- •1. Походження термінів
- •2. Зміст термінів
- •1.Мораль. Концепції її походження.
- •2. Варіанти структури моралі.
- •3) Категорії етики визначають:
- •1.Зв’язок моралі з формами суспільної свідомості (економікою, політикою, правом, релігією та ін.)
- •2. Мораль та суспільні відносини. Функції моралі.
- •1.Моральна свідомість
- •2.Моральна практика
- •3.Ознаки моралі
- •Імперативність моралі
- •Нормативність моралі
- •Оціночність моралі
- •Компоненти системи моральної регуляції
- •Моральна регуляція
- •2.Моральна регуляція носить характер:
- •2.Універсальність моральних правил. Етичні позиції людей можуть відображати:
- •3.Незалежність моральних мотивів. Дотримання правил моралі гарантує комфортне співіснування людини з іншими членами суспільства. Проте:
- •Формування моралі в первісному суспільстві.
- •Моральні відносини в класовому суспільстві.
- •Родоплемінна громада.
- •Патріархальна громада.
- •Мораль класового суспільства.
- •Філософія античної епохи.
- •Абсолютизм
- •Гедонізм
- •Ідеалізм Платона
- •Етика Арістотеля
- •1.Епікурійство
- •2.Евдемонізм Демокріта
- •3.Стоїцизм
- •Християнська мораль. Середньовіччя
- •Станово-корпоративний характер середньовічної моралі
- •1. Августин Блаженний
- •2. Фома Аквінський
- •3. Ансельм Кентерберийський
- •Буржуазна етика
- •Етичні погляди Монтеня
- •1. Томас Гоббс
- •2. Ф. Бекон, а. Сміт
- •1.Клод-Адріан Гельвецій
- •2.Поль-Генріх-Дітріх Гольбах
- •1.Емпіричний світ. Світ ноуменів.
- •2. Класифікація імперативів.
- •3.Формування категоричного імперативу.
- •«Світ як уявлення»;
- •«Світ як воля»;
- •Моральність.
- •1.Принцип користі.
- •2.Моральні санкції. Рівні морального щастя.
- •1.Вчення к. Маркса і ф. Енгельса
- •2.Мораль соціалістичного суспільства
- •1. Егоїстичний і моральний періоди життя. «Подвижничество».
- •2. «Благословення перед життям». Етика.
- •1. Сенс життя людини.
- •2. Несупротия злу насиллям.
- •1.Революційні демократии.
- •2.Ідеалістична філософсько-етична думка (філософія «всеєдності» і екзистенційна філософія).
- •Шлях до просвітлення.
- •« Серединний шлях», «Благородні істини».
- •10 Заповідей (десятислів’я , Декалог):
- •Боголюдина
- •Основні положення християнства. Заповіді Божі
- •Найважливіші християнські доброчинники.
- •1.Виникнення і сламу
- •2.Основи мусульманського віровчення
- •3.Особливості етики Корану
- •2. Засади ісламу
- •3.Особливості етики Корану
- •«Прогресивістський» погляд на розвиток моралі
- •Скептичний погляд на розвиток моралі
- •1. Цінності. Вище благо.
- •2. Різні підходи до розуміння ієрархії цінностей.
- •1. Визначення ідеалу, дані і. Кантом, в. Ф. Гегелем та ін.
- •2. Ідеал з точки зору сучасної етики.
- •3. Особистий ідеал. Функції ідеалу. Соціальний ідеал.
- •1.Ідеал єдності
- •2.Ідеалізм
- •3.Зміна ідеалів. Моральний конфлікт поколінь.
- •1. Поняття добра. Доброта. Доброчесність. Релятивізм
- •2. Користь
- •1.Зло. Види зла.
- •2. Релігійні теорії походження зла.
- •Взаємовизначення добра та зла.
- •Протиріччя в розумінні добра та зла.
- •Вибір між добром і злом
- •Конструктивність зла
- •1. Імперативність моралі.
- •2. Моральний обов’язок
- •Поняття сумління.
- •Формування сумління.
- •"Чисте сумління"
- •Поняття відповідальності.
- •Умови моральної відповідальності.
- •Перед ким відповідальна людина?
- •1. Щастя. Уявлення людей про щастя
- •2.Евдемонічний напрям етики. Характер етичної категорії щастя
- •3. Щастя и страждання
- •1. Умови досягнення щастя
- •2. Щастя і сенс життя
- •3. Система цінностей, яка задає сенс життя
- •1. Поняття правди, істини
- •2. Омана, хитрість, наклеп, ханжество
- •3. Чесність, довіра
- •Поняття справедливості. Справедливість розподільна та зрівняльна
- •Розвиток уявлень про справедливість
- •1. Принципи справедливості, сформульовані Дж. Ролзом.
- •2. Справедливість у відносинах людей.
- •1.Моральні принципи спілкування. Культура спілкування
- •2. Виховання моральної культури спілкування.
- •1. Милосердя-це:
- •1. Поняття задоволення. Гедонізм
- •2. Користь. Успіх. Ефективність. Прагматизм
- •Поняття досконалості. Перфекціоністські етичні погляди
- •Духовність. Шлях вдосконалення
- •1. Поняття професійної етики. Зміст та предмет професійної етики
- •2. Економічна етика
- •1.Егоїзм.Альтруїзм.Егоцентризм.
