1. Словникова робота.

а) Вправа на розширення кута зору.

Тим на бачите

вгощу хата молочком

прошений пробує подякувала

дрібненько наїсться розсердилася

витягне завтра гостинність

стало каже зареклася

йти ти багата

б) Тлумачення незрозумілих слів і виразів.

Призволяйся – пригощайся;

облизня спіймавши – залишитися ні з чим.

2. Самостійне читання казки з наступним тестуванням. Тест

1. Цей твір є …

а) оповіданням; б) казкою.

2. Хто перший запросив приятеля в гості?

а) Лисичка; б) Журавель.

3. На що сподівався кожен із гостей?

а) Що прийде у гості й гарно поговорить.

б) Що прийде у гості й гарно поїсть.

4. Чи підійде до казки такий заголовок:

«Яке чатування, таке й дякування»?

а) Так; б) ні.

5. Від чого народ застерігає у цій казці?

а) Від скупості; б) від лінощів.

6. Яка головна думка твору?

а) Роби комусь так, як хочеш, щоб робили тобі;

б) комусь можеш робити як-небудь, аби тобі робили добро.

Відповідь: 1) б; 2) а; 3) б; 4) а; 5) а; 6) а.

3. Вибіркове читання.

– Прочитайте, як Лисичка частувала Журавля?

• Як Журавель віддячив Лисичці? Прочитайте.

• Чому Лисичка зареклася дружити з Журавлем?

4. Поділ казки на логічно-завершені частини. Стислий переказ кожної частини.

5. Порівняння казки І. Франка і народної.

• Чи знайома була вам ця казка? Коли ви її читали?

• Порівняйте українську народну казку «Лисичка і Журавель» і казку з такою ж назвою І. Франка. Чим вони подібні, а чим – відрізняються?

IV. Опрацювання казки Н. Забілої «Вовк і козлята».

1. Слухання казки. Перевірка первинного сприймання.

Вовк і козлята

До козиної до хати

з лісу стежечка веде.

В хаті маму ждуть козлята,

а козі із лісу йде.

Ясне сонечко заходить,

в небі місяць блискотить.

До воріт коза підходить,

у ворота стукотить:

– Відчиніться, відімкніться!

Ваша матінка прийшла,

Ваша матінка із лісу

молочка вам принесла!

Відчиняють їй козлята,

з ними вірний пес Рябко.

І заходять всі до хати

пити свіже молоко.

Якось сірий вовк підслухав,

що коза пішла у ліс,

до воріт прибіг щодуху,

під ворота сунув ніс.

«Зараз, - думає, - козляток

проковтну одним ковтком!»

І почав він промовляти

ніжним-ніжним голоском:

– Відчиняйте, козенята,

я несу вам молока!

– Чуєм, чуєм, це не мати –

в неї пісня не така!

Тут один цапок сміливий

нишком глянув через пліт,

бачить – вовк страшний, жахливий

причаївсь біля воріт.

Сірий вовк цапка не бачить,

витягає гострий ніж

і гукає нетерпляче:

– Відчиняйте-но скоріш!

А козлята: - Ми не проти! –

Не злякались хижака!

Відімкнули враз ворота

та як випустять Рябка!

Вовк, побачивши собаку,

підібгав лякливо хвіст,

підстрибнув – та з переляку

як бебехнеться під міст!

Саме йде тут з лісу мати,

молока малим несе.

А на зустріч їй козлята

та й розказують про все.

Почала коза радіти:

– Ну й Рябко наш молодець!

Ну й розумні в мене діти! –

Тут і казочці кінець.

Наталя Забіла

• Про що ця казка? Чи відома вона вам?

• Які герої вам уже знайомі? А хто – новий персонаж?