5. Напрями удосконалення державного управління зед

6. Зовнішньоторговельна політика України

Зовнішньоторговельна політика держави — це сукупність державних заходів, спрямованих на стимулювання й розвиток торговельних відносин з іншими країнами. Основними цілями зовнішньоторговельної політики є: зміна обсягу експорту й імпо-рту, зміна структури зовнішньої торгівлі, забезпечення країни необхідними ресурсами, зміна співвідношення експортних та ім-портних цін.

Лібералізація — це мінімальне втручання держави у зовніш-ню торгівлю, яка розвивається на основі дії вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Регулятором виступає ринок. За умов вільної торгівлі спостерігаються позитивні політичні наслідки — країни стають більш взаємозалежними, зменшується небезпека ворожих дій. Найбільший виграш від лібералізації зов-нішньої торгівлі отримують найбільш розвинуті країни. Протекціонізм — це політика державного втручання в зов-нішню торгівлю, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. При протекціонізмі виключається вільна дія ринкових сил. Передбачається, що на світовому ринку економічний потенціал і конкурентноздатність окремих країн різні. Тому вільна дія ринкових сил може бути невигід-ною для менш розвинених країн. Необмежена конкуренція з боку більш сильних держав може призвести до економічного застою менш розвинених країн і формування неефективної економічної структури. Політика протекціонізму сприяє розви-тку в країні певних галузей виробництва, а також скорочує безробіття. Проте усунення іноземної конкуренції послаблює зацікавленість вітчизняних виробників у підвищенні ефектив-ності виробництва, впровадженні досягнень науково-техніч-ного прогресу.

Зовнішньоторговельна політика регулює відносини України в сфері торгівлі. Ці відносини базуються на основних загальновизнаних принципах і стандартах.

Включає:

ü експортна політика – спрямована на сприяння конкурентоспроможності українських товарів на світовому ринку та стимулювання виробництва шляхом:

· державних замовлень

· державного фінансування

· кредитування

ü імпортна політика – спрямована на регулювання ввозу на територію України товарів, робіт, послуг та інтелектуальної власності.

Інструменти:

· пряме обмеження імпорту з метою захисту української економіки (ліцензування, контингентування)

· антидемпінгові та компенсаційні мита

· адміністративні формальності (технічні стандарти, екологічні умови)

7. Зовнішньоінвестиційна політика України

Зовнішньо інвестиційна політика – це комплекс заходів по залученню іноземних інвестицій на території України та регулюванню вивозу національних інвестицій за кордон.

Включає:

ü політику імпорту іноземних інвестицій

· збільшення обсягу національного виробництва товарів і послуг на рівні міжнародних стандартів

· залучення в Україну новітніх технологій, досвіду, ноу-хау

· збільшення зайнятості та зниження безробіття

· збільшення сукупного суспільного продукту і національного доходу.

ü політику експорту національних інвестицій

· просування українських експортних товарів і послуг на закордонні ринки

· розвиток закордонного виробництва

· укріплення банківської системи

· підвищення активності страхового бізнесу.