34. Організаційні засади формування громадської думки з консумерських питань

Формування громадської думки – це будь-яка форма неособистого інформування споживача про товари, послуги або певну проблему, не сплачена конкретним спонсором.

Необхідність впливу консумерських організацій на формування громадської думки: актуальність консумерської проблеми; широке обговорення певного питання; визначення перспективних напрямків діяльності консумерської установи.

Види діяльності по формуванню громадської думки: зв'язок із засобами масової інформації; товарна пропаганда; лобіювання; застосування товарної марки.

Взаємовідносини зі ЗМІ – пресою, радіо, телебаченням – завжди будуть суттєвим аспектом ефективної роботи споживчої організації. Це дає можливість досягати таких цілей: інформувати громадськість про питання, якими займається організація; залучати фінанси, будь-яку матеріальну допомогу, спеціалістів до участі у вирішенні питань; притягувати нових членів у свою організацію або залучати інші організації до співпраці; здійснювати вплив на урядову політику, законодавчу діяльність тощо.

35. Складові забезпечення ефективності механізмів public relation

Найбільш розповсюдженими в сучасних умовах є: 

- прес-лист 

- прес-реліз 

-прес-конференція 

- круглі столи 

- семінари 

-нариси  -інтерв’ю 

- статті 

Основніпринципи роботи зі ЗМІ: 

-Інформація,яку ви хочете розповсюдити,повинна бутивірогідною 

- керівники,члени правлінь і добровольці на ключовихпосадах-ті,кого треба тримати в курсі діяльності організації. 

Кращий спосіб оформлення цієї інформації-веденнякартотеки з картами на кожну організацію,репортера,редактора та іншу особу,якависвітлює консумерську інформацію із вказівкою назв,надати засобам інформації,втому числі з додаванням фото,таблиць та іншого наочного матеріалу. 

Прес-конференція- безпосереднє спілкування з представниками засобівмасової інформації по певному питанню. 

Прес-конференція дає можливість: 

регулювати ступінь розповсюдження інформаціїшляхом регулювання кількості запрошених ЗМІ 

- забезпечити об’єктивність подання,оперативність вирішення або публічнеобговорення певних питань шляхом залучення представників різних організацій 

-привертати увагугромадськості до певних актуальних питань. 

Запити зісторони ЗМІ визначають репутацію організації як відповідального,надійного джерела інформації.  Інтерв’ю це «блискуча»сторона,але відрізняється стислістю та поверхневістю. 

Нариси тастатті. Споживачі,які пропонують теми дл нарисів тастатей,допомагаючи створювати їх,відіграють активну роль. 

Прес-лист. Повний,точний і постійно обновлюваний перелікпредставників преси для розробки ефективної програми відносин зі ЗМІ. 

Прес-реліз. Це заява для преси,яка резюмує події і представляєнапрями подальшого пошуку інформації або просто «це розповідь про новину». Основнівимоги: стислість,д остовірність, легкість сприйняття, наявність базовоїінформації для подальшого розгорнутого тексту. 

36. Джерела надходження інформації до споживача

1) освіта, консультування, результати (-сертифікації, -митного ооформлення,-експертизи), інше.

2) засоби масової інформації: телебачення, радіо, друковані видання(газети, журнали, буклети, листівки тощо), виставки ярмарки, інше.

3)маркування, супровідна інформація, реклама.

37. Маркування як засіб інформування споживачів

Маркування – основне джерело інформації про товар.

Вимоги до маркування визначаються законами України: 1. «Про захист прав споживачів»(ст.15); 2. «Про безпечність та якість харчових продуктів»(ст.38).

Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступності для сприймання споживачем формі інформацію про:

1) назву продукту;

2)назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об єкта) виробництва, а для імпортера харчових продуктів – назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) дані про основні властивості продукції - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) номер партії виробництва;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дату виготовлення;

7) відомості про умови зберігання й використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності і якості;

8) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція.

Забороняється надавити на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров я.

Опис специфічних символів, їх вик-ня та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

38. Складові захисту права споживачів бути почутим

Право бути почутим визначає право споживача відстоювати свої інтереси і спонукати урядові та іншіоргани,що здійснюють державну політику,приймати їх до повного і співчутливогорозгляду при формуванні й здійсненні економічних та інших аспектів політики. Цеправо передбачає представництво у вказаних органах,а також участь у розробціпродуктів і послуг до того,як вони почнуть вироблятися або реалізовуватися. 

Захист основних прав споживачів в нашій країні забезпечується Законом «Про захист правспоживачів» (прийнятий 7 лютого 1992), діяльністю Міжнародної конфедераціїтовариств споживачів, антимонопольних структур та незалежних експертів.