5. Практичне завдання

На оптову базу «Віско-прод» надійшло 50 мішків крупи пшеничної, з яких відібрали проби для експертизи якості. При експертизі крупи виявлено, що:

• Колір пшона жовтий;

• Смак властивий нормальній пшеничній крупі без сторонніх присмаків;

• Вологість 10%;

• Доброякісного ядра 99,4%;

• Мінеральних домішок 0,03%;

• Зіпсованих ядер 0,2%;

  1. Опишіть правила приймання, методи відбору і підготовки проб для аналізу. Зі скількох мішків повинні бути взяті проби з отриманої партії? Яка вага вихідного і середнього зразка? Який порядок експертизи якості крупи? Дайте експертний висновок про якість крупи.

  2. Опишіть порядок проведення експертизи, сформулюйте висновок експерта та представте необхідні документи.

Рішення ситуації:

1.

Зразок – окрема одиниця досліджуваного об'єкту (товару). У випадку, коли тара герметично запакована в ємності або пакунки для роздрібної торгівлі, то найменший пакунок уважають зразком для дослідження.

Правила приймання.

Крупу пшеничну приймають партіями, визначену кількість, одного сорту. При прийманні крупи перевіряють відповідність тари, упакоки та маркування вимогам нормативних документів. [3]

Для перевірки відповідності якості крупи нормативно-технічним документам відбирають вибірку.

Об’єм вибірки в залежності від об’єму партії крупи, запакованої в мішки указані в таблиці п.1.3. ГОСТу 26312.1-84 «Правила приемки и методы отбора проб» .

Якість крупи визначають по показникам, передбаченим нормативно-технічною документацією, а саме: вологість; колір, запах, смак; зараженість шкідниками хлібних запасів; зольність, вміст доброякісного ядра; крупність, чи номер крупи та вміст домішок.

Методи відбору проб.

Крапкові проби крупи відбирають механічним пробовідбірником чи вручну щупом.

Із зашитих мішків, відібраних у відповідності з таблицею п.1.3. ГОСТу 26312.1-84 «Правила приемки и методы отбора проб», крапкові проби відбирають мішковим щупом у верхній, середній та нижній частинах мішка.

Щуп вводять у напрямку до середньої частини мішка жолобком вниз, потім повертають на 180º та виймають.

З кожної пакувальної одиниці відібраної згідно таблиці п.1.3. ГОСТу 26312.1-84 «Правила приемки и методы отбора проб», відбирають один пакет з крупою, який є крапковою пробою.

Крапкова проба – проба, відібрана за один прийом з одного місця від партії товару. Вона характеризує якість товару в одному об'єкті чи тарному місці, або на певному заданому рівні резервуару чи транспортного засобу.

Маса крапкової проби повинна бути не більше 200-300г.

Складають об’єднану пробу.

Об'єднана проба – проба, складена з ретельно перемішаних точкових проб, відібраних у відповідному порядку, об'єднаних у вказаному співвідношенні та для якої характерні середні значення характеристик товару.

Всі крапкові проби зсипають у чисту, міцну, не заражену шкідниками тару, яка має щільну кришку (скляні бутилки з металічними кришками, металічні коробки). Да цієї тари додається етикетка з інформацією про: вид товару, виробника, місце і час відбору, масу проб.

Маса об’єднаної проби не повинна бути меншою, ніж 1,5 кг.

Виділяють середню пробу із об’єднаної.

Середня проба – частина об'єднаної проби, що складається із двох рівноцінних проб – аналітичної та контрольної.

Аналітична проба – частина середньої проби, яка використовується для лабораторного дослідження.

Контрольна проба – частина середньої проби, яка зберігається в лабораторії протягом двох місяців і використовується для арбітражних досліджень.

Маса середньої проби повинна бути (1,5±0,1) кг. Якщо маса об’єднаної проби не перевищує 1,5+0,1 кг, то вона одночасно є і середньою пробою.

Після відбору середньої проби, крупу відправляють до лабораторії, де її продивлюються, взважують, реєструють та відзначають порядковим номером, який ставляють у картці для аалізу, і в усіх документах, що відносяться до даної проби.

Отже, за умовами задачі, згідно таблиці п.1.3 ГОСТу 26312.1-84 «Правила приемки и методы отбора проб», об’єм вибірки становить 14 мішків.

Після вибірки, необхідно визначити крапкову пробу. Згідно п.2.2.2. ГОСТу 26312.1-84 «Правила приемки и методы отбора проб», з кожного з чотирнадцяти мішків, відбираємо по пакету з крупою. Отже, крапкова проба складає 14 пакетів по 200 г (згідно п. 2.2.3. ГОСТу 26312.1-84).

Складаємо об’єднану пробу шляхом змішування крапкових проб.

