Організація навчального процесу за кмс

2.1. Для впровадження кмсонп вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ects:

• інформаційний пакет — загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

• договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

2.2 Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється у відповідності до:

• робочого навчального плану та графіку навчального процесу на рік з певного напрямку (спеціальності) (Додаток 1);

• модульних робочих навчальних програм дисциплін (Додаток 2), з урахуванням психолого-педагогічних вимог до організації навчання з певного напрямку (Додаток 3).

2.3. На підставі вищезазначених документів розробляються:

• контрольні завдання для поточного та підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни (Додаток 4) ;

• методичні рекомендації для самостійної роботи студентів, які є обов'язковими для організації навчального процесу за кредитно-модульною технологією.

Решта навчально-методичних документів з навчальної дисципліни, які входять до її навчально-методичного комплексу, розробляються на загальних підставах, але з урахуванням особливостей кредитно-модульної технології. Основними форми організації навчального процесу є: лекційні, прак­тичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання студентами самостійних завдань та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

2.4. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів, що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна (змістовний модуль) формуються з тематичних модулів (розділів навчальної дисципліни). Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися в дидактичний модуль (об’єднання декількох навчальних дисциплін).

2.5. Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

2.6. Формування індивідуального навчального плану студента пе­редбачає можливість індивідуального вибору навчальних дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Сума обсягів вибраних студентом нормативних і вибіркових дисциплін для вивчення протягом навчаль­ного року повинна становити не менше 60 кредитів.

Студент зобов'язаний обрати для вивчення всі змістовні модулі (дисципліни) нормативної частини та за вибором закладу освіти навчального плану, а також певну кількість змістовних модулів (дисциплін) з циклу за вибором студента.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

2.7. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

2.8. Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускаючої кафедри (професор або доцент), який ґрунтовно ознайомле­ний з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти. Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факуль­тету.

2.9. Наказом ректора ЗНУ затверджуються також права і обов’язки суб’єктів кредитно-модульної системи організації навчального процесу – студентів, викладачів, куратора, адміністрації (Додаток 5)

2.10. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету

2.11. Перед початком вивчення змістовного модулю (навчальної дисципліни) під час вступної лекції викладачем має бути доведена вся необхідна студентові інформації, яка стосується термінів, порядку та умов здійснення модульного контролю та дозволяє їм планувати свій навчальний час для своєчасної та якісної підготовки до модульного контролю. Ця інформація повинна мати мотивуючий характер - вирішувати завдання заохочення та стимулювання студентів до відповідального вибору варіантів навчальної діяльності та самостійного, регулярного і безперервного відпрацювання навчального матеріалу.

2.12. Підсумковий модульний контроль проводиться за всіма змістовними модулями (навчальними дисциплінами), включеними до навчального плану, незалежно від виду підсумкового контролю — екзамен, диференційований залік, залік.

2.13. Тематичний модульний контроль проводиться на практичному (лабораторному) занятті або семінарі згідно розкладу занять. Проводить модульний контроль та перевіряє його результати викладач, який проводить вищезазначене заняття згідно розкладу.

2.14. Для проведення модульного контролю (тематичного, підсумкового) використовуються виключно контрольні завдання, узгодженні та затвердженні кафедрою встановленим порядком, та які мають бути доступними для студентів.

2.15 В якості оцінки при підведенні підсумків модульного контролю, використовується 100-бальна шкала. Розподіл балів між окремими завданнями модульного контролю, за пропозицією провідного викладача навчальної дисципліни, встановлює кафедра.

2.16. Встановити такі норми часу:

• для підготовки і перевірки модульних контрольних робіт — 0,5 годин на одного студента;

• за керівництво куратора — 4 години на кожного студента на навчальний рік.

Інші норми часу регламентовані наказом МОН від 7.08.2002 р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчаль­ної роботи та переліків основних видів методичної, наукової і ор­ганізаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ МОДУЛЬНОГО І СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

3.1. Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань того чи іншого модуля, до якої включаються елементи знань з планового повторення попередніх мо­дулів. Письмова форма модульного контролю обов'язкова (тестуван­ня, контрольна робота тощо), матеріали модульних контрольних зрізів зберігаються на кафедрі протягом двох місяців від дня його про­ведення.

3.2. Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Критерії оцінюванім результату виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля і дублюються напередодні проведення мо­дульного контролю.

3.3. Завдання для модульного контролю складаються з двох рівнів: репродуктивного і творчого. Обсяг включених завдань добирається з ймовірністю не менше від 0,5. Завдання репродуктивного рівня скла­даються з двох частин: нові знання і елементи знань з планового по­вторення попередніх модулів.

