Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практика 4 курс.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
67.48 Кб
Скачать

1.3.3 Процес переробки сировини

Кожна партія зерна, що надійшла на елеватор, приймається матеріально відповідальною особою за масою, встановленою на повірених вагах у присутності особи, що доставила зерно, та за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства чи представником обласної державної хлібної інспекції. Зерно, що надійшло на підприємство, оприбутковується матеріально відповідальною особою в кількості, яка фактично установлена при зважуванні.

Якщо маса зерна, фактично встановлена при його зважуванні, відрізняється від маси зерна, зазначеної в товарно-транспортній накладній, понад допустимі норми (похибка при зважуванні, зазначена у паспорті ваг, та норми природної втрати зерна при перевезенні автомобільним транспортом), складається відповідний акт, при оформленні якого обов'язково має бути присутній представник поклажодавця.

Так, основними операціями з доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння. Очищення зерна проводиться відповідно до п. 2 р. III Інструкції № 661. В акті доробки (форма № 34) зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, фактична маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за фактичною масою та якістю, визначеними окремо для кожної доробленої партії зерна, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) у міру накопичення зважуються і вивозяться з території підприємства (знищуються) в присутності комісії, призначеної керівником підприємства

Основним завданням сушіння зернових і олійних культур є зниження його вологості до значень, при яких зерно можна безпечне закласти на тривале зберігання, не побоюючись виникнення вогнищ самозігрівання. Однак сушіння - це не тільки спосіб зниження вологості зерна. При правильно підібраному режимі сушіння відбувається фізіологічне дозрівання зерна й поліпшення його якості.

Насамперед, вибір зерносушарки визначається її продуктивністю, вартістю, ощадливою витратою палива, наявністю секцій охолодження, безпекою в роботі, надійністю автоматичного контролю вологості зерна на виході із сушарки, автоматичним керуванням температурою зерна й гарячого повітря. Також немаловажна легкість очищення сушарки, особливо при сушінні різних партій насінного зерна. Важливу роль при цьому відіграє вид зерна і його подальше використання.

При виборі температури сушіння необхідно розрізняти температуру сушильного агента й температуру зерна. Звичайно оператор сушарки контролює температуру сушильного агента, від якої залежить температура зерна. Залежність між температурою сушильного агента й температурою зерна досить складна.

Застосування агента сушіння з високою температурою може привести до дуже інтенсивного випару вологи з поверхні вологого зерна й пересушуванню поверхні. Цей факт може порушити влагопроводность у зерні й погіршити процес переносу вологи із внутрішніх шарів до його поверхні. Крім того, при високій температурі агента сушіння поверхневе шар зерна швидко нагрівається до гранично припустимої температури, при цьому вологість його за цей час устигає знизитися незначно.

Якщо в сушарці не відбувається перемішування зерна, температура шару зерна, у який надходить нагріте повітря, швидко наближається до температури теплоносія. У міру випару вологи температура повітря, що проходить через зерно, швидко падає. Тому в таких сушарках є більші перепади кінцевих температур зерна і його кінцевої вологості. І в підсумку зерно в загальній масі висушується нерівномірно.

У процесі неправильного сушіння при нагріванні зерна понад припустиму температуру відбувається погіршення його якості, знижується схожість і енергія проростання в насіннім зерні, збільшується тріщинуватість зернобобових культур, рису-зерна, знижуються хлібопекарські властивості борошна, отриманої з такого зерна. Наприклад, у кукурудзи в результаті сушіння при високій температурі повністю губиться схожість, але цілком зберігається кормова цінність. У пересушеній кукурудзі важко відділяється крохмаль.

Під час сушіння пшениці при високій температурі відбувається загартування зерна, що утрудняє його розмел. При мливі зерна пшениці із тріщинами знижується вихід борошна вищого сорту. Посівне зерно неможливе висушити при високих температурах без зниження схожості, тому температура посівного зерна, а також солодового ячменя й борошномельної пшениці, під час сушіння не повинна перевищувати 45°С. Для інших видів зерна температура може бути вище. Гранична температура залежить і від початкової вологості зерна: чим вище вологість, тем нижче повинна бути температура. Тому для сушіння насінного, кормового й борошномельного зерна встановлені різні температурні діапазони сушіння.

РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ПІДПРИЕМСТВА

Під час проходження комплексної практики з фаху в ТОВ «Рівненський елеватор» я була ознайомленна про фінансовій звіт. За допомогою якого я проанализувала деякі фінансові показніки и зробіла вісновки.

И так першій показнак якій я проанализуваля це аналіз ліквідності балансу показує, у якій мірі підприємство здатне розплатитися по короткострокових зобов'язаннях поточними активами.

Аналіз ліквідності дозволяє відповісти на питання:

• У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?

• Який рівень надійності цього покриття?

• Чи можливе додаткове залучення короткострокових зобов'язань без критичного погіршення ліквідності?

Таблиця 2.1

Аналіз ліквідності підприємства

Показатель

Год

2009

2010

2011

Відхилення 2011 р. від 2009 р., (+/-)

Коефіцієнт покриття

0,6492

0.6491

0.5343

-0.1149

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0.5677

0.5609

0.8343

-0.0967

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0.0283

0.0221

0.0037

-0.0246

Чистий оборотний капітал, тис.грн.

-34182

-36331

-61696

-27514

Таким чином ми бачимо що незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Всі показники зменшилися в порівняння з 2009 роком: Коефіцієнт покриття зменшився в - 0.1149грн.за цими даними підприємство являється не стійким.

