1.4. Найвидатніші майстри з вишивки

Творчість сучасних майстрів, виявляє їх глибокий зв’язок з традиціями народної вишивки збереження й подальший розвиток її художньо-образної структури. Головне те, що сучасна вишивка зберігає свій духовний світ, поглиблює образну змістовність і доводить, що народне мистецтво, як і народна пісня це велике надбання нашої культури.

Однією з найвідоміших майстринь Запорізької області є Валентина Харлова. (додаток 17).

Харлова В. Т. – заслужений вчитель України. Народилася в 1936р. в с. Успенівка (Гуляйпільського района) . Закінчила Верхнє- Хортицьке педагогічне училище . З 1955 -1980 – вчитель початкових класів. З 1980 – викладач художньої праці дитячої студії «Візерунок» школи «Берегиня» при обласному Інститутові вдосконалення вчителів. Відновила вишивки Запорізького краю в вишитих сорочках і рушниках. Нагороджена медаллю «Ветеран праці».

В. Харлова свої вишивки дарує, а заробляє викладанням в Інституті післядипломної педагогічної освіти.

Раніше говорили ,що в Запоріжжі нічого не має – ні художніх промислів, ні традицій. Та завдяки Львову , спілці художників України В. Харлова дізналася про наші традиції. Вона вступила до спілки в 1971р. , і від Запоріжжя її направили на навчання в Седневський будинок творчості, потрібно було завоювати майстра: витримати два місяці навчання, зробити 10 контрольних робіт, ще підготувати ученицю. Вона повинна була робити характерні для півдня України . Шукала наші мотиви по музеях , виставках, літературі…І знайшла. Одна із відроджених , знаменитих вишивок півдня України в техніці «тамбурного шва» - «білим по червоному». Саме такі рушники і дарували отаманам , кошовим. Вони були в побуті козацького будинку. Це техніка 17-18 століття, а в кінці 19 загубилася.

Ще одна, відроджена, – «гаптована дзеркальна гладь», виконана золотими нитками різних відтінків. Це кольори Запорізької області. І тканину беруть рижувату, в тон – льняне чи конопляне. В петриківську вишивку, виконану «поперечною гладдю», крім золотих відтінків добавляють яскраві кольори – синій,зелений. Село Петриківку заснували запорізькі козаки, тому і вишивка є нашою традиційною .

Завдяки запорізькій вишивці Харлова першою вступила до спілки майстрів народного мистецтва України ( заснованого у 1900р. ). А с 1992 року – в запорізькому відділені спілки майстрів. В цей час готовила до вступу своїх учениць Таїсію Мазур , Олену Глущенко, Ларису Фестенко та ін.

Сьогодні школи вишивки відкрити в багатьох районах області. А 2000 року Міністерство освіти ввело в програму 9-го класу, розробленою нею тему «Вільна гладь», де дівчаток вчать технікам вишивки гладдю Південної України.

В. Харлова сама складає графічні малюнки та схеми – справжній майстер не повинен копіювати. Має багато альбомів і завершених малюнків, які хотіла майстриня надрукувати, але поки сама цього зробити не може (додаток 18)

1.5. Рушник національної єдності України.

У давнину в часи тривожних смут і негараздів в Україні виникла традиція: жінки тієї місцевості, якій загрожувала небезпека, збиралися на виготовлення полотна. Вони не просто вишивали рушник, а вимальовували кольоровими стібками свої мрії, сподівання, віру в щастя народу та власних родин. Так тендітні руки і палкі серця майстринь творили оберіг, який мав надзвичайну силу — відводив ворога, давав хліб насущний, рятував безнадійно хворих. Історія повторюється, і Україна, як ніколи, потребує захисту — свого національного оберегу.

Рушник національної єдності – це унікальний твір, покликаний виконувати важливу соціальну місію: сприяти розквіту України та утвердженню національної гідності українців. Він повинен стати оберегом нації (додаток 19 , 20).

Ідея створити рушник національної єдності виникла два роки тому. Виконавчий директор асоціації «Український сувенір» і організатор акції Микола Степаненко розповів, що думку створити справжній народний рушник, який вишивали б майстрині всіх областей України, вдалося реалізувати тільки зараз. «Будемо їздити по Україні й об'єднувати цим вишиванням народ», — пояснила автор ідеї Тамара Степаненко.

