Заява голов держав республіки бєларусь, ррфср, україни про розпад срср і утворення снд (8 грудня 1991 р.)

7-8 грудня 1991 р. в Біловезькій Пущі Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич і Президент Росії Б. Єльцин констатували розпад СРСР і підписали угоду про утворення СНД (Співдружності і Незалежності Держав). 21 грудня в Алмати Декларацію про утворення СНД підписали керівники країн Середньої Азії, а також Азербайджану, Вірменії, Молдови, Росії. СРСР припинив існування. Незалежність України стала реальним фактом.

Ми, керівники Республіки Бєларусь, РРСФСР, України – відзначаючи, що переговори про підготовку нового Союзного договору зайшли в глухий

кут, об’єктивний процес виходу республік із складу Союзу СРС і утворення незалежних держав став реальним фактом;

– констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної і політичної кризи, до розвалу виробництва, катастрофічного зниження життєвого рівня практично всіх верств суспільства;

– беручи до уваги зростання соціальної напруженості в багатьох регіонах колишнього Союзу СРС, що призвело до міжнаціональних конфліктів з численними людськими жертвами;

– усвідомлюючи від повільність перед своїми народами і світовим співтовариством та назрілу потребу в практичному здійсненні політичних і економічних реформ, заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав, про що сторонами 8 грудня 1991 року підписано Угоду.

Співдружність Незалежних Держав у складі Республіки Бєларусь, РРФСР, України є відкритою для приєднання всіх держав – членів Союзу РСР, а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї Угоди.

Держави – члени Співдружності мають намір проводити курс на зміцнення міжнародного миру та безпеки. Вони гарантують виконання міжнародних зобов’язань, які впливають для них з договорів і угод колишнього Союзу РСР, забезпечують єдиний контроль за ядерною зброєю та її нерозповсюдження.

Голова Верховної Ради

Республіки Бєларусь С. Шушкевич

Президент РРФСР Б. Єльцин

Президент України Л. Кравчук

Голос України. – 1991. – 10 грудня.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА.

25 червня 1992 р. Стамбул (Туреччина)

До ОЧЕС входять такі країни: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна

Створені та активно діють такі інституції, що стосуються ЧЕС: Парламентська Асамблея (ПА ЧЕС), Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), ділова рада (ДР ЧЕС) та Міжнародний центр чорноморських досліджень (МЦЧД). Ці органи діють згідно з принципами, викладеними у Стамбульській Декларації та Статуті ОЧЕС, і виконують свої функції відповідно до власних статутних документів. З метою налагодження більш тісної співпраці в рамках системи органів ЧЕС проводяться періодичні координаційні наради за участю головуючої в ОЧЕС країни та керівників секретаріатів згаданих структур.

Відповідно до Статуту держави-члени співпрацюють на таких напрямках: торгівля та економічний розвиток, банківська справа i фінанси, зв'язок; енергетика, транспорт, сільське господарство i агропромисловiсть, охорона здоров'я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю тощо.

Згідно зі Статутом ОЧЕС, період головування країни в Організації складає 6 місяців, ротація головування відбувається відповідно до англійського алфавіту. На період головування міністр закордонних справ країни є головою ОЧЕС та має координувати усю діяльність в рамках Організації, гарантувати належне керування справами так само як і виконання прийнятих Резолюцій та Рішень. У випадку відмови від

головування країною, воно автоматично переходить до наступної за списком країни.

У 2001 р. в рамках ОЧЕС був прийнятий документ „Економічний порядок денний для ОЧЕС”, який фактично є колективною стратегію, спрямованою на досягнення конкретних результатів та цілей ОЧЕС.

Головним постійним органом ОЧЕС, що приймає рішення, є Рада мiнiстрiв закордонних справ. Засідання Ради проводяться, як правило двічі на рік. Рада вирішує всі питання щодо функціонування ОЧЕС, розглядає результати діяльності допоміжних органів i приймає вiдповiднi резолюції, рішення та0 рекомендації У період між засіданнями Ради координацію діяльності в рамках ОЧЕС здійснює Діючий голова - міністр закордонних справ головуючої в ОЧЕС країни.

Комітет старших посадових осіб (КСПО) ОЧЕС репрезентує міністрів закордонних справ країн-членів і діє від їх імені. Зокрема, КСПО розглядає діяльність допоміжних органів, виконання рішень і рекомендацій Ради, готує пропозиції щодо прийняття Радою нових рішень та вносить для затвердження Радою проект бюджету ОЧЕС.

