3. Повна, корисна і будівельна довжина колій
Повною довжиною наскрізної колії вважається відстань по його осі між гостряками ведучих на нього стрілочних переводів, а тупикової - відстань від гостряка стрілки до упора. Наприклад, повна довжина колій 2 і 5 (мал. 9.4. б) обмежується тими самими стрілочними переводами 5 і 8, але повна довжина їх відрізняється - по колії 2 вона визначається по прямої осі, а по колії 5 - по осі, що йде через стрілочні переводи 9, 11 і 10. Повної довжини головних колій у межах станції не існує.
Корисною довжиною колії вважають частину повної його довжини, у межах якої повинний розміщатися рухомий склад не порушуючи безпеки руху по сусідніх коліях. Корисна довжина визначається по формулі:
де |
mc |
– |
кількість вагонів у складі поїзда; |
|
lваг |
– |
довжина вагона, м; |
|
lлок |
– |
довжина локомотива, м; |
|
l |
– |
відстань на неточність установки поїзда в межах корисної довжини, 10 м. |
Вона обмежується граничними стовпчиками і вихідними чи маневровими сигналами, стрілочними переводами й упорами (див. мал. 2.26). Так, корисна довжина колії I розраховується від граничного стовпчика до вихідного сигналу. Для колій 2 і 3, що мають вихідні сигнали для відправлення поїздів у непарному і парному напрямках, корисна довжина визначається окремо для кожного напрямку між вихідним сигналом і граничним стовпчиком.
На мережі залізниць встановлені для колій прийому і відправлення вантажних поїздів стандартні корисні довжини 850, 1050 і 1250 м. Розраховане за формулою значення lкор слід округлювати до найближчої стандартної в більшу сторону.
Корисні довжини станційних колій промислових і вантажних станцій для прийому і відправлення вантажних передач можуть проектуватися менш стандартної довжини, але не менш довжини передачі, встановленої по її масі в залежності від місцевих умов.
На нових лініях I і II категорій корисна довжина колій повинна бути не менш 1050 м.
Будівельною довжиною колії називається частина повної довжини за винятком довжини стрілочних переводів, що потрапляють у межі повної довжини станційної колії. Так, якщо в межі повної довжини колії 5 (див. мал. 9.4) увійшли стрілочні переводи 8, 10, 11, 9, 5 марки 1/9, то від повної довжини цього колії варто відняти загальну довжину стрілочних переводів.
4. Нумерація колій і парків
Головні колії нумерують римськими цифрами, причому на двоколійних і багатоколійних лініях коліям проходження непарних поїздів привласнюють непарні номери I, III, а коліям проходження парних поїздів - парні II, IV. Якщо до двоколійної лінії примикають одноколійні, то головним коліям одноколійних ліній привласнюють номери III, IV і т.д.
Приймально-відправні й інші станційні колії нумерують арабськими цифрами.
На станціях з невеликим числом приймально-відправних колій, що використовуються для прийому непарних і парних поїздів, колії нумерують порядковими номерами (3, 4, 5, 6 і т.д.) слідом за номерами головних колій від пасажирського будівлі в польову сторону. Закінчивши нумерацію приймально-відправних колій, нумерують наступними номерами інші станційні колії (витяжні, з'єднувальні колії, колії локомотивного і вагонного депо й ін.).
На великих станціях паркам привласнюють назви по їх призначенню: прийому (П), відправлення (ПРО), приймально-відправний (ПО), сортувальний (С) тощо; при декількох парках одного призначення до назви додається номер (наприклад, ПО1) чи слова «непарний», «парний». У деяких випадках застосовують літерні позначення парків (А, Б, В тощо).
Якщо станція має окремі парки для прийому непарних і парних поїздів, колії в непарному парку нумерують порядковими непарними, а в парному - порядковими парними номерами. На великих сортувальних станціях основні парки мають самостійну порядкову нумерацію колій.
Стрілочні переводи нумерують порядковими непарними цифрами з боку прибуття непарних поїздів (до осі станції) і парними з боку прибуття парних поїздів. Нумерація починається з вхідних стрілок станції.
На станції з великим колійним розвитком стрілки нумерують по окремих парках, причому кожному парку привласнюється сотня номерів, наприклад 100-199, 200-299 тошо. Границею між непарними і парними номерами служить середина парку. Стрілки на головних і інших коліях, що не входять до складу парку, нумерують порядковими цифрами від 1 до 99.
Стрілки стрілочної вулиці, а також стрілки одного з'їзду повинні мати безупинну непарну чи парну нумерацію.