- •1. Примітивне чи первинне? Неолітичний парадокс та реабілітація міфологічного мислення.
- •2. Зі світом «На ти»: специфічність та головні відмінності міфологічного мислення
- •3. Загальна характеристика філософії Стародавнього Китаю
- •4. Передумови виникнення та особливості розвитку філософії Стародавного Китаю.
- •5.Соціально-політична та етична спрямованість конфуціанства.
- •6. Даосизм: загальна характ-ка. Вчення про Дао та Ву-вей.
- •7. Загальна характеристика філософії Стародавньої Індії
- •8. Передумови виникнення та особливості розвитку філософії Стародавньої Індії
- •9. Основні поняття індуїзму: брахман, атман, сансара, карма, мокша. Теологія боргу
- •10. Буддизм: 4 шляхетні істини й 8-ричний шлях
8. Передумови виникнення та особливості розвитку філософії Стародавньої Індії
Перші філософські школи і течії виникли у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VI ст. до. н. е. в Старод. Індії. Передумови виникнення інд. філ. були такі:
1)стрибок у розвитку виробничих сил внаслідок переходу від бронзи до заліза;
2)поява товарно-грошових відносин;
3)виникнення держави;
4)зростання опозиції традиційній релігії, критика нормативно-моральних установок і уявлень;
5)розвиток науки, нагромадження емпіричного матеріалу, необхідність його логічного і абстрактного осмислення.
Давньоіндійське суспільство було кастовим, світоглядом його була міфологія, викладена у Ведах — збірниках гімнів. Веди освячували кастовий лад і проголошували панування касти жерців (брахманів) над всіма іншими кастами, в тому числі військовою аристократією — кшатріями. Звідси назва ведійської міфології — брахманізм. Основний мотив ведійської літератури — панування духовного над матеріальним, брахманів над іншими кастами.
У середині І тис. до н. е. в давньоіндійському суспільстві сталися відчутні соціально-політичні зміни: розвивалися ремесла і торгівля, зростали міста, замість дрібних держав виникали великі державні об'єднання. Домінуюче становище в суспільстві перейшло до кшатріїв: війни сприяли усвідомленню ними своєї соціальної значущості, що спонукало їх взяти владу в свої руки. Все це зумовило зміни й у світоглядній сфері: брахманізм поступився місцем релігійним течіям — джайнізму і буддизму, що постали як ідеологічний протест проти кастової природи брахманізму, складності його обрядів. Джайнізм і буддизм були світоглядами, зрозумілішими і прийнятнішими для простих людей.
Одночасно зі змінами соціальних відносин і світоглядних ідей формуються основні школи індійської філософії. Як і в інших країнах, філософія в Індії виникає у зв'язку з кризою міфології. Але перехід від ранньокласового до розвинутого класового суспільства відбувався в Індії поступово. Тому і в сфері ідеології не було різких стрибків: більшість філософських систем зберігає міфологічні теми, розвиває їх. Творцями більшості філософських шкіл були жерці-аскети, чим пояснюються такі особливості індійської філософії, як проповідь аскетизму та містичного споглядання, пасивність і самозаглиблення. Ці особливості зумовлені не специфікою духу індусів, а соціальними умовами розвитку індійського суспільства
9. Основні поняття індуїзму: брахман, атман, сансара, карма, мокша. Теологія боргу
Характерна риса дискотеку суспільства - розпадання на варни (касти)
- брахмани - моральна влада
- кшатрии - фізична влада
- вайшы - торговці, ремісники, хлібороби
- шудры - раби.
Приналежність до варни визначається народженням і успадковується, шлюби лише усередині варни можливі.
Жерці - брахмани займалися розумовою працею. «Брахман» означає благоговіння. Моральна влада в руках брахманів, тільки вони могли вчити священним текстам, робити ускладнені ними обряди.
Світобудова складалася із трьох мирів:простір,земля,небо
розходження між тваринами, рослинами й людиною не принципово - усі мають тіло й душу. Тіло - смертно, душа - вічна. Із загибеллю тіла душу переселяється в інше тіло й стає його двійником (у людину, рослину або тварина).
Мандрівка душі по різних тілах не мало кінця називається сансара.
Переселення залежить від благочестя людини, проходження Драхмі - закону.Кожна каста мала свою драхму.
Якщо погано виконували то на кару:народження в нижчій касті;у тілі тварини або рослини.
Старанне виконання Драхми служило народженню у вищій касті.Так діяв закон відплати - карма
Точне виконання драхми представником вищої варни - брахманів звільняло його душу від мандрів і подальших народжень, тобто страждань пов'язаних з перебуванням у тілах.Наступала Мокша – звільнення. Мокша в індуїзмі - звільнення з кругообігу народжень і смертей і всіх страждань і обмежень матеріального існування.
Пізніше розвелися подання про пекло й рай, куди душа відправлялося тимчасово.
У Вченні про сансаре карму й мокшу содержана ідеологічна думка, відповідно до якої народження в нижчій касті - покарання за минулі злодіяння, а служіння вищій касті стан посмертного народження в ще більш високому положенні.
Перехід при житті з однієї варни в іншу - неможливий.
Атман – людина як індивідуальне психічне, космічне, універсальне буття, тобто початок, основа й завершення всього сущного.Атман - свідома істота творець миру з нього виник простір.Смерть - злиття з Атманом. Природа Атмана й тілесна й духовна Атман і Брахман ототожнюються. Брахма також - один з головних богів Др. Індії. Сансара-круговорот народження та смерті в світах, обмежених кармою.