1) Складання проектів бюджетів;

2) Розгляд та прийняття закону про державний бюджет, рішень про місцеві бюджети;

3) Виконання бюджету, якщо треба – внесення змін;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Складанню проекту бюджету держави передує підготовча робота, яка включає: розробку основного прогнозних макро. показників на плановий рік; розробку і затвердження бюджетної декларації в якій відображаються основні напрямки бюджетної політики на плановий рік; аналіз виконання бюджету за минулий рік і очікуване в поточному році; підготовку інструктивних листів про особливості складання розрахунків до проекту бюджету.

Бюджетне планування будується на плані соціально-економічного розвитку країни, умовно виділяють такі етапи:

1.Січень-травень

1 Формуються макропоказники і обирається сценарій соціально-економічного розвитку країни. Види сценаріїв:

1. базовий, або консервативний (Сценарій «статус кво») -

-Передбачає продовження існуючої податкової політики і бюджету без суттєвих змін

2. цільовий

- Плануються певні зміни в податковій політиці або бюджетній

3. Оптимістичний - у бюджетних розрахунках очікуються досить високі результати від запропонованих кардинальних змін бюджетної та податкової політики

2.Розробка основних засад грошово кредитної політики на наступний рік і проектування основних напрямків бюджетної політики

3.Макроекономічні показники

• ВВП(обсяги)

• Зведений баланс фінансових ресурсів

• Показники платіжного балансу

• Індекси зміни цін

• Показники фонду оплати праці і.т.д

2.Червень – серпень

Схвалення ВР бюджетної декларації(резолюції)

На цьому етапі Мін. Фін розробляє загальний баланс бюджету, доводить інструкції щодо бюджетних запитів головним розпорядником бюджетних коштів.

Бюджетний запит – це документ, що містить обґрунтовані пропозиції РБК ,щодо обсягів бюджетних асигнувань на наступний рік.

бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди;

3. 15 серпня – 15 вересня

До 15 серпня мінфін подає остаточний проект ЗУ «про державний бюджет» на розгляд кабміну, який виносить постанову про схвалення проекту.

До 15 вересня проект ЗУ «про державний бюджет» повинен буди поданий на розгляд ВРУ.

4.Розгляд проекту ЗУ і ухвалення(затвердження)

До 1 жовтня подаються пропозиції в бюджетний комітет.

До 15 жовтня розгляд цих пропозицій.

До 20 жовтня відбувається перше читання проекту на якому заслуховується доповідь голови бюджетного комітету про висновки і пропозиції.

Ті пропозиції, що не схваленні переносяться на друге читання, яке по регламенту повинно бути до 20 листопада. На я кому заслуховують доповідь Міністра фінансів і голови бюджетного комітету, затверджується дефіцит доходів видатків і між бюджетних трансфертів.

Третє читання до 25 листопада. ЗУпро ДБ приймається до 1 грудня.

Рішення про місцевий бюджет до 31 грудня включно.

Якщо закон не затверджують до початку нового бюджетного року то видатки здійснюються з певним обмеженнями (тільки на цілі передбачені в законі попереднього і планового року).

Помісячні видатки не перевищують 1/12 частину видатків минулого року, забороняється проводити капітальні видатки.

Робота зі складання проекту місцевого бюджету проводиться місцевими фінансовими органами разом з податковими інспекціями, органами державного казначейства, розпорядниками коштів.

5.

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, АРК та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідних для виконання функцій, передбачених Конституцією і законами України.

Видатки бюджетів на здійснення повноважень поділяються на:

• Видатки на забезпечення конституційного ладу державного суверенітету, які не можуть бути передані АРК і місцевому самоврядуванню.

Підставою для існування міжбюджетних відносин є:

1. Розподіл повноважень між державною виконавчою і місцевою владою;

2. Гарантія з боку держави щодо фінансування наданих повноважень з боку держави;

3. Розмежування доходів і видатків.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами та фінансовими ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

За характером взаємовідносин між бюджетами вони можуть бути:

• Договірними (бюджетне субсидіювання, бюджетні позички)

• Обов’язковими (вилучення коштів, взаємні розрахунки)

Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечувати необхідними доходними джерелами всіх ланок бюджетної системи згідно з порядком.

Зміст горизонтального вирівнювання полягає у фінансовому вирівнюванні територіальних бюджетів.

Існують наступні форми бюджетного регулювання:

1. Міжбюджетні трансферти (бюджетне субсидіювання, яке зумовлене в основному нерівномірним розвитком територій);

2. Бюджетні позички — отримання коштів на покриття тимчасового касового розриву (незбіг у часі фінансування ви­датків і надходження доходів). Раніше видавались з бюджету вищого рівня. У Бюджетному кодексі України визначено, що тепер бюджетні позички отримуються з ЄКР.

3. Вилучення коштів — явище, зворотнє дотації, тобто передача коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня.

4. Взаємні розрахунки бюджетів — передача коштів з одного бюджету до іншого в зв'язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджетів.

Міжбюджетні трансферти (найбільш поширена форма) -

це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Бюджетне субсидіювання – це передача коштів з бюджету вищого рівня з бюджетів нижчого рівня, з метою надання фінансової допомоги.

Існують такі види бюджетного субсидіювання:

1. Бюджетні субсидії (цільова, знеособлена). Наприклад, субсидії на оплату комунальних послуг.

• Бюджетна субвенція – різновид цільової субсидії, яка передбачає участь у фінансуванні нових заходів і програм бюджету, що її видає і бюджет, що отримує; (Субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;Субвенція на виконання інвестиційних програм чи проектів тощо)

2. Бюджетна дотація – це цільова фінансова допомога на покриття дефіциту відповідного бюджету (або на покриття збитків державним, комунальним підприємствам, які виникають у зв’язку із застосуванням певної цінової (тарифної) політики).

Особливим видом субсидіювання є встановленим Бюджетним Кодексом дотація вирівнювання, яка визначається за формулою:

T_i=L_i (V_i – D_i)

L_i – коефіцієнт вирівнювання;

V_i, D_i – обсяг видатків і доходів ітого місцевих бюджетів, які враховуються при обчисленні міжбюджетних трансфертів.До складу Ді входить в основному ПДФО, а також інші збори, визначені в Бюджетному кодексі України.

Якщо трансферт додатній, то має місце дотація вирівнювання, якщо від’ємний , то з даного місцевого бюджету буде вилучення коштів до державного бюджету.

Згідно з Бюджетним Кодексом міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) дотацію вирівнювання;

2) субвенцію;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та

місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) інші дотації.