Тема 9. Ревізія розрахункових і кредитних операцій

1. Завдання і джерела ревізії.

2. Ревізія розрахунків з підзвітними особами.

3. Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами.

4. Ревізія операцій по претензіях і відшкодуванню матеріальних витрат.

5. Ревізія кредитних, операцій.

1, Завдання і джерела ревізії"

Важливу ділянку економічної роботи підприсмства становлять роз­рахункові і кредитні операції, від своєчасності і правильності проведен­ня яких залежить виконання планів реалізації продукції і прибутку, при­скорення оборотності коштів, мобілізації коштів і спрямування їх на покриття виробничих та інших затрат. Підприємства систематично ве­дуть розрахунки з постачальниками, покупцями, кредиторами, а також операції з отримання, використання та погашення кредитів. Вся ця дія­льність і е об'єктом комплексної ревізії.

Основні завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій:

1) дотримання чинних положень про оплату витрат на відрядження, по виплаті компенсації при переході на роботу в іншу організа-1 цію, витрачання грошей на операційні і господарські витрати;

2) законність здійснення операцій по розрахунках з дебіторами і кре-І диторами, виконання завдань із зниження дебіторської і кредитор­ської заборгованості, обґрунтованості їх списання;

3) повнота і своєчасність пред'явлення претензій за порушення до­говірних зобов'язань, виявлення матеріальних втрат і обґрунто­ваності їх списання;

4) обґрунтованість одержання, правильного використання і свосчас-; пості погашення кредитів банку;

5) дотримання встановлених правил інвентаризації розрахунків.

Джерелами ревізії є:

1) завдання із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості;

2) заявки на виділення лімітів кредитування;

3) первинні документи з оформлення розрахункових операцій;

4) матеріали інвентаризації;

5) розрахункові відомості;

6) облікові реєстри по рахунках №№ 36,37, 63, 67,

7) Головна книга, Баланс.

2. Ревізія розрахунків з підзвітними особами

Ревізія розрахунків із підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарське недоцільні витрати.

Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними особами є нака­зи і розпорядження, авансові звіти із прикладеними документами, запи­си по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Ревізію розра­хунків з підзвітними особами починають із перевірки змісту касових операцій і операцій по рахунках в банку. Зіставляючи дані аналітично­го обліку по рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» з даними по касі, визначають, як дотримувався порядок видачі сум на операційні і господарські витрати. Одночасно перевіряють:

1) наявність випадків видачі авансу особам, які своєчасно не розра­хувалися за попередній аванс;

2) випадки порушення строків закриття розрахунків по кожному ава­нсу зокрема;

3) випадки видачі авансу до погашення заборгованості по попередньому;

4) передачу сум авансу однією підзвітною особою іншій;

5) своєчасність подання авансових звітів.

Перевіряючи авансові звіти із використання підзвітних сум на опера­ційні і господарські витрати, потрібно визначити законність і доціль­ність таких витрат: детально вивчити документи, які додані до звітів по оплаті готівкою вантажно-розвантажувальних робіт, послуг, придбання ТМЦ. Особливої уваги вимагає перевірка достовірності таких пред'яв­лених підзвітною особою документів, як касові чеки торгових підпри­ємств за придбані у них товари, рахунки дрібнооптових баз і копії при­буткових документів на здачу придбаних матеріальних цінностей.

Джерелами ревізії розрахунків із підзвітними особами по відряджен­нях є накази, розпорядження керівника підприємства, посвідчення на від­рядження, дані по виданих грошових авансах, письмові пояснення резуль­татів відрядження, авансові звіти з додатками, записи по рахунках ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках», 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

На підставі наказів і відміток у посвідченні про відрядження визнача­ють задані і фактичні строки відрядження: в межах України - до ЗО

календарних днів, за кордон - 60 календарних днів. На підставі відміток у посвідченні при відрядження визначають правильність оплати добових, Невід'ємною частиною ревізії підзвітних сум є перевірка витрат кош­тів иа службові відрядження. При цьому слід керуватися Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на від­рядження в межах України та за кордон» затвердженого Міністерством фінансів України від 10.06.1999 року №146

Перевіряючи оплату проїзду, а також проживання в готелі, ревізор керується Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р.№ 283/97 ВР, де вказано, що оплата проводиться в розмірі фактичних видатків тільки при поданні підтверджувальних до­кументів.

При наявності підтверджувальних документів відшкодовуються витрати:

1) на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення), але не більше 10 % від норм добових витрат для країни, куди від­ряджається працівник;

2) бронювання місця в готелях в розмірах не більше 50 % вартості місця па добу;

3) за користування постільними речами в поїзді;

4) комісійні в разі обміну валюти.

