Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Мірою вмісту пилу і газоподібних речовин в повітрі є їх концентрація в мг/м³.

Встановлюються нормативні показники:

• відносно безпечні рівні дії (ВБР);

• гранично допустима концентрація (ГДК) – це концентрація, при якій протягом всього робочого стажу не повинно виникнути професійних захворювань;

• середні смертельні дози при попаданні в шлунок (ССПЖ), при нанесенні на шкіру (ССНШ), концентрації в повітрі (ССКП).

По найбільш небезпечній величині цих показників шкідливі речовини ділять на чотири класи: надзвичайно небезпечні (1), високо небезпечні (2), помірно небезпечні (3) та мало небезпечні (4).

Ослаблення дії шкідливих речовин

Оздоровлення повітряного середовища досягається використанням:

• засобів автоматизації виробництва;

• герметизація шкідливих процесів;

• укриттів і камер;

• вентиляції для розбавлення шкідливих речовин;

• місцевій витяжній вентиляції закритого і відкритого типу для видалення шкідливих речовин;

• методів нейтралізації для очищення повітря від продуктів згорання палива;

• фільтрів і пиловловлювачів;

• респіраторів і протигазів.

Кількість повітря V, яке треба подати в приміщення для розбавлення шкідливих речовин до безпечних концентрацій, визначається по формулі:

V = G х (q_ПДК – q_о), м³/год.,

де G – кількість шкідливих речовин, що виділяються, мг/ч; q_ПДК – гранично допустима концентрація, мг/м³; q₀ – концентрація шкідливої речовини в повітрі, що поступає, мг/м³.

У приміщеннях з постійним перебуванням людей мінімальна необхідна кількість повітря визначається з розрахунку розбавлення вуглекислого газу до граничної концентрації. Для виконання цієї вимоги необхідно подати в приміщення 33 м³/год. на одну людину.

У випадках, коли кількість шкідливих речовин, що виділяються, в повітря приміщень важко визначити, то допускається розраховувати кількість вентиляційного повітря по кратності повітрообміну, встановленого відомчими нормативними документами.

Вимірювання концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Для вимірювання концентрації газоподібних речовин застосовуються засоби експрес-контролю з індикаторними трубками, комплекти для хімічного контролю повітря, переносні і індивідуальні газоаналізатори (одно- і багатокомпонентні). Універсальний газоаналізатор УГ-2Ю3 призначений для вимірювання значних концентрацій різних газоподібних речовин.

При прокачуванні повітря через індикаторну трубку в останній змінюється кольори порошку.

Для вимірювання концентрації пилу використовуються ваговий і експресний метод. Ваговий метод полягає у визначенні маси пороху, що знаходиться в одиниці об'єму повітря. Для цього об'єм повітря пропускається через фільтр, який зважується до і після вимірювання. Використовується переносна ротаційна установка ПРУ.

Експресний метод базується на застосуванні фотопорохомірів, що оцінюють зменшення світлового потоку при проходженні світла через запилене середовище.