2. Суб'єкт права на самозахист

Право на самозахист належить, насамперед, тій особі, право якої порушене.

Як зазначено у частині 1 статті 19 ЦК,

самозахистом можуть бути захищені і права іншої особи, при цьому не має значення, ким вона доводиться захисникові.

За статтею 154 Сімейного кодексу України, батьки мають право на самозахист своєї дитини, а також повнолітніх дочки та сина. Таке право, згідно зі статтею 258 СК, мають баба і дід щодо внуків, а за статтею 262 СК - сестра, брат, мачуха, вітчим щодо малолітніх, непрацездатних, повнолітніх братів, сестер, пасинка, падчерки.

3. Способи самозахисту

Способів самозахисту, безпосередньо закріплених у Цивільному кодексі, чимало.

Учасник повного товариства, який систематично не виконує обов'язків, покладених на нього товариством, або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, може бути виключений з товариства (стаття 128).

Кредитор, який правомірно володіє річчю боржника, має право притримати її у себе до виконання боржником свого грошового зобов'язання перед ним (стаття 594).

За статтею 612 ЦК, кредитор може відмовитися від простроченого виконання зобов'язання, яке втратило для нього інтерес.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона, відповідно до статті 615 ЦК, має право відмовитися від зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом.

За статтею 672 ЦК, у разі порушення умови договору купівлі-продажу щодо асортименту товару, покупець має право або відмовитися від усього товару, або прийняти лише ту частину, яка відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару.

Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо воно стало непридатним для постійного проживання в ньому (стаття 825 ЦК).

Якщо підрядник виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору (стаття 849 ЦК).

Засоби самозахисту прийнято було ділити на фактичні та юридичні. Останніми вважалися ті, що ведуть до зміни чи припинення цивільних правовідносин.

Але, як справедливо відзначив професор Ч. Азімов, такий поділ втратив сенс, оскільки за статтею 19 ЦК всі засоби самозахисту набувають правового змісту.

Окремими авторами до засобів самозахисту зачислено неустойку, поруку, нотаріальне посвідчення договору, укладення договору страхування. Однак достатніх підстав для цього немає, адже самозахист - це відсіч порушникові права, а не заходи запобігання можливому порушенню в майбутньому.

Немає, на мій погляд, достатніх підстав для того, щоби способом самозахисту вважати пред'явлення претензії", адже направлення боржникові претензії ще не є захистом порушеного права кредитора.

4. Зброя, інші засоби як знаряддя самозахисту

Arma in armatos jura sinunt – зброю проти озброєного закон дозволяє.

А чи можна застосовувати зброю до того, хто намагається без зброї проникнути в житло особи чи зазіхає на її життя? Відповідь має бути ствердною. Треба лише попередити про застосування зброї, якщо, звичайно, є для цього можливість.

У суспільстві має утверджуватися нова ідеологія: нападник має усвідомлювати, що до нього можуть бути застосовані різні засоби, в тому числі і зброя.

Порядок придбання, реєстрації і зберігання газових пістолетів і револьверів

З метою самозахисту, а також захисту життя, здоров'я, честі та гідності інших осіб громадяни мають право на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а також газових балончиків.

Порядок продажу, придбання, реєстрації обліку, зберігання і застосування спеціальних засобів самозахисту, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, визначено спеціальним Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. № 706. Цим Положенням передбачено, що упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики) продаються громадянам, які досягли 18-річного віку, підприємствам, установам, організаціям, без дозволу органів внутрішніх справ у спеціальних магазинах чи окремих секціях магазинів. А для придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них необхідний спеціальний дозвіл органу внутрішніх справ громадянам - за місцем проживання, а установам, організаціям, суб'єктам підприємницької діяльності (на придбання) та їхнім працівникам (на зберігання (носіння) - за місцем реєстрації (юридичною адресою) установи, організації чи суб'єкта підприємницької діяльності.