Працівнику видаються кошти як в національній валюті країни, куди ; скеровується працівник, так і у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні потреби згідно з нормами у розмірах, обумовлених їх реальними потребами в країні перебування,

3. Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами

Наявність дебіторської та кредиторської заборгованості є фактором негативним і свідчить про порушення фінансової та розрахункової дис­ципліни. Для перевірки такої заборгованості ревізор використовує бух­галтерський баланс, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 36 «Роз­рахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебі­торами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Ром рахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхування», 66 «Розрахунки з оплати праці», 67 «Розрахунки з учасниками», 68 «Роз­рахунки за іншими операціями», первинні документи по розрахунках з дебіторами і кредиторами, акти звірок.

Приступаючи до ревізії, належить вияснити правильність відобра­ження по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для

цього слід порівняти залишки по кожному виду розрахунків на поча­ток ревізованого періоду, що відображені в регістрах аналітичного об­ліку і призначені для обліку таких розрахунків ІЗ ШШШШ ВДТО№ Ішх статей балансу, перевіряючи при цьому кожний вид розрахунків. Ревізор зобов'язаний з'ясувати:

1) причини утворення такої заборгованості і з чиєї вини вона утво­рена;

2) реальшеть п одержання (наявність листів, актів звірки, розрахун­ків, де дебітори визнають свою заборгованість);

3) дотримання строків позовної давності;

4) заходи, що вживалися до її погашення;

5) дотримання вимог проведення інвентаризації розрахунків з дебі­торами і кредиторами;

Перевіряючи іншу дебіторську заборгованість, потрібно звернути ува­гу на наявність такої заборгованості у працівників даного підприємства, яка виникає внаслідок відпущення без попередньої оплати ТМЦ за не-зданий, зіпсований одяг, неповсрпуті підзвітні суми.

Слід звернути увагу па своєчасність проведення інвентаризації роз­рахунків. Підприємства-кредитори повинні направити своїм боржникам виписки з особових рахунків про розміри їхньої заборгованості. Борж­ники у 10-денний термін повинні підтвердити заборгованість або повід­омити про свою незгоду.

Термін позовної давності по сумах заборгованості становить 3 роки. Після закінчення цього терміну забогованість підлягає списанню. По бух­галтерському обліку прострочена кредиторська заборгованість списується на доходи, дебіторська — па витрати. У податковому обліку кредиторська заборгованість -- па валові доходи, дебіторська — на валові витрати.

Перевіряючи кредиторську заборгованість постачальникам та іншим кредиторам, необхідно вияснити:

1) наявність па рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та під­рядчиками» сум, по яких пройшов термін позовної давності;

2) випадки списання на доходи підприємства сум кредиторської за­боргованості з простроченим терміном позовної давності замість відне­сення її в дохід бюджету. Такі суми кредиторської заборгованості, а та­кож суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної дав­ності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.

3) своєчасність перерахування сум кредиторської заборгованості в бюджет, оскільки за несвоєчасне перерахування до бюджету справляєть­ся пеня в розмірі 0,3 % від цих сум за кожний прострочений день;

4) випадки заліку кредиторської заборгованості в погашення дебі­торської заборгованості.

Як показує практика контрольно-ревізійної роботи, однією із причин порушення розрахункової дисципліни, виникнення незаконної і нереа­льної заборгованості, а також несвоєчасного повернення (погашення) сум кредиторської заборгованості є запущеність бухгалтерського обліку по розрахункових операціях. Для цього потрібно перевірити своєчасність та правильність відображення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами та наявності на інших синтетичних рахунках.

Всі виявлені факти простроченої заборгованості та порушення розра­хункової дисципліни щодо синтетичних рахунків необхідно узагальнити у спеціальній відомості, що додається до акта за такою формою:

	Найменування					Висновок
Назва	дебіторської або	Дата виник-	Причини	Сума	Вжиті	ревізора щодо
рахунку	кредиторської		утворення		чаходи	реальності
	заборгованості					погашення

З метою визначення ступеня порушення фінансово-розрахункової ди­сципліни доцільно згрупувати дебіторську та кредиторську заборгова­ність за строками її утворення: до 1 місяця, від 1 до 3; від 3 і більше місяців.

4. Ревізія операцій по претензіях і відшкодуванню матеріальних витрат

У своїй повсякденній роботі підприємства повинні детально конт­ролювати виконання договірних зобов'язань і у випадках порушення умов договору вживати необхідні заходи щодо дотримання передбачс- і них в ньому санкцій. Перевіряючи своєчасність пред'явлення претензій, і потрібно знати, що строк позовної давності визначається з дня виник-( неипя права на такий позов, тобто з дня, коли підприємство довідалось, про порушення свого права згідно з умовами договору.

Як правило, претензії виникають через втрату або недостачу вантажу І в дорозі, порушення строків доставки вантажу і т.д. Основою претензій! є накладні, де вказується дата прийому вантажу до відправлення. Вико-' ристовуючи дані рахунку 374 «Розрахунки за претензіями», аналітичного; обліку матеріалів та обліку недостач і втрат ТМЦ, ревізор з'ясовує обґрунтованість претензій, та заходи, які вживались щодо відшкодування підприємству втрат, наявність відмови по виставлених претензіях, закон­ність списання претензійних сум на витрати виробництва, або на фінан­сові результати, якщо таке списання було в даному періоді.

