Сучасна історіографія історії україни

Проблеми української національної революції початку XX ст. в сучасній історіографії. Проблема періодизації визвольних змагань. Дискусія щодо ініціаторів утворення Української Центральної Ради. Причини поразки революції в історіографії. Регіональний вимір української революції. Співвідношення національних і соціальних чинників. Європейський контекст української революції. Внесок запорізьких істориків у дослідження проблеми.

Постмодерністський виклик в українській та світовій історіографії. Поняття, сутність і витоки постмодернізму. Досягнення постмодернізму: урізноманітнення тематики дослідження. Сприйняття постмодерністських ідей науковою спільнотою. Ризики постмодерністського підходу.

«Український історичний журнал» як провідний друкований орган з історії України. Структура журналу, редколегія. Проблематика статей. Дискусійні питання на сторінках часопису. Внесок видання у розвиток сучасної історичної науки.

«Україна модерна» як організаційний центр сучасної української історіографії. Особливості і характерні риси видання. Принципи і засади редакційної політики. Проблематика і тематичні випуски часопису. Ключові публікації з актуальних проблем історії України. Роль Ярослава Грицака у становленні «України модерної».

Українське підручникотворення з історії: досягнення і проблеми. Створення перших підручників з історії України. Соціальне замовлення, політика і наука у підручникотворенні з історії. Ідея «спільної історії» України і Росії і спроби узгодження змісту підручників. Контроверсійні проблеми історії України на сторінках підручників. Спроби ревізії національно-державницької концепції історії України у підручниках. Діяльність моніторингової групи щодо розробки нової концепції викладання історії України в школі. Новітні дискусії щодо програм з історії України 9-11 класів для загальноосвітніх шкіл. Роль українсько-польської комісії в узгодження текстів підручників. Внесок запорізьких фахівців у створення комплектів підручників з історії України, історії рідного краю і всесвітньої історії.

Значення історичної науки та історичної освіти у формуванні масової свідомості та національної ідентичності. Вплив історичних знань на процеси національної самоідентифікації, формування патріотизму, національно-державницьких поглядів. Національний міф: сучасне трактування. Історична освіта і проблема критичного мислення. Значення історичної освіти у формуванні цінностей громадянина. Історичні уроки і аргументи у боротьбі проти міфів та стереотипів, викривлень колективної пам’яті. Роль історичної науки і освіти і формуванні політичної нації.

Сучасна історіографія зарубіжних країн

Історична наука другої половини ХХ ст.: основні тенденції та етапи розвитку. Зміни в історичній науці першої половини ХХ ст. Вплив модернізму на напрями на зміст історичних досліджень. Особливості інтелектуальної ситуації для розвитку історичної науки другої половини ХХ ст. Етапи та напрями розвитку історичної науки у другій половині ХХ ст. Історичні дослідження 50-60-х років ХХ ст.: марксистка історіографія, теорія «модернізму» в історичних студіях, вплив школи «Анналів». «Нова історична наука».

Вплив постмодернізму на розвиток історичної науки кінця ХХ – початку ХХІ ст. Особливості інтелектуальної ситуації для розвитку історичної науки другої половини ХХ ст. Постмодернізм та історичне пізнання. Г. Вайт: метаісторія та проблема історичних стилів. «Наративна історія». Поширення культурно-антропологічної історії: Е. Лє Руа Ладюрі, К. Гінзбург. П. Берк та розробка проблем історіописання. Теоретичні пошуки третього покоління школи «Анналів». «Лінгвістичний зворот» в історичних студіях. Напрями історичних досліджень «нової культурної історії»: інтелектуальна історія, гендерна історія, усна історія, постколоніальні студії тощо.

Розвиток наукового співробітництва істориків у другій половини ХХ – початку ХХІ ст. Міжнародне співробітництво істориків у ХХ ст. Міжнародний конгрес істориків: виникнення, діяльність. Організаційні заходи МКІН. Роль МКІН для розвитку історичних досліджень. Головні теми ХІХ та ХХ Міжнародних конгресів історичних наук. Розробка питання історичного синтезу: форми історичного синтезу, суспільна роль, критика, проекти нової «глобальної історії». Міжнародні організації істориків у формуванні глобальної системи історичного знання.

Російська історіографії другої половини ХХ  – початку ХХІ ст.: основні тенденції та етапи розвитку. Етапи розвитку російської історичної науки другої половини ХХ  – початку ХХІ ст. Історична наука в умовах ідеологічного диктату: основні риси, організація наукової діяльності, досягнення та втрати. Російська історична наука в умовах переходу від ідеологічного диктату до свободи наукової творчості: основні ознаки процесу. Дискусії навколо проблеми методології. Розробка теорії цивілізацій російськими істориками. Проблема модернізації в російській історіографії. Дискусії науковців та суспільства навколо концепції історії Росії, історії Другої світової війни, розширення джерельної бази наукових досліджень. Нові напрями історичних досліджень в російській історіографії початку ХХІ ст.

