- •2.1. Принципи визначення абсолютної економічної ефективності (вітчизняна практика)
- •2.2.Принципи визначення абсолютної економічної ефективності (зарубіжна практика)
- •2.3. Принципи визначення порівняльної економічної ефективності
- •3.1. Капітальні витрати в проектах будівництва (реконструкції) атс
- •3.2. Капітальні витрати в проектах будівництва (реконструкції) кабельних мереж.
- •3.3. Поточні експлуатаційні витрати
- •1. Визначення капітальних витрат
- •2 Розрахунок експлуатаційних витрат
- •2.1Розрахунок заробітної плати
- •2.2. Розрахунок відрахувань на соціальне страхування
- •2.3. Розрахунок амортизаційних, відрахувань
- •2.4 Розрахунок витрат на електроенергію
- •2.5 Розрахунок інших витрат
- •3.1 Розрахунок прибутку від експлуатації
- •3.2 Розрахунок -економічної ефективності
2.3. Принципи визначення порівняльної економічної ефективності
При техніко-економічному обґрунтуванні проектів, які мають альтернативні організаційно-технічні рішення, використовують метод порівняльної економічної ефективності з розрахунком в якості підсумкового показника річного економічного ефекту.
Метод ґрунтується на співставленні варіантів за показником річних приведених витрат (ВПріч), які визначаються за формулою:
ВПрiч= С + ЕН*К
де С - річні експлуатаційні витрати;
К – капіталовкладення;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,12 - для порівняння варіантів інвестиційних проектів із використанням існуючих технічних засобів; 0,15 - для порівняльної оцінки проектів розробки нових технічних засобів).
Показник річного економічного ефекту характеризує різницю річних приведених витрат, розрахованих для двох альтернативних варіантів і є умовною грошового величиною.
EEрiч=(С1+Ен*К1)-(С2+Ен*К2),
EEрiч=(С1-C2 )-Ен*(К2 - К1),
де С1, С2 - річні експлуатаційні витрати по базовому і проектному варіантам відповідно;
К1, К2 - капіталовкладення (одноразові витрати) по базовому і проектному варіантам відповідно;
Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,12 - для порівняння варіантів інвестиційних проектів Із використанням існуючих технічних засобів; 0,15 - для порівняльної оцінки проектів розробки нових технічних засобів).
При здійсненні оцінок порівняльної економічної ефективності реконструкції діючого підприємства в якості базового варіанту може використовуватись ситуація "до реконструкції1'. Тоді формула річного економічного ефекту набуває вигляду:
ЕЕріч=(С1-С2)-Ен*К,
де К - додаткові капіталовкладення в реконструкцію;
С1 - річні експлуатаційні витрати до реконструкції;
С2 - річні експлуатаційні витрати після реконструкції.
Позитивне значення показника річного економічного ефекту свідчить про економічні переваги проектного варіанта в порівнянні з базовим.
В розрахунках ТЕО ДП здійснюють порівняння проектного варіанту з вибраним для проведення даного співставлення базовим варіантом. В якості базового варіанту приймають альтернативні варіанти розташування підприємства, вибору технічних засобів, систем передачі, тощо.
В основі розрахунку показника річного економічного ефекту - одна з двох вищенаведених базових формул, що дозволяють по-різному трактувати економічний зміст даного показника:
а) як порівняння річних приведених витрат по аналізуємим варіантам - при цьому капітальні витрати приводяться до річної розмірності шляхом множення на нормативний коефіцієнт Ен.
б) як співставлення економії експлуатаційних витрат (одержаної в запроектованому варіанті порівняно з базовим), із нормативним рівнем додаткового прибутку від капіталовкладень (останній визначається множенням додаткових капіталовкладень на Ен).
Наведені формули розрахунку річного економічного ефекту є базовими, принциповими і можуть використовуватись лише при порівнянні проектів з аналогічними характеристиками потужності, термінів експлуатації, а також з аналогічними якісними характеристиками.
У загальному випадку з метою забезпечення співставності проектного і базового варіантів належить привести базовий варіант до співставного вигляду з проектним варіантом шляхом введення відповідних поправочних коефіцієнтів - зокрема коефіцієнтів, які враховують різницю в потужності, термінах експлуатації і якісних показниках проектного і базового варіантів.
При цьому для визначення річного економічного ефекту використовується одна з нижченаведених формул:
Ерiч=(С1* kпр*kтер*kекв - С2) – Ен* (К2 – К1*kпр*kтер*kекв),
Ерiч =(С1 + Ен*К1)*kпр*kтерм*kекв - (С2 + Ен*К2),
де Кпр - коефіцієнт, що враховує різницю в потужності порівнюваних об'єктів (за монтованого ємністю номерів АТС, кількістю каналів ТЧ, річним обсягом доходів від реалізації продукції і т.п.) - визначається як співвідношення відповідних показників проектного варіанту (N2) і базового (N1); kпр= N2 /N1;
kтер - коефіцієнт, що враховує розходження в термінах ефективної експлуатації - як відношення терміну ефективної експлуатації проектного варіанту (Т2) до базового (Т1); kтер = Т2 / Т1 ;
kекв - коефіцієнт, що враховує розходження в якісних характеристиках, які не можуть бути безпосередньо оцінені через показники витрат або доходів. Даний коефіцієнт часто називають коефіцієнтом еквівалентності з якості і порядок його розрахунку викладено нижче.