14 п ∙ 200 г = 2800 г = 2,8 кг

Складаємо середню пробу. Згідно п.2.4.1. ГОСТу 26312.1-84 маса середньої проби повинна бути (1,5±0,1) кг. Якщо маса об’єднаної проби не перевищує 1,5+0,1 кг, то вона одночасно є і середньою пробою. За умовою задачі, об’єднана проба більша ніж 1,5+0,1 кг, тому виділення середньої проби проводиться на дільнику у відповідності з інструкцією до нього, або ручним способом.

В результаті отримуємо середню пробу вагою 1,4 кг.

Експерт проводить органолептичне та фізико-хімічне дослідження пшеничної крупи, відповідно до ГОСТу 276-60 «Крупа пшеничная «Полтавская», «Артек». Технические условия», п.4, таблиці 3 . [2]

• Колір пшона жовтий – відповідає вимогам стандарту;

• Смак властивий нормальній пшеничній крупі без сторонніх присмаків – відповідає вимогам ГОСТу 276-60;

• Вологість 10% – відповідає вимогам ГОСТу 276-60 (допускається не більше 14%);

• Доброякісного ядра 99,4% – відповідає вимогам ГОСТу 276-60 (допускається не менше 99,2%);

• Мінеральних домішок 0,03% – відповідає вимогам ГОСТу 276-60 (допускається не більше 0,05%);

• Зіпсованих ядер 0,2% – відповідає вимогам ГОСТу 276-60 (допускається не більше 0,2%).

Отже, експертиза крупи складається з таких етапів:

• Визначення вибірки з партії товару;

• Визначення крапкової проби;

• Формування об’єднаної проби;

• Виділення середньої проби;

• Проведення органолептичних та лабораторних досліджень.

В ході даного практичного завдання, можна зробити висновок, що пшенична крупа, що надійшла на оптову базу «Віско-прод» якісна, тому що вона відповідає всім вимогам ГОСТУ 276-60 «Крупа пшеничная «Полтавская», «Артек». Технические условия» за органолептичними та лабораторними дослідженнями.

2.

Отже, після відбору об’єднаної проби, експерт проводить органолептичне дослідження відповідно до ГОСТу 276-60 «Крупа пшеничная «Полтавская», «Артек». Технические условия» п.4 таблиця 3:

Органолептичні показники якості крупи пшеничної – колір пшона жовтий, смак властивий нормальній пшеничній крупі без сторонніх присмаків. Ці показники відповідають вимогам ГОСТу.

Так, як експерта викликають в разі суттєвих сумнівів щодо якості товару і неможливість провести контроль лише органолептичним методами, експерт відбирає зразки для лабораторних досліджень, які проводяться у спеціальних акредитованих лабораторіях. Зразки, відібрані для лабораторних досліджень упаковують в папір і пломбують. Лабораторні зразки супроводжуються Актом відбору (додаток В).

Лабораторні показники якості крупи пшеничної – вологість 10%, доброякісного ядра 99,4%, мінеральних домішок 0,03%, зіпсованих ядер 0,2%. Ці всі показники також відповідають ГОСТу.

Результати експертизи оформлюються в протокол до акта експертизи в двох екземплярах, відповідно записам, зробленим експертом у робочому зошиті. На підставі протоколу випробувань(додаток Г), у якому відображені результати проведення лабораторних випробувань, оформляється акт експертизи (додаток Д). Протокол випробувань є невід’ємною частиною акта експертизи.

Список використаних джерел

1. Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко О.Л. Експертиза товарів: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2001. – 274 с.

2. ГОСТ 276-60 «Крупа пшеничная «Полтавская», «Артек». Технические условия».

3. ГОСТ 26312.1-84 «Правила приемки и методы отбора проб»

4. ДСТУ 3145-95 «Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги».

5. Про торгово-промислові палати: Закон України № 13/98-ВР від 02.12.97 р.

6. Федько В.П. Упаковка и маркировка М.: Эксперт. бюро: - М.: ПРИОР, 1998.

7. Інструкція про порядок проведення експертиз в ТПП України, затверджена 23.02.2000р. президією ТПП України.

ДОДАТОК А

Чернігівська регіональна торгово-промислова палата

від ___________________________________________

(адреса, телефон)

Заява

Прошу провести дослідження (експертизу) товару ____________________, марки (моделі) ________________________ виробник ____________________

У зв’язку з _______________________________ на „__” ____________ 20__ р.

Інші відомості, згідно обставин: ____________________________________ __________________________________________________________________

З оплатою ознайомлен__ ____________________________

„__” ___________ 20__ р. ___________________ / /

(підпис заявника або його представника)

Чернігівська регіональна торгово-промислова палата

від ___________________________________________

(адреса, телефон)

Заява

Прошу провести дослідження (експертизу) товару ____________________, марки (моделі) ________________________ виробник ____________________

У зв’язку з _______________________________ на „__” ____________ 20__ р.

Інші відомості, згідно обставин: ____________________________________ __________________________________________________________________

З оплатою ознайомлен__ ____________________________

„__” ___________ 20__ р. ___________________ / /

(підпис заявника або його представника)

ДОДАТОК Б