Сам процес створення рушника постане як широкомасштабне об’єднання різних суспільних сил: наукової та творчої інтелігенції, влади, політики, бізнесу, засобів масової інформації та широкого народного загалу. Тобто, він у буквальному розумінні стане колективним твором.

У цьому рушникові все є справжнім, водночас гостро сучасним, злободенним і глибоко закоріненим в традицію. Все глибоко символічне, кожен елемент має своє конкретне значення, яке органічно вплітається в загальний змістовий лад.

Рушник Національної Єдності (далі по тексту – РНЄ) іще особливий тим, що, зберігаючи традиційну мову символів і логіку побудови, відповідно до своєї змістової специфіки, має нестандартне композиційне вирішення, що проявляється в наступних двох моментах:

1) пропорційно збільшена нижня частина (увертюра) – в даному випадку – історична передмова;

2) акцентований центр – композиція з золотим тризубом.

Оригінальність твору не є самоціллю, а витікає із характеру призначення та особливостей авторського задуму.

Довжина рушника – 9 метрів – вибрана не випадково, адже, відповідно до класичної нумерології, 9 – число, яке символізує повну досконалість і спонукає до високої духовної і розумової активності, що в даний історичний момент є актуальним і співпадає із задумом авторів ідеї: рушник своєю енергетикою повинен сприяти мобілізації інтелекту нації на благо рідної України.

Композиція орнаменту грандіозна. По периметру всього рушникового поля проходить обереговий безконечник, що символізує безкінечний рух життя, як і завжди в традиційних рушниках. Проте наш безкінечник своєрідний: його орнаментальна стрічка побудована на поєднанні трикутників національного колориту: охристо-жовтого і блакитно-синього кольорів. Це поєднання парних протилежностей життєтворення:

• вогню небесного (сонця) і води (землі);

• духовного і матеріального;

• чоловічого і жіночого.

Гармонійне поєднання цих парностей дає життя. Саме тому по центру стрічки проходять пов’язані в безкінечник знаки «сигми», або напівсварги, що несуть в собі значення життєвої енергії, регенерації життєвих процесів, водночас тримають жорстке енергетичне поле, не дозволяють розсіюватись енергетиці. Тобто, обереговий безкінечник замикає і охороняє все те, що зображене на рушниковому полі.

Композиція РНЄ витримана в традиціях класичної трьохчасної схеми, найбільш розповсюдженої композиції рушників: – центральною частиною виступає Древо Життя, або Світове Древо, яке символізує розквіт сьогодення:

1) нижня частина - світ невидимий, потойбічний, в даному випадку – минуле, наша історія;

2) верхня частина – космос – світ духовний, майбуття.

По центру полотна розташований золотий тризуб у вінку, який акцентує Рушник змістовно і композиційно.

Нижня частина.

Важливою морально-етичною складовою через всі українські обряди традиційно проходить поняття спілкування з душами предків, які, за народним світосприйняттям, можуть або допомагати, або шкодити тим, хто живе. В РНЄ цей аспект народної філософії втілено в своєрідну увертюру – звернення до визначних часів історичного розвитку України. Вшановуючи душі кращих діячів українського розвою всіх часів, ми призиваємо їх допомогти нам, сучасним українцям, їх послідовникам, збудувати нарешті заможну і гідну державу – Україну.

Саме тому нижня частина РНЄ є тричасною. Кожна частина символізує один із найзнаковіших періодів нашої історії:

1) Трипілля;

2) Київська Русь;

3) козацька доба.

Всі ці три періоди композиційно розміщені в хронологічному порядку починаючи знизу. їх сутність передано через характерні для цих епох орнаменти.

Центральна частина.

Центральну частину всього рушникового поля композиційно і змістовно займає Древо життя, що символізує сучасну Україну. Древо життя (Світове древо) – вселенський образ утвердження життя на землі. Воно проходить чи не через усі релігії і культури світу, і характерне для рушників більшості українських територій (Середнє Подніпров’я, Слобожанщина, Полісся). Слід відмітити (на противагу твердженням деяким політиків про поділ України), що саме рушники із Слобожанщини характеризуються особливою художньою пишністю Древа, що свідчать про закорінену «українськість» цих земель і народу.

«Древо життя» нашого рушника значно відрізняється від традиційних древ уже за своїми розмірами. Воно величне, могутнє і має 27 квіток (відповідно до територіально-адміністративного складу України – 25 областей, міста Київ і Севастополь). Квіти об’єднані одним художнім стилем, але всі різні, жодного повтору.