Коефіцієнт еквівалентності з якості визначається за формулою:
kекв= (Мi*Бi)/ Бi ,
де і - порядковий номер одиничного показника якості; рекомендується при визначенні коефіцієнта еквівалентності з якості використовувати від 5 до 10 одиничних показників якості;
Мi - співвідношення якісних показників нового (проектного) і базового варіанту по кожному з одиничних показників, що характеризує міру покращання якості за і-тим одиничним якісним показником;
Мi = Анi / Абазi або Мi = Абазi / Анi ,
де Aі - значення одиничного показника якості у відповідних фізичних одиницях.
Якщо збільшення якісного показника характеризує поліпшення якості, то використовується формула: Мi = Анi /Aбазi.
Якщо збільшення якісного показника характеризує погіршення якості, то використовується формула: Мi = Aбазi/Анi .
Отже, Мі характеризує міру поліпшення якості за і-тим одиничним якісним показником.
Бі - коефіцієнт вагомості і-го показника якості. В комплексній характеристиці якості за звичай різні одиничні показники якості мають неоднакову вагомість, значущість. Вагомість одиничного якісного показника в комплексній оцінці якості визначається експертним шляхом з наданням кожному одиничному показнику оцінок вагомості у балах (наприклад, один бал - має найважливіший з показників, а інші - 0,8; 0,6; і т. ін. - що відображує порівняно меншу вагомість).
Порядок розрахунку коефіцієнта еквівалентності з якості для зручності може бути поданий у вигляді нижченаведеної таблиці
Найменування одиничних показників якості
|
Значення показників якості |
Співвідношення показників якості (Мі)
|
Значимість окремого показника (Бі)
|
Нормована вагомість (Кi=Бі/ΣБі)
|
Коеф-т еквівалентності (Мі*Кі)
|
|
проект. (Апр) |
базового (Абаз) |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
X |
X |
X |
Бi |
1 |
(Мi * Кi) |
Окремі дипломні проекти розглядають технічні рішення, які дозволяють одночасно збільшити доходи підприємства - наприклад, за рахунок надання додаткових послуг зв'язку підвищеної якості, введення похвилинної плати за місцеві телефонні розмови та Ін. У цьому випадку в сумі річного економічного ефекту повинна знайти відображення і додаткова сума доходів (прибутків), що забезпечується запроектованим варіантом у порівнянні з базовим (П).
Ерiч=(С1* kпр*kтер*kекв - С2) – Ен* (К2 – К1*kпр*kтер*kекв) + П,
Ерiч=(С1 + Ен*K1)*kпр*kтер*kекв –(C2 + Eн*K2)+ П.
Визначення обсягів капітальних витрат i річних експлуатаційних витрат здійснюється з урахуванням особливостей конкретних варіантів дипломних проектів І базується на викладених нижче загальних принципах.
Згідно з наведеними формулами може надаватись оцінка річного економічного ефекту будь-яких технічних, організаційних, інших рішень щодо вдосконалення виробництва і господарювання, в тому числі І оцінка впровадження нової техніки в порівнянні з базовими альтернативними варіантами. Але для обґрунтування проектних розробок нової техніки краще використовувати метод оцінки комплексного економічного ефекту від виробництва і впровадження нової техніки (див.розд.5).
Слід зазначити, що в розрахунках порівняльної економічної ефективності достатньо включати до складу капітальних витрат і експлуатаційних витрат лише ті елементи, що мають розходження в порівнюваних альтернативних варіантах.
3. ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГІВ ВИТРАТ, ДОХОДІВ, ПРИБУТКІВ В ПРОЕКТАХ РОЗВИТКУ МЕРЕЖ ЗВ'ЯЗКУ
Капіталовкладення - включають суму всіх витрат одноразового характеру, що передують нормальній експлуатації об'єкту - у т.ч. витрати на придбання, доставку, монтаж, будівництво об'єктів основних виробничих фондів, а при необхідності - на проведення науково-дослідних і проектно-пошукових робіт, розробку програмного забезпечення І т.п. За економічною ознакою - це витрати, що в кінцевому підсумку відображуються в збільшенні вартості основних фондів і нематеріальних активів.
Як правило, у складі капітальних витрат повинна враховуватися покупна ціна обладнання, кабелю з урахуванням необхідних обсягів їх закупівлі, а також витрати на їх доставку, монтаж, наладку, тощо.
Поточні експлуатаційні витрати - це витрати експлуатаційною підприємства, пов'язані з утриманням в працездатному стані мереж зв'язку та наданням послуг зв'язку.