Тема 11. ШваІЙно-Східний економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика. Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туристичного бізнесу.
Харків - туристична "столиця" Сходу України.
^готелі "Ахтамар" 4-****, "Націоналі," 3-*** - (Ь«р:// \у\у\у.пат.іопа1. кпагкіу.сош), "Київська" 3-*** - (Ьг.ір://\у\у\у. Ьоіеік.кпагкоу.иа), "Харків" 3-*** - (пйр://\у\¥\у.по1:е1.кпагкоу. сот), "Мир" 2-** - (Ьі;ір://\¥\у\у.Ьо1:е1-тіг.сот.иа), "Асторія".
Бізнес-туризм.
^культурне "обличчя" міста: архітектурний ансамбль вул.Сумської, 160 парків, садів і скверів (Шевченка, Горького; Журавлевський і ін. гідропарки); дитяча залізниця; планетарій; зоопарк і т.і.
Полтава (ансамбль Круглої площі; Будинок духовної семінарії, 1875-76 рр.; музей-садиба І. П. Котляревського; Хрестоздвиженський монастир, ХУП-ХУШ ст.; Спаська церква, поч. XVIII ст.; дзвіниця Успенського собору, 1774-1801 рр; Сампсоніївська церква, 1805-11 рр; історика-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (1709 р.).
Бальнеологічні курорти: Полтавщина:. Миргород (санаторії: "Миргород", "Березовий гай", "Полтава", "Слава", "Україна", "Південний", пансіонат "Хорол"); смт.Нові Санжари (пансіонат "Нові Санжари", санаторій-профілакторій "Антей", будинок відпочинку "Ворскла"). Харківщина: Березівські Мінеральні Води; Рай-Оленівка; Шарівський; Коробів хутір; Готвальд; Богодухів; Гайдари; Волчанськ.
Етнокультурний туризм: с.Вел.Сорочинці (ярмарка наприкінці серпня, Преображенська церква 1734 р.); с. Решети-лівка; Національний музей-заповідник українського гончарства (смт.Опішня); етнографічний музей "Українська Слобода" (с.Писарівка); сс.Диканька і Гоголеве; с.Сковородинівка (могила народного філософа Г.С.Сковороди); Сільський фестиваль "Боромля".
38
ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
Х
арківський
обласний центр сприяння розвитку
сільського
м'лвного
туризму "Слобода".
Водний туризм: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, І Ісченізьке і Краснооскольське водосховища.
Пкотуризм: "острів" цілинного степу "Михайлівська ціліша".
Лавньоісторична спадщина: с.Більськ (археологічний комплекс найграндіознішого в Європі за площею городища скіфської доби УІ-ПІ ст. до Р.Х. - імовірно міста Гелона, <никаного Геродотом).
Старокняжа спадщина: м. Путивль (Державний історико-культурний заповідник - дитинець літописного м.Путивль; Мончанський монастир XV ст.);
Архітектурні і сакральні комплекси: Державний історико-ку.'їьтурний заповідник ум. Глухові; Мгарський монастир, XVII-XІX ст. (с.Мгарь); Суми; Ромни; Конотоп; Лебедин; Тростянець; < >х гирка; Пирогівка; Хотінь; Гамаліївка; Межиріч; Чугуїв; ( гарий Мерчик; Ізюм; Люботин; Вороніж.
Основна література до теми:
1. Вейсберг Б.С., Нестеренко П.А., Стефанов П.А. Від
Десни до Ворскли: Путівник. - Харків, 1986
2. Золотое ожерелье Сумщини: Путивль, Глухов, Ромньї:
Путеводитель / В.И.Белашов и др. - Харків: Прапор, 1987.-150 с.
3. \у\у\у.г.оиг.кпагкоу.иа А. пйр://\у\у\у.§иту.сот
пир://\у\у-\у.сіт.у.5шпу.иа
пйр://\у\у\у.кпагкоу.пет.
Ьйр://ту.кЬагкоу.ог§
Ьир://\у\у\у.тіг§огосі.сот.иа
39
М.Рутинський