Дефрагментація дисків
Після видалення файлів на диску з'являються вільні зони, причому в різних місцях. Якщо знадобиться записати файл великого обсягу і він цілком не уміститься в найближчій вільній зоні, то його буде записано фрагментами в різних зонах.
Файл, частини якого записано в різних місцях диска, називається фрагментованим.
В
иконання
операцій із фрагментованим файлом
потребує набагато більше часу, ніж із
суцільним, адже для доступу до кожного
фрагмента пластина жорсткого диска має
обернутись, а головка — переміститися
до потрібного сектора. Отже, наявність
великої кількості фрагментованих файлів
сповільнює роботу диска й комп'ютера
загалом. Для запобігання цьому утиліта
дефрагментації диска перезаписує всі
фрагментовані файли в суцільні області
й розміщує їх оптимальним чином, а всі
невеликі вільні зони об'єднує в одну,
також суцільну.
Дефрагментація — процес перезапису фрагментованих файлів у суміжні області диска, впорядкування файлів і вільного простору з тим, щоб підвищити швидкість запуску програм і читання даних. Програма дефрагментації диска переміщає всі файли до початку диска після зарезервованої для системних файлів ділянки і розташовує підряд фрагменти одного файла.
Програму дефрагментації диска запускають контекстне меню диску-Свойства-вкладка Сервис-кнопка Выполнить дефрагментацию. Процес дефрагментації може тривати доволі довго, тому не варто його запускати для малофрагментованого диска.
Щоб визначити, чи потребує диск цієї операції, потрібно вибрати його у списку та проаналізувати, клацнувши кнопку Анализ. Програма у графічному вигляді відобразить інформацію про заповнення диска й в окремому діалоговому вікні дасть пропозицію щодо того, чи потрібно його дефрагментувати.
Для виконання операції, натискують Дефрагментация. Під час дефрагментації програма графічно відображує поточний стан диска. За допомогою кнопок Пауза і Остановить можна зробити паузу в її роботі чи цілком припинити процес. Утиліта не обробляє відкриті на поточний момент файли, тому перед її запуском варто завершити роботу всіх інших програм. Вона також не виконує дефрагментації файлів, що зберігаються в Корзині; його бажано очистити перед початком операції.
Комп’ютерні віруси. Методи боротьби з комп’ютерними вірусами
Поняття про комп 'ютерні віруси
Зусиллями програмістів різних держав розпочалась епідемія комп'ютерних вірусів, яка триває до цього часу. У загальному випадку комп'ютерний вірус — це невелика програма, що ставить своєю дієтою власне розмноження. Вірус може також виконувати різні деструктивні дії від самих необразливих (наприклад, програвання музики) до фатальних для користувача (знищення даних на дисках і навіть порушення працездатності комп'ютера).
Комп'ютерний вірус — це спеціально написана невелика програма, яка приєднує себе до інших програм і негативно впливає на їх виконання і роботу компьютера.
Така програма стає "хворою". Тепер вірус може разом з нею попасти у комп'ютер і розпочати свою "чорну" справу: заражати інші програми, псувати таблицю розташування файлів, "засмічувати" оперативну пам'ять, тощо. Через деякий час на комп'ютері починає творитися щось дивне:
програми перестають працювати або працюють неправильно:
на екрані з'являються зайві повідомлення і символи;
робота комп'ютера сповільнюється;
деякі файли виявляються зіпсованими:
комп'ютер повністю втрачає працездатність.
Класифікація вірусів
На сьогодні відомо більше десяти тисяч різноманітних вірусів. Класифікувати віруси (звичайно, умовно) можна так:
За об'єктами зараження |
Файлові - заражають виконувані файли і допоміжні програми |
Завантажувальні - заражають завантажувальний сектор диска |
|
Текстові - заражають текстові файли. |
|
За зовнішнім виглядом |
Звичайні - код вірус) видно на диску. |
Невидимі - замасковані, код вірусу заховано на диску. |
|
Поліморфні - код вірусу видозмінюється. |
|
За результатами діяльності |
Безпечні - не виконують шкідливих дій, крім свого поширення і виконання безпечних ефектів |
Небезпечні - виконують шкідливі дії, що призводять до втрати інформації і руйнування системи. |
Типи вірусів
Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до різкого росту кількості користувачів ПК і мереж; однак більшість користувачів має обмежені знання не тільки про функціонування комп’ютерів і програм, а й про правила комп’ютерної безпеки.
Внаслідок цього навіть прості комп’ютерні віруси викликають глобальні епідемії, що призводить до значних втрат часу і коштів.
Границя між комп’ютерним вірусом і звичайним програмним продуктом досить розмита. І все-таки можна позначити кілька обов’язкових умов у визначенні вірусу. По-перше, це здатність до самостійного розмноження з наступним впровадженням копій вірусу у файли, системні ділянки комп’ютера або навіть на інший комп’ютер по мережі. При цьому дублікати так само зберігають здатність до подальшого поширення. Як правило, віруси володіють якою-небудь деструктивною дією, хоча це і не є обов’язковою умовою.
Віруси-невидимки (stealth-віруси) являють собою програми, що перехоплюють звертання ОС до уражених файлів або секторів дисків і „підставляють” замість себе незаражені ділянки інформації. Крім цього, такі віруси при звертанні до файлів використовують досить оригінальні алгоритми, що дозволяють „обдурювати” резидентні антивірусні монітори.