3.4. Під час модульного контролю враховуються результати поточ­ного оцінювання та відвідування занять, якщо вони системно продумані (наприклад, за відвідування заняття — І бал) і додатково стиму­люватимуть студентів до щоденної навчальної праці. У добре зор­ганізованій кредитно-модульній технології поточне оцінювання не практикується, кожна хвилина навчальних занять використовується для організації засвоєння знань студентами.

Крім того, модульний контроль враховує результати науково-дослідної роботи студентів та участь в олімпіадах, конкурсах тощо.

3.5. Вивчення модуля обов'язково включає завдання для са­мостійної роботи студентам, за виконання якої виставляються бали (наприклад, 3 бали — робота виконана повністю, 2 бали — виконано 2/3 роботи, 1 — виконано 1/3 роботи, 0 балів — робота не виконана).

Результати самостійної роботи студента враховуються під час мо­дульного контролю.

3.6. До модульного контролю студент допускається завжди.

3.7. Тривалість письмового модульного контрольного зрізу — дві академічні години.

3.8. Під час виконання модульного контрольного зрізу студент мо­же звернутися до викладача за роз'ясненнями лише змісту завдання і має право користуватися тими допоміжними матеріалами (засобами, посібниками), які дозволені кафедрою. Студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, викори­стовувати заборонені навчальні засоби. При порушенні встановлено­го порядку студент звільняється від подальшої роботи, а контрольна робота оцінюється нулем балів.

3.9. Студент має право самооцінювати свою самостійну роботу, а також навчальні досягнення, результати самооцінювання прийма­ються до відома і використовуються викладачем для більшої об'єктив­ності.

3.10. Якщо студент не з'явився для проведення модульного кон­тролю або не здав контрольної роботи, йому виставляється нуль балів.

3.11. Студент не може повторно складати модульний контроль.

3.12. Результати перевірки письмових контрольних робіт (у балах) оголошуються студентам не пізніше, ніж за п'ять робочих днів після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах ака­демічної групи і викладачів.

3.13. Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними робота­ми під час аналізу результатів викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обґрунтовані пояснення.

3.14. Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право протягом двох днів звернутися з апеляцією до завідувача ка­федри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін.

У результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена.

Результати апеляції фіксуються на сторінках контрольної роботи з відповідними підписами.

3.15. Оцінка з навчальної дисципліни за модуль (семестр, рік) виз­начається через процентне відношення суми набраних балів за усі контрольні зрізи, що проводились протягом модуля (семестру, року) до суми максимально можливих і переводиться в оцінку за інтервальною шкалою.

3.16. Якщо сумарний показник з усіх модулів на­вчальної дисципліни і результати контролю з кожного модуля не менші за 61, то студент має право не складати екзамен (залік), оцінка виставляється відповідно до інтервальної шкали за умови відсутності заборгованості з оплати за навчання.

3.17. Якщо семестрова оцінка за результатами сумарного модуль­ного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи семестровий екзамен. Проте, результати се­местрового екзамену не можуть бути меншими за результати сумарно­го модульного контролю.

3.18. Результати сумарного модульного контролю не можуть бути позитивними, якщо студент не виконав усіх видів обов'язкових робіт (лабораторних, практичних, розрахункових та графічних чи індивіду­альних завдань, рефератів, курсових робіт (проектів) тощо), передба­чених робочою навчальною програмою з дисципліни. Студент допус­кається до складання іспиту (заліку) за умов повного виконання навчального плану.

3.19. За показниками сумарного модульного контролю визначається рейтинг студен­та на тому чи іншому курсі, який дає першочергове право обирати освітньо-професійні програми вищих ступенів навчання, направля­тися на навчання за міжнародним обміном, в аспірантуру тощо.

ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ

4.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів ви­щих закладів освіти», затвердженого Міністерством освіти від 15.07.1996 р. №245.

4.2. При переведенні (п. 10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання у попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов'язковим зазначен­ням назв дисциплін, загальної кількості годин, кредитів, передбаче­них на їхнє вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви деканат (навчальна ча­стина) проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості зарахованих кредитів та визначає академічну різницю нормативних дисциплін, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

4.3. Відрахування студента за академічну неуспішність змінюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану хоча б з однієї навчальної дисципліни до початку наступного навчального року, а також за порушення умов договору про навчання.

4.5. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки на повторного курсу навчання, зазначених у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.1996 р. № 191