- •Тема № 10. Облік власного капіталу і розподілу прибутку в корпораціях План
- •1. Суть та порядок створення корпорацій
- •2. Облік організаційних витрат та їх амортизації
- •3. Капітал корпорації характеристика акцій, їх оцінка
- •Оцінка (вартість) акцій
- •4. Облік випуску (продажу) простих (звичайних) та привілейованих акцій Прості акції з номінальною вартістю
- •Прості акції, без номінальної вартості
- •Облік випуску (продажу) привілейованих акцій
- •5. Облік викупу власних акцій
- •6. Облік конвертації привілейованих акцій в прості
- •7. Нарахування та облік розрахунків по дивідендах
- •Нарахування і виплата дивідендів грошима та іншими активами
- •1) Оголошення дивідендів:
- •2) Виплата дивідендів:
- •3) Наприкінці року залишок рахунку “Дивіденди оголошені” списується на рахунок “Нерозподілений прибуток”:
- •Нарахування і виплата дивідендів акціями
- •Нарахування і виплата дивідендів по привілейованих акціях
- •8. Облік розщеплення акцій
- •Акціонерний капітал (до розщеплення акцій)
- •Акціонерний капітал (після розщеплення акцій)
- •9. Облік податку на прибуток та розподілу прибутків корпорації
- •Навчальні завдання
9. Облік податку на прибуток та розподілу прибутків корпорації
Податкова система визначається і регулюється законодавством кожної країни. Ефективність її можна оцінити двома чинниками: забезпечення надходження доходів у державний бюджет на загальнодержавні цілі та стимулювання виробництва п інших видів діяльності підприємств, організацій, установ, галузей.
Важливим питанням є визначення об’єкта оподаткування, іншими словами — з якої суми прибутку стягується податок. Міжнародна практика свідчить, що завжди є різниця між сумою прибутку підприємства, що витікає з даних бухгалтерського обліку і відображається у фінансовій звітності, та сумою прибутку для цілей оподаткування. Бухгалтерський облік не залежить і не повинен залежати від податкової системи. Він організується на основі загальноприйнятих принципів обліку, які є постійними, і саме за цими принципами відображається формування фінансових результатів. Податкова політика може періодично змінюватись і залежати від багатьох чинників: рівня соціально-економічного розвитку, мети, яка ставиться державою перед податковою системою тощо. І це цілком нормальне явище.
Досвід інших країн свідчить, що це питання може вирішуватись коректно – через позасистемне коригування суми прибутку, одержаного за даними фінансового обліку, до суми для цілей оподаткування, виходячи з вимог чинного податкового законодавства.
В усіх країнах застосовується авансова система виплат податку на прибуток у державний та місцевий бюджети, яка встановлюється державою і, звісно, є релевантною. Наведено для прикладу практику Франції.
Французькі акціонерні товариства здійснюють протягом року чотири авансові виплати податку на прибуток.
Авансові виплати податку на прибуток відображаються в обліку таким бухгалтерським записом:
Д-т рах. “Розрахунки з бюджетом” (субрахунок “Розрахунок з бюджетом по податку на прибуток”)
К-т рах. “Рахунок в банку”
Наприкінці звітного періоду (рік N), виходячи з фактичної суми держаного прибутку, скоригованого для цілей оподаткування. визначають реальну суму податку на прибуток. В нашому прикладі сума податку за рік: 102000 євро. Було сплачено протягом року: 76000 євро. Залишилось сплатити: 102000 – 76000 = 26000 євро.
Наприкінці року на річну суму податку на прибуток підприємство зробить, такті запис:
Д-т рах. “Витрати по податку на прибуток”
К-т рах. “Розрахунки з бюджетом
(по податку на прибуток)”
Сума прибутку після сплати податку становить чистий прибуток корпорації, що залишається в її розпорядженні. Чистий прибуток використовується на виплату дивідендів та на інші цілі, передбачені статутом корпорації та законодавством країни. Серед них – створення спеціальних резервів: фінансового (легального) резерву, статутного резерву, деяких факультативних резервів.
Розмір фінансового (легального) резерву регулюється державою. У Франції, наприклад, акціонерні товариства зобов’язані відраховувати в цей резерв щорічно 5% чистого прибутку, доки він не досягне 10% статутного капіталу. Інші резерви створюються згідно зі статутом та за рішенням загальних зборів акціонерів. Невикористаний прибуток перераховується на рахунок “Нерозподілений прибуток” і складає частину власного (акціонерного) капіталу, наприклад:
Фінансовий (легальний) резерв – 5% чистого прибутку.
Дивіденди акціонерам – 6% статутного капіталу.
Статутний резерв – 20% чистого прибутку після відрахувань у легальний резерв і на дивіденди.
Загальні збори акціонерів вирішили виділити додаткову суму прибутку на дивіденди з тим, щоб вони досягли 20 євро на акцію, а також створити факультативний резерв розміром 20000 євро.
Решту чистого прибутку залишити нерозподіленим.
За результатом розподілу чистого прибутку звітного періоду буде зроблено такий бухгалтерський запис:
Д-т рах. “Фінансові результати звітного періоду”
К-т рах. “Легальний резерв”
К-т рах. “Статутний резерв”
К-т рах. “Інші резерви”
К-т рах. “Акціонери-Дивіденди до сплати”
(60000 + 40000)
К-т рах. “Нерозподілений прибуток”
Можливі випадки, коли корпорація може реінвестувати всю суму чистого прибутку задля розширення господарської та фінансової діяльності.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)
Акція – цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії.
Вкладений (внесений) капітал – капітал, сформований за рахунок коштів, внесених акціонерами в акції корпорацій. Включає номінальну вартість придбаних акцій і суму перевищення емісійної вартості акцій
Грошовий дивіденд – дивіденд, який виплачують у грошовій формі.
Дата оголошення – час, коли рада директорів оголошує дивіденди по акціях.
Дивіденди – частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій.
Додатковий оплачений капітал – сума, на яку емісійна вартість випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.
Корпорація – організаційна форма бізнесової діяльності, основана на акціонерному капіталі. Корпорація як юридична особа існує незалежно від своїх власників.
Корпоративний податок – податок на прибуток корпорації.
Накопичений дивіденд – дивіденд, який не був виплачений власникам привілейованих акцій.
Привілейовані акції – акції, які мають переваги в одержанні дивідендів та в розподілі майна в разі ліквідації компанії, але не дають прав їх власникам в управління компанією.
Проста (звичайна) акція – акція, яка дає право її власнику на участь в управлінні корпорацією, одержання частини прибутку у вигляді дивіденду і частку майна в разі ліквідації корпорації.
Розщеплення акцій – збільшення кількості випущених акцій з корпорацій ним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
В чому суть корпорації, які її переваги і вади?
Що таке капітал корпорації? Які ви знаєте види акцій?
Види оцінок акцій.
Методика обліку випуску простих акцій.
Методика обліку випуску привілейованих акцій.
Для чого корпорація може викуповувати власні акції? Порядок обліку викупу власних акцій.
Як відображається в обліку реалізація раніше викуплених власних акцій?
Методика обліку конвертації привілейованих акцій у прості.
Порядок нарахування та обліку дивідендів по простих акціях.
Порядок нарахування та обліку дивідендів по привілейованих акціях.
В чому суть та призначення розщеплення акцій?
Порядок нарахування та обліку податку на прибуток корпорацій.
На які цілі розподіляється чистий прибуток корпорації?
Методика обліку розподілу прибутків корпорації та створення спеціальних резервів.