- •2.Розумний егоїзм.Принцип взаємокористі.
- •3.Обмеження егоїзму.
1. Поняття задоволення. Гедонізм
2. Користь. Успіх. Ефективність. Прагматизм
1. Задоволення, користь - позитивні цінності, що відповідають потребам, інтересам людини в його емпіричному існуванні.
Задоволення (насолода) - почуття, яке супроводжує задоволення потреби людини. Воно веде до згасання фізичного і психічного напруження, з одне сторони, і стимулює активність людини, її прагнення, життєві функції організму - з іншого. Задоволення означає індивідуально значиму самореалізацію (творчу та ін.) Удовольствие может:
Представляти для людини цінність;
Визначати мотиви діяльності людини;
Визначати ієрархію цінностей і спосіб життя людини;
З'являтися для людини сенсом життя.
Обмеження природної установки на задоволення відбувається в процесі соціалізації людини, який змушений:
Підкорятися пануючим у суспільстві нормам моралі;
Обмежувати, контролювати своє прагнення до задоволення;
Орієнтуватися на подібні прагнення інших людей.
Принцип орієнтації на задоволення лежить в основі особистої незалежності. У прагненні до задоволення людина протистоїть суспільним нормам моралі, виявляє індивідуальну волю.
У випадку, якщо задоволення є метою, все інше людина сприймає як засоби її досягнення.
Можна виділити три філософських підходу до оцінки категорії задоволення:
етичний гедонізм (кіренаіков і пр.): насолода (задоволення) може бути універсальним моральним принципом (людина орієнтується не на добро, а на досягнення задоволення);
універсалісти (Кант та ін) - релігійні мислителі - стверджували, що насолода не може бути універсальним моральним принципом;
евдемоністи (Епікур та ін.) та утилітаристи відкидали безумовність чуттєвих задоволень. Вони вважали, що справжніми, здатними виступити в якості універсального морального принципу є тільки піднесеним насолодою.
Концепція гедонізму заснована на уявленні про те, що:
метою діяльності людини, умовою його щастя є досягнення задоволення (відсутність страждань);
задоволення є природним регулятором душевної діяльності людини;
встановлення на досягнення задоволення є вродженою, природною для людини.
Гедонізм в крайньому прояв виражається в тому, що людина:
Сприймає інших людей тільки як засіб досягнення задоволення;
Може досягати щастя, задоволення за рахунок інших людей (навіть ціною їх нещастя, страждань);
Його прагнення до насолоди може вилитися в жорстокість, садизм або психологічну жорстокість, Придушення особистості іншого;
Може розглядати заборони та приписи моралі як обмеження особистої незалежності й природи людини.
Прагнення до насолоди повинно бути обмежене моральністю. Прагнучи до здійснення своїх бажань, людина повинна поважати право інших людей на реалізацію своїх бажань.
Людина може вільно і конструктивно виразити себе у творчості якому властиві переживання, схожі з насолодою.
2. Користі. Корисним людина вважає те, що:
відповідає його інтересам;
гарантує досягнення поставленої мети;
дозволяє досягти результатів, близьких до поставленої мети (успіх);
дозволяє досягти результатів з найменшим витратами (ефективність).
Інтереси людини виражаються в цілях її діяльності. Корисно те, що сприяє досягненню мети.
На відміну від вищих цінностей (добро, справедливість та ін) користь є відносною цінністю.
Поняття користі, прагнення до досягнення користі самі по собі морально нейтральні. Вона може мати як позитивні прояви (підприємливість, ініціативність), так і негативні (користолюбство, споживацтво).
Користь, успіх ефективність відображають цінності, норми, властиві відносинами атомізованих, відокремлених індивідів, що використовують один одного.
Прагматизм (принцип корисності) полягає в:
прагнення людини до користі, успіху, ефективності;
орієнтації на реальність, готівковий порядок речей;
прагнення тільки до досягнення цілей;
програмування мети і дій щодо її досягнення;
відсутність орієнтації на ідеали.
Корисність не може бути винятковим критерієм вчинків людини. Дотримання тільки принципом корисності може вилитися в меркантилізм, конформізм і зіткнення інтересів людей. Орієнтація на корисність стала пріоритетною в буржуазному суспільстві, в умовах роз'єднаності людей. Вона закріплює роз'єднаність, атомізацію людей, їх інтересів.
Пріоритет групового (загального) інтересу ціною обмеження приватних, індивідуальних інтересів може бути доцільний тільки в умовах загрози для суспільства (війна і ін)
Згідно з доктриною розумного егоїзму (мислителі Просвітництва) загальний інтерес складається з різноманітних приватних інтересів. Людина, прагнучи до власної користі, сприяє благу суспільства. (З розвитком поділу праці і товарно-грошових відносин підприємницька діяльність кожної людини може бути суспільно корисною.)
Користь не повинна замінювати чеснота. Необхідно моральне обмеження принципу корисності.
Питання 67: Моральний досвід. Вдосконалення