2.2. Право мирного проходу через територіальне море, права та обов’язки прибережної держави.

За умови дотримання положень Конвенції судна всіх держав, як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море.

Відповідно до ст. 18 Конвенції під проходом розуміється плавання через територіальне море з метою:

а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води або не стаючи на рейді, або біля портової споруди за межами внутрішніх вод; або

b) пройти у внутрішні води або вийти з них, або стати на такому рейді, або біля такої портової споруди.

Прохід повинен бути безперервним і швидким. Проте прохід включає зупинку і стоянку на якорі, але тільки остільки, оскільки вони Зв’язані із звичайним плаванням або необхідні внаслідок непереборної сили або лиха, або з метою надання допомоги особам, суднам або літальним апаратам, які знаходяться у небезпеці або зазнають лиха.

Прохід є мирним, якщо тільки ним не порушується мир, добрий порядок або безпека прибережної держави. Такий прохід повинен здійснюватися відповідно до Конвенції та інших норм міжнародного права.

Прохід іноземного судна вважається таким, що порушує мир, добрий порядок або безпеку прибережної держави, якщо в територіальному морі воно здійснює будь-який із наступних видів діяльності:

а) загрозу силою або її застосування проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності прибережної держави або будь-яким іншим чином на порушення принципів міжнародного права, втілених у Статуті ООН;

b) будь-які маневри або навчання із зброєю будь-якого виду;

с) будь-який акт, спрямований на збір інформації на шкоду обороні або безпеці прибережної держави;

d) будь-який акт пропаганди, що має на меті посягання на оборону або безпеку прибережної держави;

е) піднімання в повітря, посадку або прийняття на борт будь-якого літального апарата;

f) піднімання в повітря, посадку або прийняття на борт будь-якого військового пристрою;

g) навантаження або розвантаження будь-якого товару або валюти, посадку або висадку будь-якої особи всупереч митним, фіскальним, іміграційним або санітарним законам і правилам прибережної держави;

h) будь-який акт навмисного і серйозного забруднення всупереч Конвенції;

і) будь-яку рибальську діяльність;

j) проведення дослідницької або гідрографічної діяльності;

к) будь-який акт, спрямований на створення перешкод функціонуванню будь-яких систем зв'язку або будь-яких інших споруд або установок прибережної держави;

l) будь-яку іншу діяльність, що не має прямого відношення до проходу.

Що стосується особливостей проходу через територіальне море підводних човнів та інших підводних транспортних засобів, то, відповідно до ст. 20 Конвенції, у територіальному морі вони повинні йти на поверхні і піднімати свій прапор.

Прибережна держава може приймати відповідно до положень Конвенції та інших норм міжнародного права закони і правила, щодо мирного проходу через територіальне море відносно до всіх нижче наведених питань або деяких з них:

а) безпеки судноплавства і регулювання руху суден;

b) захисту навігаційних засобів і обладнання, а також інших споруд або установок;

с) захисту кабелів і трубопроводів;

d) збереження живих ресурсів моря;

е) запобігання порушенню рибальських законів і правил прибережної держави;

f) збереження навколишнього середовища прибережної держави і відвернення, скорочення і збереження під контролем її забруднення;

g) морських наукових досліджень та гідрографічних зйомок;

h) запобігання порушенню митних фіскальних, іміграційних або санітарних законів і правил прибережної держави.

Прибережна держава відповідним чином публікує всі такі закони і правила.

Відповідно до ст. 23 Конвенції іноземні судна з ядерними двигунами, а також судна, які перевозять ядерні та інші небезпечні або отруйні за своєю природою речовини, при здійсненні права мирного проходу через територіальне море повинні мати на борту документи і дотримуватися особливих застережних заходів, встановлених для таких суден міжнародними угодами.

Проте, Конвенцію передбачені не лише права, але й встановлені обов’язки прибережної держави. Зокрема, у ст. 24 Конвенції йдеться про те, що прибережна держава не повинна перешкоджати мирному проходу іноземних суден через територіальне море, за винятком випадків, коли вона діє так відповідно до положень Конвенції.

Зокрема, при застосуванні цієї Конвенції або будь-яких законів або правил, прийнятих відповідно до цієї Конвенції, прибережна держава не повинна:

а) ставити іноземним суднам вимоги, які на практиці зводяться до позбавленняїх права мирного проходу або порушення цього права; або

b) допускати дискримінацію ні за формою, ні по суті щодо суден будь-якої держави або щодо суден, що перевозять вантажі в будь-яку державу, з неї або від її імені.

Прибережна держава належним чином повинна оголосити про будь-яку відому їй небезпеку для судноплавства в її територіальному морі.