Історичні дослідження в країнах Центрально-Східної Європи другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Етапи розвитку історичної науки в країнах Центрально-Східної Європи другої половини ХХ  – початку ХХІ ст. Історична наука в умовах ідеологічного диктату: спільні риси, організація наукової діяльності, досягнення та втрати. Особливості післявоєнного розвитку історичної науки в країнах Центрально-Східної Європи. Історична наука країн Центрально-Східної Європи в умовах переходу від ідеологічного диктату до свободи наукової творчості: основні ознаки процесу. Основні напрями сучасних історичних досліджень: історія ХХ століття, історія Другої світової війни, історія національних рухів, історія середньовіччя та раннього нового часу.

Французька історіографія другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: основні напрямки та тематика дослідження. Суспільно-політичні процеси у Франції та розвиток історичних досліджень. Місце школи «Анналів» у французькій історіографії другої половини ХХ ст. Школа «Анналів» 50-60-х рр.: Ф. Бродель та розробка «глобальної» та структурної історії. П. Шоню. Е. Лє Руа Лядюрі. Історія ментальностей школи «Анналів» 70-80-х рр.: Ж. Ле Гофф, Ф. Арієс, Ж. Дюби, М. Фуко, Е. Лє Руа Лядюрі. Розробки політичної історії французькими істориками кінця ХХ – ХХІ ст. Традиційні напрями історичних досліджень у Франції: розробка економічної та соціальної історії (школа Е. Лабрусса). «Нова історія міжнародних відносин».

Дискусії про Велику французьку революцію у сучасній французькій історіографії. Традиційні напрями історичних досліджень у Франції: розробка економічної та соціальної історії (школа Е. Лабрусс). Традиції дослідження історії Французької революції. Французька революція у дослідженнях першої половини ХХ ст. Марксистська школа у другій половині ХХ ст.: діяльність Ж. Лєфевра, А. Собуля. «Атлантична» концепція революцій кінця ХVІІІ ст. «Ревізіоністська» концепція Французької революції. Ф. Фюре. 200-річчя Французької революції у наукових та суспільно-політичних дискусіях та їх наслідки.

Традиції та новації у розвитку історичного знання у Великій Британії другої половини ХХ ст. Історична наука Великої Британії в умовах суспільно-політичних змін другої половини ХХ ст. Зміна предмету наукового аналізу. Британська соціальна історія. Дискусії навколо проблем методології: А. Тойнбі, К. Поппер, І. Берлін. Марксистська концепція історії в британській історіографії. Вплив школи «Анналів» на формування «нової історії» у Великій Британії. Здобутки та проблеми «нової історії». Вплив постмодернізму на британську історіографію. Організація наукової діяльності істориків Великої Британії.

Основні напрямки наукових розробок в історіографії Великої Британії другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст. «Нова соціальна історія». Вивчення історії міжнародних відносин. Організаційні засади наукової діяльності британських істориків. Наукові центри та історичні товариства. Формування британської соціальної історії та її розвиток під впливом школи «Анналів». Науковий доробок істориків «нової соціальної історії»: П. Ласлетт, Е. Гобсбаум, Л. Стоун. Розробка британськими істориками культурно-антропологічної історії: П. Берк. «Нова політична історія» у Великій Британії. П. Томпсон та розвиток «усної історії». Дослідження подій британської історії: Англійська революція, промислова революція. Історія зовнішньої політики у наукових розробках британських істориків. Проблеми імперіалізму, колоніалізму у сучасних дослідженнях.

Етапи, тенденції розвитку й основні напрямки досліджень історичної науки у ФРН другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Етапи та напрямки історичних досліджень німецької історіографії другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Проблеми у розвитку німецької історичної науки у післявоєнний період. Дискусії з питань історії нацизму. Організація історичної науки у ФРН, роль науково-дослідних центрів та наукових товариств. Соціальна історія в розробках німецьких істориків та її досягнення. В. Конце. Вплив культурно-антропологічної історії на розвиток наукових студій у ФРН. Розвиток досліджень «історії повсякденності». Проблеми національної історії: дослідження історії ХХ ст.

Італійська історіографія другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Основна тематика досліджень та наукові школи. Формування напрямів історичних досліджень в Італії у повоєнний період: протистояння методологій. Організаційні засади наукової діяльності італійських істориків. Історики Італії в умовах змін в історичній науці 70-80-х рр. Народження та розвиток напряму «мікроісторія». К. Гінзбург, Д. Леви. Проблеми національної історії в дослідженнях другої половини ХХ ст.: історія Рісорджименто, питання економічної історії Італії, проблема фашизму, історія Руху Опору .

Сучасна американська історіографія другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та їх вплив на історичне знання. Основні етапи розвитку американської історіографії другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Основні концепції американської історіографії, їх теоретичні та ідеологічні засади. Організаційні засади наукової діяльності американських істориків. «Нова історична наука» в США та її напрями: «нова економічна історія», «нова політична історія», «нова соціальна історія», «нова робітнича історія», «нова негритянська історія», «психоісторія» тощо. «Культурний поворот» в американській історіографії: «локальна історія». Проблеми американської історії в дослідженнях другої половини ХХ ст.: історіографія американських революцій, історія зовнішньої політики. Дискусії в історіографії з проблеми американоцентризму.