- •Тема 8. Форми інвестування
- •1. Інвестиції у виробничі фонди (реальні інвестиції)
- •2. Інноваційна форма інвестицій
- •3. Інтелектуальні інвестиції
- •4. Міжнародна інвестиційна діяльність і її інститути
- •5. Політика держави по залученню іноземних інвестицій
- •6. Інвестиції іноземних фірм і спільних підприємств
2. Інноваційна форма інвестицій
Інноваціями прийнято вважати вкладення інвестиційного капіталу в нововведення, які приводять до кількісних або якісних поліпшень підприємницької (виробничої) діяльності.
Підготовка, обгрунтування, освоєння і контроль впровадження інвестицій в новини називається інноваційною діяльністю (процесом).
Інноваційний процес в різних сферах діяльності, внаслідок розвитку науково-технічного прогресу, може пройти різні за тривалістю і витратами фази (стадії). Наприклад, у виробничому (інвестиційному) середовищі цей процес звичайно проходить наступні стадії:
сертифікацію (патентування) ідеї;
наукове і техніко-економічне обгрунтування нового продукту (технології);
експериментальне освоєння зразків;
доведення до промислового виробництва;
отримання нового продукту в необхідному обсязі для його комерціалізації.
Законом України "Про інвестиційну діяльність" інноваційна діяльність визначена як форма інвестицій і здійснюється з метою впровадження НТП у виробництво і соціальну сферу.
Ця діяльність включає:
випуск і поширення принципово нових видів техніки і технологій;
прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
реалізацію довгострокових науково-технічних програм з тривалими термінами окупності витрат;
фінансування функціональних досліджень для здійснення якісних змін в стані продуктивних сил;
розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного стану.
Світовий досвід свідчить, що не всі інноваційні ідеї втілюються в практику, а тим більше — далеко не всі завершуються інвестиційним процесом. Причинами є помилки в обгрунтуванні, недостатньо "чисті" результати експерименту, недостача коштів для розвитку виробництва і, нарешті, тривалі терміни інноваційного процесу, які приводять до застаріння новин.
Інновації, як правило, переслідують одну або декілька цілей. Вкладення в новини можуть здійснюватися в цілях або отримання прибутку, або зниження витрат на виробництво, або досягнення соціального ефекту (поліпшення життя населення, екології, охорони здоров'я, освіти, оборони і ін.).
Інновації у вдосконалення технології можуть не приводити до створення нового продукту, однак впливають на поліпшення його товарних якостей, сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, створенню нової техніки, яка згодом може бути реалізована як товар.
Світовий досвід свідчить, що впровадження досягнень НТП на конкретному виробництві реалізовується тільки на одну третину результативного ефекту новини, інше використовується іншими підприємствами.
Вихід України з економічної кризи вимагає розробки обгрунтування і підтримки з боку держави найважливіших напрямків науково-технічного прогресу, всілякої її участі в інноваційному процесі Більше за 60% приросту ефективності виробництва в західних країнах досягається за рахунок технічного переозброєння, тобто інновацій у вдосконалення технологій і виробництво нових продуктів.
Інтеграція науки з виробництвом (інноваційне підприємництво) вимагає дуже великих витрат, які далеко не завжди виправдовуються і пов'язані з великим ризиком. У останні роки однією з форм інноваційної діяльності стають невеликі фірми, що отримали назву венчурних (ризикових).
Діяльність таких фірм пов'язана зі значним ризиком банкрутства, однак зростання їх кількості пояснюється рядом чинників:
необхідністю розробки принципово нових продуктів і технологій, відсутніх на ринку;
відособленістю від великого поточного виробництва і можливістю науково-технічної творчості;
наявністю стійкого попиту на інвестиційному ринку,
можливістю швидкого збагачення внаслідок інтенсивної творчої праці.
