- •16. Туристична привабливість Індонезії.
- •17. Туристична привабливість Таїланду.
- •18.Тур.-країнознавча х-ка Китаю.
- •26. Тур.-країнознавча х-ка Мексики.
- •32. Туристично-країнознавча характеристика Марокко.
- •6. Головні фактори розвитку тур. Діяльності в Африці.
- •7. Туристично-країнознавча хар-ка Західної Африки.
- •8. Туристично-країнознавча харак-ка Східної Африки.
- •9. Туристично-країнознавча
- •10. Туристично-країнознавча харак-ка Південної Африки.
- •23. Туристично-країнознавча характеристика Бразилії.
- •11. Туристично-країнознавча характеристика Єгипту.
- •31. Тур.-країнознавча х-ка Канади.
- •21. Туристична привабливість Аргентини.
- •28. Історико-країнознавче дослідження Австралії.
- •13. Індія – країна храмів.
- •14. Непал – країна свят і гірського туризму.
- •27. Особливості туризму Куби.
- •29. Природно-географічні та етнічні особливості Австралії та Океанії як складова їх тур. Харак-ки.
- •15. Туристична привабливість в’єтнаму.
- •20. Історико-культурний потенціал Японії.
- •2. Потреба туристів в історичній інформації.
- •25. Туристична привабливість сша.
- •33. Труднощі і потенційні можливості розвитку туризму Танзанії та Кенії.
- •30. Культура Австралії і Океанії як передумова розвитку тур. Д-ті.
- •24. Туристично-країнознавча х-ка Колумбії і Венесуели.
- •1. Завдання і особливості туристичного аналізу історії країни.
- •19. Тур.-країнознавча ха-ка Республіки Корея.
- •3. Тематика і методи історико-країнознавчої х-ки.
- •12. Туристична привабливість пар.
7. Туристично-країнознавча хар-ка Західної Африки.
За́хідна А́фрика — частина африканського континенту, що розташована на південь від центральної Сахари та омивається з заходу та півдня Атлантичним океаном. Природним кордоном на сході є Камерунські гори. До цього регіону належать 16 країн: Бенін Буркіна-Фасо, Гамбія, Ґана, Ґвінея, Ґвінея-Бісау, Кабо-Верде, Камерун, Кот д'Івуар, Ліберія, Мавританія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне і Того.
Цей регіон відзначається строкатим етнічним складом населення. В 19ст. Зх. Африка була головним центром вивозу рабів і тут зосереджені країни з низьким рівнем розвитку, але з унікальними природно-кліматичними ресурсами, що створює передумови для розвитку тур. діяльності. Найбільшою країною є Нігерія, яка представляє загальні особливості цього регіону, зокрема, в ній одна з найбільших у світі показників приросту. В цій країні найменша тривалість життя в світі (52-54роки) і найнижча писемність. Високий рівень злочинності перешкоджає розвитку туризму. Основним видом транспорту є автомобільний, залізниць немає. Така консервація колоніального минулого в межах певного регіону робить його привабливим для тур. діяльності, а саме: етнографічний туризм і с/г туризм.
8. Туристично-країнознавча харак-ка Східної Африки.
Схі́дна А́фрика — географічний термін, що охоплює країни Африки на схід від Нілу за винятком Єгипту. До них належать 16 країн: Бурунді, Джибуті, Кенія, Коморські острови, Мадагаскар,
Маврикій, Мозамбік, Реюньон,
Руанда, Сейшельські острови, Сомалі, Судан, Танзанія, Уганда, Еритрея, Ефіопія.
У Східній Африці проживають близько 200 народностей і зустрічаються 4 мовні групи. Із-за великих культурно-соціальних відмінностей в Східній Африці міститься значний конфліктний потенціал, що не раз виразився в минулих і поточних війнах, зокрема цивільних.
Межі багатьох держав встановлювалися колишніми колоніальними державами довільно, не враховуючи природних етнічних і культурних меж. Цей факт значно ускладнює розвиток регіону.
Низка країн Східної Африки - Ефіопія, Республіка Замбія, Республіка Сомалі і Республіка Бурунді - утворили в 1967 р. митний союз - Східноафриканське співтовариство. Східна Африка більшістю антропологів розглядається як колиска Людства.
9. Туристично-країнознавча
харак-ка Центр. Африки.
Центральна Африка — географічний регіон, до якого належать наступні країни:
Габон, Камерун,
Конго, Демократична Республіка
Республіка Конго,
Сан-Томе і Принсіпі,
Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.
10. Туристично-країнознавча харак-ка Південної Африки.
Південна Африка — природна область Африки, що знаходиться на південь від водороздільного плато Конго—Замбезі (південніше 12-13° південної широти). До Південної Африки відносять також острови Мадагаскар, Коморські і Маскаренські.
Рельєф: Більша частина поверхні занята високими рівнинами Калахарі, оточеними по краям плоскогір'ями висотою до 1500-2000 м (в Драконових горах до 3482 м, гора Табана-Нтленьяна), що обриваються до прибережних низовин Атлантичного та Індійського океанів крупним уступом. На крайньому півдні Капські гори.
Клімат переважно тропічний пасатний, більшою частиною засушливий, на крайньому півдні субтропічний. Опадів від 250-300 мм на рік в західних плоскогір'ях до 500-700 мм на плато та 1000-2000 мм на схилах Великого Уступу.
Великі ріки: Замбезі, Лімпопо, Оранжева і Кунене.
На території Південної Африки повністю або частково розташовані такі країни: Ангола, Ботсвана, Замбія, Зімбабве, Лесото, Малаві, Мозамбік, Намібія, ПАР, Свазіленд.
На островах — держави Коморські острови, Мадагаскар, Маврикій, Сейшельські острови, Реюньон.