Платоспроможність та фінансова стійкість є найважливішими характеристиками фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство фінансово стійке,платоспроможне, воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю в залученні інвестицій, в отриманні кредитів, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Нарешті, воно не вступає в конфлікт з державою і суспільством, тому що виплачує своєчасно податки до бюджету, внески до соціальних фондів, заробітну плату - робітникам і службовцям,дивіденди - акціонерам, а банкам гарантує повернення кредитів і сплату відсотків по них.

Чим вище стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше ризик опинитися на межі банкрутства

Таблиця 2.2

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

Показатель

Год

2009

2010

2011

Відхилення 2011 р. від 2009 р., (+/-)

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0.3357

0.3891

0.2556

-0,0601

Коефіцієнт фінансування

1.9792

1.5703

2.6283

0.6491

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

-0.351

-0.3509

-0.4657

-0.1147

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0.6316

-0.5197

-1,1695

-0,5379

Розглянемо платоспроможність підприємства, користуючись даними табл. 2.2. Із даних табл. 2.2 можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства є небезпечно низькою. Про це свідчать незадовільний рівень показників: Коефіцієнт платоспроможності зменшився на -0,0601грн в порівняні з 2009 роком, але коефіцієнт фінансування збільшився в 0.6491грн. з 2009 роком. Але в цілому показники від’ємні.

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Таблиця 2.3

Аналіз рентабельності підприємства

Показатель

Год

2009

2010

2011

Відхилення 2011 р. від 2009 р., (+/-)

Коефіцієнт рентабельності активів

0.0002

0.0033

0.0066

0.0064

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0.057

0.0192

0.0199

0.0142

Коефіцієнт рентабельності діяльності

0.0015

0.0044

0.0037

0.0022

Коефіцієнт рентабельності продукції

0.0396

-0.0025

0.0298

-0.0098

Підприємства є рентабельне. Хоча коефіцієнт рентабельності продукції зменшився на -0.0098 грн. порівняно з 2009 роком, але в цілому товарообіг підприємства залишається на досить високому рівні.

3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

В зв’язку з тим що «рівненський елеватор» являться філіалом то в нього не являється ЗЕД и тому саме головний відділ входить в економічні зв’язки . З липня 2000 року ТОВ "Теслагруп-Ельоваторі" почало здійснювати експорт зернових, бобів і масленічних культур в контейнерах в країни Азії і Близького Сходу. Наявність власної акредитованої лабораторії, що здійснює аналіз всіх видів зернових, введення в експлуатацію нових автомобільних електронних вагів дозволило повністю автоматизувати облік всіх господарських операцій і оперативно вести облік прийнятої продукції, як за якістю, так і по вазі.

Наявність власних під'їзних шляхів дозволяє ефективно здійснювати вантаження і перевезення зерна в контейнерах. Пшениця, рапс, кукурудза, ячмінь експортуються в 19 портів дев'яти країн світу. Експорт здійснюється по напрямах: Філіппіни, Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, В'єтнам, Індонезія, Тайвань, Таїланд, Мьянма, Бангладеш.

На кінець лютого 2010 року по контрактах зафіксовано до відвантаження і фактично виконано за об'ємом більше 80 тис. тонн в контейнерах на умовах CIF.

таб.3.1

Доля «теслагруп-ельоватор» в експорті з України в 2008/2009

(червень-січень)

пшениця

кукурудза

ячмінь

соняшник

всього

«Теслагпуп-елеватор»

1 287894

641 657

150 882

250 451

2 330 884

Інші експортери

6 015 857

4 287 624

1 139 053

2 222 435

13 664 969

Всього

7 303 751

4 929 281

1 289 935

2 472 886

15 995 853

Рис. 3.1 Експорт сільхоз продукції в процентах

З кожним роком Україна все більше встановлює економічних зв’язків з різними країнами. В том числі "Теслагруп-Елеваторі".

Висновок

Під час проходження комплексної практику з фаху в ТОВ «Рівненський елеватор» який знаходиться в Херсонскій області Гініческом районі в с. Рівне, який являеться філіалом «Теслагруп-елеватори» я була ознайомлена із спектром робіт на даному підприємстві . Була ознайомлена з історією підприємства та його структурними підрозділами, Також набула досвіду роботи в вивчення та аналізу техніко-економічних показників діяльності, набула навичок для роботи в реальних ринкових і виробничих умовах в практичній діяльності в майбутньому

По закінченню практики на ТОВ «Рівненський елеватор» я ознайомилася які товари поступають на елеватор, через яку переробку вони проходять. Також відвідала цехи на елеватори и була присутня при відкриті весняного сезону.

Також була ознайомлена:

  • метаю й завдання виробничо-господарської діяльності підприємства;

  • організаційно-правові форми господарювання;

  • зовнішньоекономічні зв’язки підприємства;

  • яки товари и послуги виконує елеватор.

В результаті аналізу структури і функцій служби внутрішніх зв'язків пропоную перерозподілити службові обов'язки и в правильному порядку розмістити службові місця. По закінченню були проведенні підсумки роботи яку я провела на елеваторі и в цілому я задоволена своєю роботою.

Список використаної літератури

  1. Економіка підприємства:/ под. ред. проф. О.И. Волков.- М.:ННФРА-М.,1998.-416с.

  2. Формування та функціювання ринку агротехнічної продукції :/за ред. П.Т.Соблуко. К.:ІАЕ.2000.-556 с.

  3. Гірченко О.М., Лазуновський П.П. менеджмент: теоретичні основи та практикум.-К.:»магнолій плюс», 2003.-336с

  4. Хомелько В.І. Менеджмент підприємства К.:Кондорю2005.434с

  5. Залотогоров В. Енцеклопедичний словарь по економеке .-Мн.: Полиля. 1997 ,-517 с

  6. "Про внесення змін у "Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України" - наказ міністра від №351 від 20.12.94