Такі компанії звичайно обіцяють дуже високі дивіденди з своїх акцій. Ризиковий бізнес стає типовою формою господарювання, освоєння нових напрямків НТП, передусім електроніки, приладобудування, робототехніки, інформатики
Венчурна фірма створюється, як правило, невеликою групою однодумців — інженерів, винахідників, менеджерів — з певним досвідом роботи в лабораторіях великих фірм
Перевагою венчурної фірми, з одного боку, є вузька спеціалізація, концентрація матеріально-технічних і фінансових ресурсів на вибраному напрямі досліджень, а з іншого — можливість швидкої переорієнтації на інші напрями. Конкуренція примушує венчурні фірми максимально скорочувати терміни НДОКР, інтенсифікувати процес впровадження нововведення у виробництво
Розробляючи нові технології, освоюючи нові види продукції, венчурні фірми звичайно користуються підтримкою держави і великих компаній, яким самим невигідно цим займатися через ризик понести збитки, ймовірність яких велика
Великі корпорації зацікавлені в створенні і розвитку венчурного підприємництва, яке має різноманітні організаційні форми Основним критерієм класифікації венчурного підприємництва є джерело фінансування Найбільш поширеними і життєздатними можна вважати наступні "незалежний" (чистий) венчур, впроваджувальні фірми, організовані на пайових засадах промисловими корпораціями, венчурні фірми, що фінансуються інвестиційними фондами, внутрішні венчурні відділи великих корпорацій.
Незалежні венчурні фірми організовуються у вигляді акціонерних товариств, рекламуючи в друкованих виданнях свою ідею створення новини, акумулюючи під цю ідею кошти приватних і інституційних інвесторів
Впроваджувальні фірми, що створюються однією або декількома корпораціями на пайових засадах отримали назву "зовнішнього венчура" "Зовнішній венчур" може структуризуватися в декількох модифікаціях, організаційно оформлених у вигляді науково-дослідних консорціумів Можна виділити три типи таких консорціумів:
- що створюється з метою проведення фундаментальних довгострокових досліджень Такий консорціум має свою науково-дослідну базу (лабораторії, дослідні виробництва, інформаційно-обчислювальні центри, інші елементи науково-виробничої інфраструктури), засновниками його можуть бути великі військово-промислові концерни, він може частково субсидуватися державою,
- що створюється з метою активізації наукової діяльності НДІ, університетів, на їх виробничій базі з використанням наявного науково-виробничого потенціалу Такий консорціум для опрацювання і випробування ідей отримує від корпорацій донорське фінансування і має міжгалузевий характер,
- що створюється всередині галузі корпораціями на пайових засадах з метою розробки галузевих стандартів, технічних умов і контролю за їх застосуванням Такий консорціум може створюватися під егідою великої холдингової компанії, має тимчасовий характер і часто розпадається через непереборну внутрішньогалузеву конкуренцію
"Зовнішні венчури", як правило, невеликі (від трьох до декількох сот чоловік), можуть організовуватися з ініціативи самих вчених і винахідників у вигляді дочірніх компаній з власним науково-виробничим циклом освоєння нових видів продукції
Венчурні фірми, що фінансуються інвестиційними фондами, компаніями, трастами, можуть також використовувати інші джерела засоби великих корпорацій, банків і добродійних фондів, страхових компаній, особисті заощадження інвесторів, частково державні субсидії
Розглянутим трьом організаційним формам венчурного підприємництва передував "внутрішній венчур" У другій половині двадцятого століття в США великі концерни і корпорації стали створювати в своїх структурах автономні науково-дослідні і проектні групи або відділи, покликані зосереджуватися на пошуку, обґрунтуванні ідей виробництва дослідних зразків і налагодженні виробництва нових видів продукції, впровадженні прогресивних технологічних процесів. Фінансувалися "внутрішні венчури" за рахунок основної діяльності компанії, причому великі компанії створювали до декількох десятків таких тимчасових венчурних груп.
Венчурні фірми, в основному, обслуговують перші дві стадії інноваційного процесу (народження або пошук ідеї і техніко-економічне обгрунтування проекту). Більш великі венчури можуть також виготовляти дослідні зразки, вивчати ринок збуту. Для розгорнення виробництва, створення підприємства, масової реалізації продукту у венчурів недостатньо фінансових і матеріально-технічних ресурсів, хоч внаслідок бурхливого розвитку нових напрямів НТП деякі венчури перетворилися у великі корпорації.