34. Причини виникнення стихійних лих. Тактика поведінки журналіста під час стихійного лиха.

Стихійні лиха – сили природи, що носять надзвичайний характер і призводить до порушення нормального життя, загибелі значних груп населення, а також знищення матеріальних цінностей. /повені, паводки, цунамі/. /землетруси, виверження вулканів/. /зсуви/. урагани, смерчі, снігові замети, снігові обвалилісові і торф’яні пожежі/. Журналіст, якому належить виконувати професійні обов'язки в умовах небезпеки, повинен мати максимумом інформації про країну або регіоні, конкретної місцевості, куди він прямує, мати уявлення про економіку, політико-географічному пристрої, етно-релігійних особливостях населення, а також про передісторію конфлікту (якщо мова йде про бойові дії) або передумови до аварії (у ситуації з техногенною катастрофою чи стихійним лихом). Оскільки заздалегідь неможливо вгадати, з чим саме доведеться зіткнутися журналісту при виконанні завдань з підготовки газетних, теле-і радіоматеріалів, підготовка повинна бути ретельною і всебічною. Які методи можуть бути використані при вивченні «поля»? Їх досить багато. Виділимо найбільш значущі: Досвід колег, раніше виконували подібні завдання; Консультації фахівців (у тому числі військових, представників МНС, МВС, МЗС, політиків і вчених, громадських і релігійних діячів); Консультації представлених у своєму місті національно-культурних автономій; вивчення довідкових матеріалів; Вивчення публікацій з проблематики конфлікту (аварії); Вивчення відповідних інтернет-ресурсів; Вивчення редакційних досьє (якщо такі ведуться); звернення в дипломатичні та інші представництва країн-учасниць конфлікту (жертви аварії чи стихійного лиха); при можливості, попереднє звернення за інформацією в урядові, і неурядові структури, розгорнуті на території, де доведеться працювати. Майбутній маршрут і часовий графік пересування журналіста повинні бути ретельно опрацьовані, прив'язані до географічної карти та карти автомобільних (залізничних) доріг. Бажано, щоб цей графік був узгоджений з графіком виходу журналіста на зв'язок зі своєю редакцією, щоб вже сам факт невиходу на зв'язок міг орієнтувати редакцію по можливості організації пошуку свого кореспондента. Якщо мова йде про важкопрохідних місцевостях або місцевостях, що зазнали дії стихії, техногенної катастрофи, потрібно передбачити можливість скористатися послугами провідника. Особливо важливо розрахувати можливість екстреної евакуації із зони відрядження, у разі реальної небезпеки життя.

35. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних і шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв'язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, числом осіб, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвиваються.

Отож, аби мати змогу ефективно працювати в умовах НС, необхідно дотримуватися певних норм техніки безпеки, бути заздалегідь готовим до виникнення несприятливих обставин і намагатися підготуватися до потенційних перешкод. Журналіст, який виконує свою діяльність у зоні надзвичайної ситуації, відповідно, також є в небезпеці.

Пожежі – це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та знищення матеріальних цінностей. Причинами виникнення пожеж є недбале поводження людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90 % пожеж виникає з вини людини і тільки 7–8 % спричинені блискавками.

Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів) є ландшафтні пожежі – лісові і степові.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах:

при пожежах треба застерігатися високої температури, задимленості і загазованості, вибухів, падіння дерев і будівель, провалів у прогорілий ґрунт;

небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м;

перед тим, як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з головою вологим простирадлом, пальтом, плащем, шматком тканини тощо;

двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від швидкого притоку свіжого повітря;

в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;

для захисту від чадного газу треба дихати через вологу тканину;

якщо на людині загорілась одежа, потрібно лягти на землю та збити полум’я, бігти не можна, це ще більше роздує полум’я;

якщо побачите людину в палаючій одежі, накиньте на неї пальто, плащ, будь–яке простирадло і щільно притисніть;

при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, землю, простирадла та інші засоби;

виходити із зони пожежі треба проти вітру; 

при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (берези, ліщини), лопати тощо; гілками слід захльостувати кромку пожежі, за допомогою лопат засипати її ґрунтом.