Завантажувальні віруси заражають завантажувальний сектор флоппі-диска або вінчестера (у деяких випадках Master Boot Record – MBR). Для захисту від завантажувальних вірусів досить відключити завантаження з флоппі-диска або CD-ROM в установках BIOS.
Троянські коні – програми, що маскуються під які-небудь корисні додатки (наприклад, утиліти або ж антивірусні програми), але при цьому виконують різні руйнівні дії. Трояни не впроваджуються в інші файли і не мають здатності до самодублювання. У порівнянні з вірусами троянські коні малопоширені, оскільки після запуску вони або знищують себе разом з іншими даними на диску, або знищуються самим постраждалим користувачем.
Логічна бомба – тип троянського коня, що запускається при виконанні визначених дій чи умов. Цьому можуть послужити специфічні зміни у файлі або задана дата і час.
Макровіруси, що вперше з’явилися в 1995 році, сьогодні стали найбільшою проблемою в антивірусній боротьбі. Цей вид вірусів використовує мову VBA (Visual Basic for Application) для зараження документів MS Word, MS Excel, MS Outlook і навіть MS Access. Для того, щоб уберегти себе від макровірусів, необхідно відключити автозапуск макросів при відкритті документів вищезгаданих програм.
Поліморфні віруси – різновид комп’ютерних вірусів, що використовують спеціальні алгоритми для утруднення їхнього пошуку й аналізу. Це досягається шифруванням основного тіла вірусу і модифікаціями програми-розшифровувача.
Поштова бомба – дуже велике електронне повідомлення або кілька десятків тисяч повідомлень по електронній пошті, що відсилаються на адресу користувача з метою виведення з ладу системи.
Резидентні віруси відрізняються від нерезидентних тим, що після запуску інфікованої програми вони залишаються в оперативній пам’яті комп’ютера. У резидентних вірусів більше можливостей для контролю над комп’ютером і зараженням файлів різних програм.
Хробаки – комп’ютерні програми, що здатні саморозмножуватись, але на відміну від вірусів не заражають інші файли. Хробаки можуть створювати свої копії на комп’ютері або ж копіювати себе на інші комп’ютери в мережі.
Ознаки наявності вірусу
сильне уповільнення роботи комп'ютера;
несподівана поява на екрані сторонніх фраз;
поява різних відеоефектів (наприклад, перевертывание екрана):
провалля інформації з екрана
генерація різних звуків (один з вірусів, зокрема, грає гімн СРСР);
деякі програми перестають працювати, а інші поводяться дуже дивно;
на дисках з'являється велика кількість зіпсованих файлів даних, текстових файлів;
разом валиться уся файлова система на одному з дисків;
операційна система зненацька перестає бачити твердий диск;
довільно змінюється довжина окремих файлів;
комп'ютер перестає завантажуватися.
Профілактика зараженню вірусами.
Зазвичай ознакою появи вірусу на машині є незвичайні повідомлення або зображення на моніторі, зміна розміру файлів, зменшення швидкодії обробки даних. Тому що при сучасному інтенсивному обміні даними між комп'ютерами від зараження не застрахований ніхто. Найкращий захист - профілактика. Серед ефективних методів запобігання зараження:
захищати від запису свої дискети при передачі їх кудись;
обов'язково виконувати вірусну перевірку чужих дискет при одержанні інформації на дискетах звідкись;
ніколи не включати комп'ютер, якщо в дисководі знаходиться якась сумнівна дискета;
не завантажувати дані з інформаційних табло (BBS) чи інших мережних джерел, якщо файл не може бути перевірений на віруси;
не відкривати неочікуваних повідомлень E-mail від невідомих відправників, чи по крайній мірі, не відкривати файли вкладень (особливо, якщо хтось клянеться, що "І love You" і що в листі є щось "Very Funny";
не поспішати повідомляти своєї адреси E-mail кому потрапило в Інтернеті, так як пропонується на Web-сторінках;
використовувати антивірусні програми при кожному запуску комп'ютера.
Доповненням до цих заходів повинний бути постійний контроль найбільш важливої інформації з регулярним резервним копіюванням.
Антивірусні програми
Є десятки програм-антивірусів, які знаходять і знешкоджують віруси. Одна така програма може знаходити і знешкоджувати до кількох тисяч видів вірусів Класифікувати антивірусні програми (звичайно, умовно) можна так:
Детектори |
Виявляють файли, заражені вірусами. |
Лікарі (фаги) |
"Лікують" заражені програми або диски, видаляючи із заражених програм віруси. |
Ревізори |
Спочатку запам'ятовують стан програм і дисків, а потім порівнюють поточний їх стан з попереднім і повідомляють про виявлені зміни у файловій системі |
Фільтри |
Перехоплюють ті звернення до системи, які використовуються вірусами для розмноження і нанесення шкоди. |
Ніколи не можна бути впевненим, що на вашому комп 'ютері всі віруси знешкоджено.
Справа в тому, що вірус спочатку розповсюджується, і лише через деякий час для його знешкодження розробляється антивірусна програма. Крім того, більшість вірусів мають "інкубаційний період" — спочатку непомітно поширюються і лише через деякий час дають про себе знати.