Детальній перевірці підлягають операції по рахунку 375 «Розрахун­ки за відшкодуванням завданих збитків». При цьому ревізор виясняє, як дотримувались терміни та порядок розгляду випадків нестачі, втрат, роз­трат та вжиті заходи по них. При цьому ревізор керується Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 1996 р, в якій встановлено меха­нізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення ма­теріальних цінностей. При цьому розмір збитків від розкрадання, не­стачі, знищення визначається за балансовою вартістю цих цінностей, але не нижче 50 % від балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексу інфляції, який щомісячно визначає Дсрж-комстат, відповідного розміру ПДВ та акцизного збору.

Далі ревізор перевіряє правильність оформлення матеріалів по прете­нзіях, недостачі, розкрадання, псування та виясняє наявність випадків по­вернення арбітражем, слідчими та Іншими органами, матеріали по недоста­чах та крадіжках через неякісне їх оформлення і ті заходи, які застосову­вались до винуватців. Практика роботи показує, що неправильне оформ­лення матеріалів робиться свідомо для порятунку винуватців. Ревізор зобов'язаний визначити причини недостач, крадіжок, розтрат. До них на­лежать: умови збереження матеріальних цінностей, порушення правил при­йому та видачі матеріальних цінностей, відсутність контролю за їх збере­женням, відсутність точної контрольно-вимірювальної апаратури та інше. Одночасно необхідно вияснити, чи не зверталась матеріально відповідаль­на особа до адміністрації з питаннями щодо прийняття відповідних захо­дів із забезпечення нормальних умов збереження, прийому та видачі мате­ріальних цінностей, та ті заходи, які вжила адміністрація за вимогою мате­ріально відповідальних осіб. Практика контрольно-ревізійної роботи по­казує, що присуджені борги списують па збитки. Виявивши такі факти, ревізор перевіряє обґрунтованість такого списання. Списання присудже­них боргів на збитки можливе тільки при наявності ухвали суду про не­можливість такого утримання. Такі борги обліковуються на позабалансо­вому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування ціннос­тей». Завершуючи перевірку, ревізор з'ясовує:

1) наявність зобов'язання по всіх дебіторах про погашення їхньої заборгованості (або за виконавчими листами);

2) систематичність надходження сум в погашення заборгованості;

3) вжиті заходи до боржників, які порушують розрахункову дисцип­ліну.

5. Ревізія кредитних операцій

Ціллю ревізії кредитних операцій є перевірка повноти і правиль­ності отримання банківських кредитів, ефективності їх використання та своєчасності їх погашення. При проведенні ревізії кредитних операцій використовують: заявки на виділення відповідних лімітів кредитування, строкові зобов'язання, де вказано суми і строки погашення виданих кре­дитів, виписки банку, кредитні договори, розрахунки економічної ефекти­вності і окупності витрат, проведених за рахунок довгострокових креди­тів, котпторисно-фінансові розрахунки по заходах, здійснених за рахунок рахунку 50 -«Довгострокові позики». До початку ревізії кредитних опе­рацій необхідно вияснити в установі банку, чи не було порушень правил кредитування з боку підприємства і одночасно ознайомитись із актами перевірок підприємства, проведеними банком.

Значне місце в ревізії кредитних операцій займає перевірка кредит­них даних із забезпечення виданих позик, тому що на цій стадії ревізії кредитних операцій є найбільше порушень. Практика контрольно-реві­зійної роботи показує, що у склад забезпечень включають не прокрсдито-. вані ТМЦ, безтоварні рахунки при кредитуванні під розрахункові доку-1 менти в дорозі. В таких випадках необхідно вияснити, за чиєю вказів­кою були включені у склад забезпечення непрокредитовані ТМЦ, безто­варні рахунки і хто виконав дане доручення, в якій сумі була одержана позика банку, на який термін.

Короткострокові і довгострокові кредити банк надас на певні цілій тому ревізору необхідно перевірити цільове використання одержавші кредитів. Завершують ревізію кредитних операцій перевіркою своєчао; ності погашення одержаних позик. Для цього використовують дані строї кових зобов'язань по сумах і термінах погашення заборгованості банку, дані виписок по відповідних рахунках, дані бухгалтерського обліку Ім| прострочених платежах.

За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається! Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитному договорі, нараховуються банком і списуються позичальником не рідше одного разу в квартал за платіжним дорученням. В разі відмови вів сплати боргів за позиками банк їх стягує в претензійно-позовному п рядку. Як правило, контроль за виконанням умов укладеного позичаль ником кредитного договору здійснює банк.