Як працює виробництво

Підприємство працює на сучасному етапі ті нових технологіях а також вдосконалено застосовує нові меблі. На виробництві виробляють такі меблі: набори меблів для відпочинку – дивани, крісла, кушетки, журнальні столики, ліжка та гарнітури меблів, узгоджених між собою за архітектурно – художнім вирішенням, призначений для обладнання кімнати або окремої зони. Дуже великий асортимент кухонь.

Корпусні меблі – шафи – купе, туби, комоди та інші подібні вироби. Столи для їдальні та офісу.

На підприємстві працюють з різними матеріалами. Є великий асортимент тканин для обробки м'яких меблів, а також великий асортимент декору деревини для обробки кухонних меблів та меблів для офісу.

На підприємстві працюють нові станки такі, як розкрійний, свердлильний та обклейний.

Є станки на яких працюють з м'якими меблями: універсальний, фуговий, фрезерний, торцевий.

Є сушка, яка сушить деревину, яку використовують у створенні меблів.

Є швейний цех, де шиють покрівлю на м'які меблі, подушки.

Є кімната, де розкроюють наповнювач.

Технологія художнього проектування

Предмет кожного проекту – це структура проектованої системи, а його функція – процес проектування структури в середовище. Проектування меблів прийнято вважати гармонійним структуруванням предметного і процесуального аспектів системи людина – меблі – середовище, а також програм організації таких систем. Будь – який об’єкт проектування розглядається в рамках складної системи – діяльності людини в ППС з урахуванням його просторового – часових властивостей.

Проектування нерозривно поєднане з культурою, адаптує в ній все нові, історично продовжувальні реальності та реалізує збережені прообрази. При цьому рухомою силою проектування є загальнозначущі проблеми функціонування і розвитку середовища, які моделюються як специфічні проектні завдання та вирішуються шляхом створення та реалізації проектів.

Розвиток масової проектної культури,світоглядна орієнтація проектування меблів супроводжуються на сучасному етапі творчою активністю людей при організації ППС, створення нових цінностей і норм матеріального ті духовного життя.

Предметом роботи проектувальників є саме проектування, його суть і форма. Фундаментально категорією, яка визначає процес проектування, стає мета проекту. Підходи до об’єкта проектування, точку хору на нього та специфіку дизайн – діяльності зумовлюють основні категорії проектної діяльності дизайнера. Це – проектний образ, функції предмета, морфологія предмета, технологічна форма предмета та естетична цінність.

Проектний образ – це композиційна цілісність форми, яка виражає смислову структуру і ідейно - тематичний зміст проектної концепції. Він визначає три аспекти підходу до проектування:

• Художнє моделювання соціально – культурних ситуацій;

• Композиційне формотворення цілісних об’єктів;

• Утворення, яке реалізується в просторовій структурі об’єкта.

Адаптивна функціях – це здатність предметна полегшувати процес адаптації людини, створюючи і підтримуючи умови для оптимального проходження процесів життєдіяльності.

Інструментальна функція – функція предмета, яка пов’язана з діяльністю перетворення ППС.

Результативна функція - функція, набута предметом у процесі знакового закріплення в суспільстві свідомості її роль і змісту для діяльності людини. Цільове моделювання результативної функції включає :

• Моделювання ситуацій соціального функціонування предметів;

• Систематизацію установок, які характеризують ситуації функціонування предметів:

• Виявлення умов для досягнення цілей;

• Визначення проектних завдань і послідовності їх виконання;

• Визначення умов сумісності різних цільових установок при рішенні проектних завдань.

Інтегративна функція – функція предмета, в якій фокусуються зміст, традиції, цінності, вираження в матеріалі і формі, як відбиття способу життя.

Одне з головних понять, яке використовують у практиці дизайну – поняття форми, що включає в себе такі аспекти, як матеріальність і привнесені характеристики виразу соціально – культурних, цілісно - орієнтацій них та естетичних смислів. Різнобічність ,властивості й зв’язки предмета зі світом виступають спершу як суть, яка пізнається і виявляється проектувальником, а потім як матеріал, який він організовує і якому надає предметноїх форми. Категорія форми відносно змісту виступа на перший план на рівні встановлення зв'язків між уже сфорованими преметами.

