4. Аудиторна робота

4.1. Лекційні заняття

№	Тема	Номер тижня	Кільк. годин	Реком. літ-ра
1	2	3	4	5
	І триместр
1	Предмет літературознавства. Літературознавство серед інших мистецтвознавчих наук. Зв’язок літературознавства з іншими гуманітарними науками. Характеристика літературознавчих дисциплін: історія літератури, теорія літератури, літературна критика, компаративістика. Інші літературознавчі і дотичні дисципліни. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікація. Феномен літературної (мистецької) творчості.	1	2	1, 2, 3, 4, 6
2	Література як система. Класифікація літературних творів на роди і жанри. Основи класифікації літературних творів на роди і жанри. Поняття «жанру» і «жанрового різновиду». Жанротвірні чинники. Процес трансформації й дифузії (атрофії) жанрів у сучасній літературі.	3	2	1, 2, 3, 4, 6
3	Література як система. Класифікація літературних творів на роди і жанри. Принципи класифікації художніх творів на окремі жанри. Класифікація ліричних творів. Види епосу. Драма як явище літератури і як основа театрального мистецтва. Суміжні змістоформи.	5	2	1, 2, 3, 4, 6
4	Формозмістова єдність літературного твору. Поетика як одне з розгалужень літературознавства. Категорії «змісту» і «форми». Змістові чинники художньої форми. Формальні чинники художньої форми. Стиль як особливість організації формозмісту. Композиція твору.	7	2	1, 2, 3, 4, 6
5	Художня мова. Поняття про художню мову. Образність у широкому і вузькому сенсі. Лексичний рівень художньої мови. Тропи та їх різновиди. Синтаксичний рівень художньої мови. Стилістичні фігури. Фоніка. Поняття евфонії (милозвучність) і какофонії.	9	2	1, 2, 3, 4, 6
6	Особливості віршової мови. Віршоване мовлення як надзвичайно складне мовне явище. Дискусія навколо визначних чинників віршової мови. Верс (рядок) як мінімальна одиниця поезії. Чергування співмірних елементів поезії як джерело ритмічності тексту непризового характеру. Особливості лексичного складу, специфіка граматичної будови віршової мови. Додаткові (власне віршові) засоби виразності. Звукові можливості вірша. Явища алітерації, асонансу, анафори, епіфори. Рима як «канонізації» складної алітерації з асонансом в епіфорі. Строфіка. Різновиди строф.	11	2	1, 2, 3, 4, 6
7	Системи віршування. Квантитативне віршування, або музично-мовленнєве (античне віршування, аруз, деякі різновиди фольклору). Квалітативне віршування (силабічний та силабо-тонічний вірш). Проміжні системи (некласичний вірш): дольник, тактовик, акцентний вірш. Фольклорне віршування. Верлібр.	13	2	1, 2, 3, 4, 6
	ІІ триместр
8	Літературний процес. Стадіальність літературного процесу. Поняття літературного процесу. Поняття «прогрес» і література. Закономірності та рушійні чинники літературного процесу. спадкоємність; літературна традиція і новаторство; відштовхування і запозичення; наслідування і пародіювання тощо. Співвідношення понять стиль і метод. Поняття «напрям», «течія», «угруповання», «школи». Індивідуальний стиль письменника і великий стиль доби. Типи художньої творчості (міметичний і неміметичний). Стадії розвитку літератури за С.С. Аверинцевим. Архаїчний період розвитку літератури. Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середина XVIII ст. н. е.) Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів (друга половина XVIII - ХХ ст.). Основні тенденції розвитку сучасної літератури.	1	2
9	Літературні напрями в європейській культурі XVI - ХІХ ст. Бароко і класицизм. Сентименталізм і романтизм. Реалізм і натуралізм.	3	2
10	Модернізм. Літературні напрями модернізму. Соціальні й філософські основи модернізму. Співвідношення понять модернізм і авангардизм. Авангардизм як антитрадиційне відгалуження модернізму (експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм). Власне модерністські напрями: імажизм і імажинізм, екзистенціалізм, імпресіонізм, символізм, акмеїзм тощо.	5, 7	2
11	Постмодернізм в літературі. Постмодернізм як цілісний комплекс мистецьких, філософських, епістемологічних науково-теоретичних уявлень (погляди Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко). Принципи повторюваності та сумісності форм буття і стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985) як перші виразно постмодерністські.	9	2
13	Основні підходи до вивчення літературних явищ. Опис та аналіз. Літературознавчі інтерпретації (читацькі, есеїстські, художньо-творчі інтерпретації та власне літературознавчі). Дискусія навколо інтерпретації літературного твору. Ф.В. Шеллінґ про безконечну можливість інтерпретацій художніх творів («Система трансцендентального ідеалізму»). Формалісти і структуралісти про опозицію між поетикою та інтерпретацією (Цв. Тодоров про наукову поетику, Ю. Лотман, М. Гаспаров про літературознавство і інтерпретаторську діяльність тощо). Контекстуальне студіювання літературно-художнього твору.	12	2
14	Підсумкове заняття. Тестування.	14
Разом за І триместр			14 годин
Разом за ІІ триместр			13 годин
Разом за навчальний курс			24 годин