Проблемні запитання

1. У чому полягає сутність операцій купівлі-продажу товарів та якими є її різновиди?

2. Охарактеризуйте специфіку експортного потенціалу України.

3. Визначте основні структурні компоненти вітчизняного імпорту.

4. Охарактеризуйте системний взаємозв’язок між експортною та імпортною складовими міжнародної торгівлі України.

5. Що таке реекспорт і реімпорт?

Запитання та завдання для обговорення

Завдання 1

Українське підприємство-експортер виробляє дорожньо-будівельні машини. Базова експортна ціна, розрахована за конкурентними матеріалами, становить 3520 дол./шт. Загальні сукупні витрати складають 800 тис. грн/шт. Мінімальний розмір експортної партії до 100 шт. Після вивчення кон’юнктури зовнішнього ринку даної продукції стало відомо, що кожні додаткові 5 машин за розрахунками можуть бути продані лише за умови зниження ціни на них на 10 %.

Визначити оптимальний розмір партії машин на експорт і обґрунтувати ціну угоди за одиницю. Виконати необхідні розрахунки за оцінкою відносної ефективності, ефектом від експорту кожної одиниці і всього обсягу постачання. Розрахунки виконати за курсом: 1 дол. = 5,3 грн.

Завдання 2

Торгова фірма імпортує товар на таких умовах: фрахт до митного кордону — 6 дол. за одиницю товару, мито — 10 % від оподатковуваної частини вартості, фрахт від митного кордону до складу — 3 дол. за одиницю товару, комісійні продавцям — 5 % від продажної ціни. Товар має бути проданий за ціною 80 дол. за одиницю, величина покриття витрат має становити 30 %.

Розрахувати за методом зворотної калькуляції максимальну ціну, що фірма могла б заплатити іноземному постачальнику за одиницю товару.

Семінарське заняття №3. Товарообмінні операції у мед План

1. Бартерні операції.

2. Торговельні компенсаційні операції.

3. Промислові компенсаційні операції.

4. Базисні умови контрактів – Інкотермс -2000.

Література:

1.Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: підручник. – К.:КНЕУ, 2003. – 948с.

2. Багрова І., Гетьман О. Міжнародна економічна діяльність України: Навч.пос. / За ред.. І.Багрової. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 384с.

3. Рут, Френклін Р, Філіпенко Антон. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер.з англ. - К.: Основы, 1998.- 743 с.

4. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі.  К.: основи, 2000.  241с.

Основні терміни і поняття

Зустрічна торгівля або товарообмінні операції, бартер, торговельні компенсаційні операції, компенсаційні угоди, зустрічні закупівлі, авансові закупівлі, угода типу «офсет», угода типу «свіч», викуп застарілої продукції, операції з давальницькою сировиною, толлінг, промислові компенсаційні операції, угоди про експлуатаційну компенсацію.

Короткі теоретичні відомості

Товарообміном у вузькому розумінні називають таку торгівлю, яка здійснюється без використання грошових інструментів (останні можуть використовуватися лише як засоби оцінки вартості, але не засобу платежу).

Бартерна операція — це обмін певного товару (товару у певній кількості або товарної партії) на інший товар без використання грошової форми розрахунків відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

Відповідно до даного визначення, а також до практики укладання бартерних угод можна навести такі характерні ознаки бартерної операції:

• підписання сторонами єдиного контракту, в якому обумовлено кількість або вартість товарів, які підлягають обміну (із зазначенням найменувань, якісних параметрів товарів, а також усіх необхідних технічних характеристик поставок та юридичних наслідків);

• відсутність грошової форми розрахунків між контрагентами, незалежно від того, містилися в контракті між ними чи ні грошові оцінки обмінюваних товарів;

• 100%-ве взаємне покриття зустрічними поставками, внаслідок чого немає необхідності в компенсаційних грошових доплатах;

• практична одночасність виконання зустрічних поставок (різниця в часі виконання постачань зумовлюється передусім технічними причинами).

Бартерна угода може містити додатки стосовно умов постачання товарів з обох сторін.

Грошова оцінка товарів при бартері виконує індикативну роль. Така оцінка потрібна для забезпечення еквівалентності обміну, митного обрахування, оцінки можливих претензій, нарахування санкцій та страхових позовів. Інша справа, що не вся інформація стосовно бартерної угоди може повно розголошуватися контрагентами, що інколи є навіть порушенням нормативно-правової регламентації відповідних країн.

Найбільш типовою є ситуація, за якої предметом бартерних контрактів виступає сировина, яка або обмінюється на іншу сировину, або на готову, зокрема високотехнологічну продукцію. Останнє є типовим для відносин між країнами, що розвиваються, та індустріально розвинутими державами.

Перевагами бартерних операцій для їх учасників є відсутність тих ускладнень, які об’єктивно можуть мати місце при грошових розрахунках, зокрема нестача валютних коштів, необхідність банківського посередництва та ін.

Про недоліки бартеру можна говорити значною мірою з точки зору макрорівня міжнародної економічної діяльності. Ними є обмежена здатність державних органів регулювання здійснювати ефективний контроль за бартером, можливість заниження цінових показників продукції, що обмінюється, нездатність митних органів завжди забезпечувати адекватні надходження до державного бюджету, які б мали місце за умов грошових розрахунків. Крім того, відсутність грошової форми розрахунків може призводити до приблизності та неточності оцінки обмінюваної продукції.

Бартер, а точніше неадекватність методів його застосування, більш ніж інші форми натурального товарообміну призводить до значних збитків у масштабах України. Є різні причини, через які виникає суперечність інтересів виробників продукції, які вдаються до такої форми збуту своєї продукції, а також посередників, з одного боку, та держави, суспільства в цілому, — з іншого. Це — фактори цінового та валютного порядку (заниженість цін на певну продукцію всередині країни або заниженість курсу національної валюти роблять вигідним навіть її демпінговий продаж); некомпетентність або корумпованість конкретних відповідальних осіб; можливість уникнення або радикального зменшення стягнень з боку Держмитслужби України (через ускладнення з контролем з боку митних органів та визначенням з їхнього боку реальних цін на обмінювані товари).

Предметами демпінгового вивозу з території України є, як правило, високоліквідна продукція чорної металургії, хімічної промисловості. Натомість по бартеру ввозяться переважно товари безпосереднього вжитку, взагалі некритичного споживання — продукти харчування, побутові вироби, алкогольна, тютюнова продукція.