На сучасному етапі будь-яких дослідницьких і проектно-конструкторських робіт застосовують системний підхід. Поняття систеного підходу, як системи, є одним із найскладніших в науці. Досить повного одногзначного визначення цього поняття немає. Крім того, в ряді галузей знань побутує спрощення і навіть помилкове трактування понять системи і системного підходу.

Система – впорядкована сукупність об'єктів і вся багатоманістність зовнішніх і внутрісистемних зв'язків, що визначають діяльність і розвиток розлядуваної системи.

Системний підхід, як їз часткових діалектичної теорії пізнання, визначає необхадність розгляду будь-якого об'єкта взаємозв'язку. Вирішити це питання не можна без чіткого формування ети дослідження, що здійснюється, або мети функціонування проектованого об'єкта.

Системний підхід передбачає обов'язковий аналіз структури системи.

Структура – це сукупність елементів системнів способів їх з'єднання. Структурні властивості системи визначаються характером і сталістю відношень між її елементами. За характером відношень вирізняють ієрархічні. Багатозв'язкові та змішані структури.

Елемент системи – це частина системи, неподільна з точки зору прийнято аспекту її дослідження це може бути людина, соціальна група чи матеріально – просторова одиниця.

Особивість сучасного проектування меблів – це відхід від традиційних форм, а також використання останніх досягнень науки і техніки.

В умовах сучасного масового виробництва і споживання неможливо досягти єдності ті цілісності середовища, обмеживши інтереси замкненим світлом фізичних об’єктів – будинків, меблів, залишивши про цьому поза увагою реальний людський, суспільний зміст предметного оточення.

Таким чином, об’єкт проектування повинен обов’язково розглядатися як елемент складної системи діяльності людини з урахуванням її просторово – часових властивостей.

Слід пам’ятати , що проектування складних систем завжди відбувається в умовах хочу б часткової апріорної невизначеності майбутнього.

Обов’язкова конкретизація цілей проектування меблів з одночасним урахуванням обмежень, які накладаються вищими ієрархічними рівнями, вимагає від дизайнера не просто правильного, оптимального чи близького до оптимуму рішення.

Сучасна наука про проектування складних систем використовує структури життєвого циклу.

Життєвий цикл складної системи – це процес розробки, виробництва і експлуатації, що охоплюють час від творчої ідеї створення системи до зняття її з експлуатації. Життєвий цикл, як правило включає такі основні стадії.

Зовнішнє проектування – вироблення творчого задуму і перша стадія проектування. Вона має розв’язувати питання. Пов’язані за з'ясуванням цілей, заради яких створюється система, визначення кола розв’язувальних нею завдань дослідження властивостей зовнішнього середовища і системи взаємодії створювання системи з зовнішнім середовищем.

Результат зовнішнього о проектування – виникнення задуму, виконання аванпроекту з опрацюванням стратег маркетингу, обґрунтуванням доцільності розроблення продукції та шляхів її створення, виробництва та експлуатації, складання технічного завдання.

Внутрішнє проектування – друга стадія проектування з етапами ескізного , технічного та робочого проектування з розробкою робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка, а також третя – виготовлення, випробування, коригування робочої конструкторської документації та доводка дослідного зразка.

Мета внутрішнього проектування полягає в розробці проектно - конструкторської документації системи відповідно до концепції та потреб зовнішнього проектування.

Зовнішнє проектування один з найголовніших етапів творчої роботи. Для зовнішнього проектування можні визначати таку послідовність розробки. Спочатку визначають цілі проектування, які в більшості випадків формує замовник системи. По – друге, виконують визначення об’єкта проектування. При цьому повинна бути сформована основна концепція проектованої системи.

Після формування основної концепції проектування меблів визначають зв’язки проектованого об’єкта зі зовнішнім середовищем і діяльністю людини. При цьому описують вплив як зовнішніх об’єктів і людини на проектовані меблі, так і проектного рішення на діяльність колективу і на зовнішнє середовище.

Особливу роль в проектуванні відіграє система обмежень, визначених державними стандартами, дефіцитністю матеріалів.

Вони діють на різних етапах проектування деяких дуже обмежують свободу творчості дизайнера.

У процесі проектування меблевих виробів рекомендують реалізувати випробувальну стадію. На етапі робочого проектування розробляється конструкторська документація для виготовлення і випробування дослідного зразка або установчих операцій.