тис.нас.

2. Розвиток альтернативних форм стаціонарної допомоги:

• денний: - в поліклініці

- в стаціонарі;

• домашній.

3. Заходи по скороченню термінів перебування в стаціонарі (по раціональному використанню ліжкового фонду):

3.1. догоспітальний етап:

• правильний відбір і організація госпіталізації хворих (планове поступлення – 80%, ургентне поступлення – 15-20%, самозвернення – 1-5%);

• розширення діапазону обстежень і лікування в амбулаторно-поліклінічних закладах;

• всебічна підготовка планових хворих до госпіталізації;

• своєчасна організація консультації у поліклініках;

• встановлення чітких взаємозв’язків між поліклініками та стаціонарами;

• рівномірна, протягом тижня госпіталізація та виписка хворих.

3.2. госпітальний етап:

• зведення до мінімуму в стаціонарах повторення досліджень, проведених перед госпіталізацією;

• інтенсифікація діагностичного та лікувального процесів із застосуванням найефективніших методик;

• своєчасна діагностика та лікування в стаціонарі основного і супутніх захворювань, ускладнень;

• організація диференційованого стаціонарного лікування (пости для важко хворих, палати інтенсивної терапії);

• впровадження комплексної системи контролю якості роботи стаціонару;

• централізація окремих процесів (стерилізація інструментарію, матеріалів, доставка медикаментів, білизни);

3.3. постгоспітальний етап:

• домашній та денний стаціонар;

• відновлювальне лікування;

• санаторно-курортне лікування;

• диспансерне спостереження.

Функції стаціонару

1. Лікувально-відновлювальна:

• діагностика та надання спеціалізованої цілодобової стаціонарної допомоги в достатньому обсязі;

• комплексне відновлювальне лікування;

• експертиза непрацездатності;

2. Профілактична:

• профілактика інфекційних захворювань;

• запобігання переходу гострих захворювань у хронічні;

• профілактика внутрішньолікаряної інфекції;

• гігієнічне виховання населення.

3. Організаційно-методична робота:

1. ведення облікової оперативної та звітної документації;

2. аналіз діяльності показників:

• повнота використання ліжкового фонду – 100%;

• середньорічна зайнятість лікарняного ліжка: для сільських лікарень – 320-330 днів, для міських лікарень – 330-340 днів;

• обіг ліжка – 23 – 25 хворих;

• середня тривалість лікування 1-го хворого –12 – 14 днів;

• летальність по стаціонару, післяопераційна летальність – 1,5-2% до 0,5-0,7%;

• кількість процедур на 1 хворого (поліклініці або стаціонарі) – 12;

• укомплектованість кадрами – 100%.

3. підвищення кваліфікації лікарів та середнього медперсоналу;

4. науково-дослідна робота.