Допоміжними органи ОЧЕС є робочі групи, які проводять регулярні засідання для обговорення конкретних напрямків галузевого співробітництва. В рамках Організації функціонують робочі групи з таких питань: сільського господарства, банків та фінансів, боротьби зі злочинністю, інфор0маційних та телекомунікаційних технологій, співробітництва у надзвичайних ситуаціях, енергетики, захисту навколишнього середовища, обміну статистичними даними, охорони здоров'я i фармацевтики, науки i технологій, малого та середнього бізнесу, туризму, торгівлі та економічного розвитку, транспорту, освіти, організаційних. 1 листопада була створена Робоча група з питань культури Можуть створюватися тимчасові робочі групи експертів з конкретних питань.

Виконавчим органом Організації є Постійний Міжнародний Секретаріат ОЧЕС у м. Стамбул Секретаріат функціонує під загальним

керівництвом Діючого голови ОЧЕС. Безпосереднє керівництво здійснюється Генеральним секретарем ПМС ОЧЕС (з 1 травня 2006 р. по 30 квітня 2009 року - представник Греції Посол Л.Хризантопулос).

Діє механізм ''Трійка'', який скликається за пропозицією Діючого голови з метою обміну думками щодо поточної роботи, напрямків майбутньої діяльності ОЧЕС та її відносин з іншими міжнародними організаціями та установами.

З метою надання фінансової підтримки розробці та реалізації міжнародних галузевих проектів, що сприятимуть розвитку регіонального співробітництва у регіоні ОЧЕС створено Фонд розвитку проектів.

ОЧЕС налагодила співробітництво з іншими міжнародними регіональними організаціями та ініціативами. З жовтня 1999 р. ОЧЕС має статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН. Проводиться робота по налагодженню співробітництва з ЄС.

На сьогодні статус спостерігача в ОЧЕС мають Австрія, Білорусь, Ізраїль, Італія, Єгипет, Німеччина, Польща, Словаччина, США, Туніс, Франція, Хорватія, Чехія, а також Міжнародний Чорноморський клуб, Секретаріат Енергетичної хартії, Комісія із захисту Чорного моря. За результатами Ювілейного саміту ОЧЕС (25 червня 2007 р.) Європейська Комісія також набула статусу спостерігача в Організації.

Низка міжнародних неурядових організацій отримали в ОЧЕС статус секторального діалогового партнера.

В рамках Організації укладено Угоду про співробітництво у боротьбі зі злочинністю, зокрема організованою, Додатковий протокол до цієї Угоди, Угоду про співробітництво у галузі запобігання та ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф та низку угод, що стосуються міжнародно-правового статусу Організації. Готуються до підписання угоди про спрощення візового режиму для водіїв вантажного автотранспорту та бізнесменів – громадян країн-членів ОЧЕС. На 16-му засіданні РМСЗ ОЧЕС були підписані Меморандум зі спільного розвитку автомагістралі

„Чорноморське кільце”, Меморандум з розвитку водних магістралей та Меморандуму про взаєморозуміння у співробітництві між Дипломатичними академіями та інститутами при Міністерствах закордонних справ країн-членів ОЧЕС.

25 червня 2007 р. у м. Стамбул відбувся Ювілейний саміт Глав держав чи Урядів ОЧЕС з нагоди 15-річчя заснування Чорноморської ініціативи співробітництва, за підсумками якого було схвалено Декларацію.

У рамках програми Саміту відбулося спеціальне засідання Ради міністрів закордонних справ країн-членів ОЧЕС, у ході якого Міністр закордонних справ України А. Яценюк представив пріоритетні напрямки діяльності ОЧЕС на час головування України в Організації, яке розпочнеться з 1 листопада ц.р.

З КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ (28 червня 1996 р.)

Конституція України - Основний Закон, що законодавчо закріплює її суспільний і державний устрій. Перша Конституція УСРР була затверджена 14 березня 1919 р. 30 січня 1937 р. надзвичайний XІV Всеукраїнський з’їзд Рад прийняв нову Конституцію УРСР. 20 квітня 1978 р. Верховною Радою УРСР було схвалено нову Конституцію на основі Конституції СРСР 1977 р. У 1991р. після утвердження незалежності України Верховною Радою було прийнято зміни в Конституції, які визначали новий політичний статус України У 1994 р. було затверджено склад Конституційної комісії, яка підготувала нову Конституцію України, прийняту Верховною Радою 28 червня 1996 р.

Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, Піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі

України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України.