Вся композиція даного Древа – це благословення України.

Верхня частина.

Вгорі над Древом – солярні знаки, згруповані по 3,7,9,12 – священні числа. Центральна зірка має складну конфігурацію Зірки-Сонця-Сварги, напрямок руху яких різний в обох крилах рушника з метою взаємоврівноваження, гармонії.

В самому центрі рушникового поля, в обрамленні картуша – вінка з лаврового та дубового листя (слава і сила) – зображено Герб України – Золотий тризуб, що сам по собі є символом Триєдності світобудови.

Цілком символічно, що Герб України і кольори національного прапора України реабілітували, з глибин національної історії, органічно вплітаються і акцентують символічний лад Рушника Національної Єдності.

В загальній кольоровій гамі РНЄ домінує червоний колір теплих відтінків різних тональностей. Він енергетичний, життєстверджуючий. Колір величі, піднесення, тріумфу. Це також благословення на майбутній розквіт України.

Автор узору та макету рушника – Заслужений художник України, голова Черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Також нещодавно стартувала ще одна всеукраїнська акція –акція «рушник національної єдності». Автором всеукраїнської культурно-мистецької акції стало подружжя Степаненків, які вирішили з’єднати східних і західних українців під спільним проектом та з метою виховання у суспільстві почуття гордості за свій народ і свою державу. «Кожний має своє трактування об’єднання України, ми бачимо це єднання у піднятті духовності. Цією акцією ми прагнемо об’єднати наш народ. Тому на нашому рушникові будуть орнаменти часів Київської Русі, Трипілля та Козацького бароко, які будуть нагадувати політичним лідерам нашу могутню історію», – розповіла заслужений майстер народного мистецтва України Тамара Степанівна.

Над рушником національної єдності будуть працювати більше тисячі майстринь української вишивки зі всіх обласних центрів. Нитки, якими вишивають рушник, - українського виробництва та пофарбовані натуральними барвниками: коренем морени, листям бузини та деревію, індиго та ін. Центральне зображення на полотні – дерево життя. На ньому 27 квіток – символи областей. Автор ескізу Олександра Теліженко каже, що в їхньому творінні є сакральне значення. На полотні вишивають християнські та язичницькі символи родючості, духовності та волелюбства українського народу.

Всеукраїнський проект «Єдина Україна: Схід і Захід разом» розпочався 29 серпня 2010 року з міста Святогорськ. Перший рушник був виготовлений ченцями Свято-Успенської лаври. Відтоді рушник подорожує містами та селами нашої країни, поєднуючи в собі не тільки український колорит, традиції різних регіонів. Він є підтвердженням того, що українці - єдині незалежно від географічного місця проживання. Рушник супроводжує ікона Святогорської Божої Матері, яку благословив єпископ Свято-Успенської лаври Арсеній.

4 березня 2011 р. Запорізька область приєдналася до акції «Схід і Захід разом». До 11-метровому всеукраїнському рушнику додалася робота наших майстрів. Свій рушник місцеві вишивальниці зробили завдовжки близько 2 метрів, а шириною 45 см. На ньому в основному рослинний орнамент. Є символ води – це побажання здоров'я, там багато кольорів – це знак радісного і стабільного родинного життя. На рушнику вишитий хрест як символ життя. Крім того, майстри закодували в своєму творінні побажання хорошого закінчення цієї акції. (додаток 22).

«Це наша особиста розробка, над якою ми працювали місяць, – розповіла заслужена майстриня народної творчості України Роза Кутасевіч. – Рушник вишитий нашими запорізькими кольорами золотистого відтінку. За старих часів говорили, що це колір цибульного лушпиння. Робота виконана в техніці двосторонньої гладіні. Наш рушник приєднають до останніх, які зшили в 11 регіонах країни». У Запоріжжі всеукраїнську вишиванку благословив архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука. Урочистий захід також підтримало керівництво області та міста.

Планується, що під час святкування 20-ї річниці незалежності держави розшитий рушник усіма містами України організатори акції передадуть Президенту України Віктору Януковичу. Завершиться ж акція урочистою ходою під час відкриття чемпіонату Євро-2012 у червні 2012 року на Донбас-арені в місті Донецьк.

РОЗДІЛ 2