Дозволи на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів та патронів до них видаються громадянам, які досягли 18-річного віку, за умови наявності висновку (довідки) медичного закладу про те, що за станом здоров'я вони можуть володіти (користуватися) спеціальними засобами самооборони та ознайомлені з порядком їх зберігання (носіння) і застосування. Дозвіл на придбання газових пістолетів та револьверів видається на три місяці. Не використаний у цей термін дозвіл повертається до органу внутрішніх справ, який його видав.

Кількість газових пістолетів (револьверів), які можуть бути у власності громадян, не обмежується.

Для отримання дозволу на придбання газових пістолетів (револьверів) громадяни подають до органу внутрішніх справ:

• заповнену картку-заяву;

• дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

• висновок (довідку) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми (крім осіб, які мають дозвіл органу внутрішніх справ на зберігання і носіння мисливської та відомчої вогнепальної зброї);

- квитанцію про оплату послуг, пов'язаних з оформленням документів для видачі дозволу на придбання газових пістолетів (револьверів) (за кожну одиницю).

Орган внутрішніх справ не більш як у місячний термін розглядає документи і видає дозвіл на придбання газових пістолетів (револьверів) або мотивовано відмовляє у цьому.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства у судовому порядку.

Протягом десяти днів з дня придбання газові пістолети (револьвери) подаються до органу внутрішніх справ (за місцем проживання) для реєстрації та оформлення дозволу на їх зберігання (носіння). При цьому для отримання дозволу на зберігання (носіння) їх власники подають до органу внутрішніх справ також корінець дозволу на придбання з відміткою спеціалізованого магазину про продаж газового пістолета (револьвера) та квитанцію (платіжне доручення) про оплату послуг, пов'язаних з оформленням документів для видачі дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера).

Дозвіл на зберігання і носіння газових пістолетів (револьверів) видається органом внутрішніх справ терміном на три роки. Причому такий дозвіл може бути виданий кожному членові сім'ї власника газового пістолета (револьвера), який має на це право.

Дозвіл на зберігання і носіння безномерних або саморобних

газових пістолетів (револьверів) органами внутрішніх справ не видається.

Патрони до газових пістолетів (револьверів), заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, продаються громадянам у спеціалізованих магазинах і окремих секціях у разі пред'явлення дозволу органу внутрішніх справ на зберігання (носіння) відповідного газового пістолета (револьвера).

Для продовження терміну дозволу на зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів необхідно перереєструвати їх.

Для цього власник зброї зобов'язаний за один місяць до закінчення терміну дії дозволу на зберігання (носіння) подати до органу внутрішніх справ за місцем проживання наявні газові пістолети чи револьвери і такі документи:

• заяву на ім'я начальника органу внутрішніх справ з проханнямпровести перереєстрацію газового пістолета чи револьвера, що єу нього;

• квитанцію про оплату послуг, пов'язаних з перереєстрацією газових пістолетів (револьверів);

• висновок (довідку) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми.

Громадяни зобов'язані забезпечити умови зберігання, що виключають втрату та можливість викрадення спеціальних засобів самооборони. Ці засоби, як правило, повинні зберігатися у металевих ящиках (сейфах) і до них не повинні мати доступ сторонні особи.

У всіх випадках носіння газових пістолетів чи револьверів власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органу внутрішніх справ на право їх зберігання (носіння). У разі відсутності такого дозволу газова зброя вилучається працівниками органів внутрішніх справ до розгляду справи по суті.

Органи внутрішніх справ дозволи на придбання, зберігання і носіння газових пістолетів чи револьверів не видають, а видані дозволи анулюються за наявності:

• висновку (довідки) медичного закладу про те, що така особа за станом здоров'я не може володіти спеціальними засобами самооборони;

• відомостей про систематичне порушення особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря;

• пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину, а також засудження до позбавлення волі;

• непогашеної або не знятої у встановленому порядку з особи судимості за тяжкий злочин або злочин, скоєний із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових матеріалів або спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії;

- умовного засудження особи з іспитовим терміном або засудження до виправних робіт;

- вироку суду щодо такої особи, виконання якого відстрочено.

