1. Функція соціальної пам'яті.

Нагромадження і збереження в пам'яті людства досвіду попередніх поколінь.

Без знання історії народи були б змушені кожного разу заново створювати культурний фундамент свого існування. Якщо надмірне перевантаження традицією уповільнює історичний рух народів, то забуття минулого веде до деградації.

Історія відіграє роль своєрідної посередниці між поколіннями.

Важливість історичних знань:

– людина смертна, і тому забезпечити спадкоємність поколінь (зберегтися не тільки біологічно, а й по суті, подолати смерть) вона може (їй дано) тільки завдяки традиції; історичні ж знання – це найзмістовніша і найпотужніша частина людських традицій. Отже, завдяки історичній свідомості людство долає смерть.

Досвід минулого потрібен нам для того, щоб знати, як нам жити сьогодні.

Історія (як пам'ять людства) завжди соціально орієнтована, тобто спрямована на задоволення суспільних потреб:

– Найважливіша – надання сучасному суспільству стійкості, стабільності, впевненості у майбутньому.

Соціальна орієнтованість історії як пам'яті виявляється в її вибірковості.

– Оцінка окремих історичних явищ.

Історія здатна відновити справедливість в оцінці того чи іншого діяча чи народу.

А.Стерн: "Виправляючи помилки перспективи, що породжувані у сучасників близькістю відстані, історія виявляється ... як би своєрідним світовим трибуналом".

2. Науково-пізнавальна функція.

Надання суспільству необхідних знань для правильного розв'язання проблем, що стоять перед ним.

Історія допомагає соціальним наукам виявляти тенденції сучасного розвитку.

Уроки історії...

...Основа для соціального прогнозування (в числі інших наук).

Послаблення пізнавальної функції:

3. Виховна функція.

Моралізаторство.

Розуміння історії допомагає усвідомити свій борг перед минулими і наступними поколіннями, цінити нагромаджені культурні блага, з повагою ставитись до інших культурних систем.

Задоволення потреби в житейській мудрості (школа моралі).

4. Політико-ідеологічна функція.

Історію використовували для легітимізації влади, доведення благородності походження, пошуку спільної мови між різними соціальними і національними спільнотами (функція школи політики).

Засіб забезпечення національної єдності, виховання громадян:

Політизація історичних досліджень несе в собі небезпеку перетворення науки в служанку ідеології.

Виконувати політико-ідеологічну функцію наука повинна цілком самостійно, орієнтуючись на пошук істини, а не на політичну кон'юнктуру.

5. Розважальна функція.

До питань, пов’язаних з методологією: ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

А.Ейнштейн: принципи – це "певні загальні припущення, виходячи з яких він може вивести наслідки"; для їх установлення "не існує метода, який можна було б вивчити і систематично застосовувати для досягнення цілей".

Загальнонаукові принципи:

– об'єктивності

– історизму

Принцип ціннісного підходу.

1. Принцип історизму.

(Приклад застосування принципу історизму як загальнонаукового принципу: дарвінівське вчення про еволюційне походження видів шляхом природного відбору)

Принцип ІСТОРИЗМУ вимагає вивчати всяке явище історії в його генезисі і розвитку, конкретно-історичній обумовленості й індивідуальності.