У разі анулювання органом внутрішніх справ дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета чи револьвера, цей засіб і патрони до нього вилучаються на комісійний продаж у спеціалізований магазин. Отримані від продажу кошти (з врахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією) повертаються власникові.

У разі смерті власника газовий пістолет (револьвер) і патрони до нього зберігаються його родичами до вирішення питання про спадкове майно. Якщо хто-небудь із спадкоємців має право на отримання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера), то йому в установленому порядку може бути видано такий дозвіл. Якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на зберігання газової зброї, вона у місячний термін передається родичами померлого власника до органу внутрішніх справ для реалізації. Якщо ж спадкоємець протягом місяця з дня набуття права власності не подав документи до органу внутрішніх справ на отримання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера), то він вилучається в установленому порядку.

Забороняється продавати газові пістолети (револьвери) та патрони до них іншим особам без дозволу органу внутрішніх справ.

У разі зміни місця проживання власник газового пістолета (револьвера) зобов'язаний звернутися до органу внутрішніх справ з проханням про зняття його з обліку і вказати нове місце проживання.

Після прибуття до нового місця проживання власник такого засобу зобов'язаний у 10-денний термін подати документи до органу внутрішніх справ для взяття його на облік.

Газовий пістолет (револьвер), що став непридатним для подальшого користування і не підлягає ремонту, не реєструється, і у місячний термін здається власником до органу внутрішніх справ без відшкодування його вартості. Непридатні для подальшого користування спеціальні засоби самооборони підлягають утилізації у встановленому порядку.

У разі втрати або крадіжки газового пістолета (револьвера) власник зобов'язаний негайно повідомити про це в орган внутрішніх справ.

Спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії громадяни мають право застосовувати:

• для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров'я, житло та майно чи життя і здоров'я, житло та майно інших громадян;

• для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти, або вчинити опір, з подальшою передачею її працівникам органів внутрішніх справ.

Перед застосуванням спеціальних засобів самооборони громадянин, якщо є можливість, зобов'язаний попередити нападника про свій намір їх застосувати.

Якщо внаслідок застосування спеціальних засобів самооборони нападникові заподіяні тяжкі ушкодження або він помер, громадянин, що застосував такі засоби, зобов'язаний негайно викликати карету швидкої медичної допомоги, вжити заходів до забезпечення охорони місця події та сповістити про це органи внутрішніх справ і прокуратури.

Забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони до працівників правоохоронних та прикордонних органів під час виконання ними своїх службових обов'язків.

Посадові особи та громадяни, що порушили встановлений порядок виготовлення, реалізації, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, притягуються до адміністративної чи інших видів відповідальності.

Так, статтею 195^і КпАП України передбачена відповідальність за порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони, а статтями 195-2 і 195-3 цього ж Кодексу передбачена відповідальність, відповідно, за порушення порядку придбання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них та за порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони.

Така відповідальність передбачена у виді накладення штрафу і, як правило, з конфіскацією засобів самооборони.

Газові пістолети, револьвери і патрони до них, а також газові балончики не можуть в подальшому використовуватись за наявності таких пошкоджень у них, як, наприклад:

1. пошкодження, що дозволяють перероблення газових пістолетів, револьверів під вогнепальну зброю;

2. пошкодження, що можуть спричинити тілесні ушкодження особі, яка застосовує газові пістолети, револьвери, чи особі, стосовно якої вони застосовуються (тріщини в деталях, ненадійне кріплення пристроїв тощо);

3. істотні пошкодження основних видів і деталей пістолетів і револьверів, що не підлягають звичайному ремонту;

4. розгерметизація газового балончика та інші пошкодження аерозольних упаковок газових балончиків;

5. деформація гільз, що призвела до пошкодження суперкорки патрона чи не дозволяє заряджати такими патронами патронник газового пістолета, револьвера.