Комплексне дослідження ринку послуг шлюбного агентства

ЗМІСТ

Вступ ............................... 5

1 Комплексне дослідження ринку в системі маркетингу

1.1 Система маркетингових досліджень

1.2 Планування і організація збору інформації

1.3 Шлюбних агентств і зарубіжні сайти знайомств

2 Маркетингове дослідження ринку послуг шлюбного агентства на прикладі агентства "Your Brides"

2.1 Загальна характеристика агентства "Your Brides"

2.2 Аналіз послуг шлюбного агентства "Your Brides"

3 Пропозиція про створення нового сайту знайомств для браку

3.1 Маркетингові дослідження ринку послуг шлюбного агентства при пошуку потенційних клієнтів і вивчення їх побажань для нового сайту.

3.2 Аналіз і пропозиції

3.3 Ефективність запропонованої ідеї....... 93

4 Охорона праці ..................... 101

4.1 Правові та нормативні основи заходів з охорони праці ....... 101

4.2 Санітарія та гігієна праці ………………………………………….. 104

4.3 Техніка безпеки ………………...………………………………….. 107

4.4 Пожежна безпека …………………………………………………... 108

Висновок ……………………………………………………………...….……. 110

Література …………………………………………………………..……….... 111

ВСТУП

Сучасна економіка характерна взаємодією трьох основних її суб'єктів : виробника, споживача і держави. Кожен з цих учасників господарських процесів має конкретні цілі, відповідно до яких і будує свою діяльність. В умовах ринкового господарства для успішної роботи його суб'єктів особливого значення набувають глибокі знання ринку і здатність уміло застосовувати сучасні інструменти дії на ситуацію, що складається на нім. Сукупність подібних інструментів і складає основу маркетингу.

Серцевина маркетингу - орієнтація бізнесу на успішне рішення ринкових завдань. Кредо маркетингу : робити тільки те, що може бути продано на ринку, те, що дозволить задовольнити запити споживачів.

Покупець повинен отримувати все, що йому треба, в потрібному об'ємі, потрібної якості, в потрібному місці і в потрібний час.

Методи маркетингу - органічний елемент економічної культури, цивілізованого підприємництва. Комплекс маркетингу включає в себе систему організації збуту продукції і послуг, вдосконалення взаємовідносин з покупцями, активна дія на попит і на ринок в цілому, а також інструменти конкурентної боротьби.

Ключовими елементами маркетингу є: дослідження ринків збуту, вивчення діяльності підприємства, розробка і практична реалізація маркетингової політики. Кінцева мета - максимилизация прибутки, стійке зростання доходів фірми, задоволення потреб суспільства.

Маркетинг - один із засадничих видів діяльності учасників ринку. Ділового успіху не добитися, якщо не знати до тонкощів стан і перспективи ринку, його найважливіших сегментів, нужди і запити споживачів у рамках цільового ринку. Необхідно створити товар з потрібними споживчими властивостями; за допомогою оптимальної ціни донести до споживача ідею цінності товару; знайти умілих посередників, щоб товар виявився широкодоступним і добре представлених публіці, рекламувати товар так, щоб споживачі про нього знали максимум і захотіли його придбати.

Управління маркетингом включає аналіз, планування, втілення в життя наміченого і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку системи стосунків з покупцями для досягнення взаємної вигоди. Ефективність результатів значною мірою залежить від забезпечення правильного співвідношення між самим товаром, його ціною, заходами по його просуванню і розміщенню на ринку і об'ємом потенційного попиту. Ринок послуг - сфера звернення або сукупність актів купівлі-продажу різних видів діяльності, задовольняючі потреби окремої людини, групи людей, організацій. Розрізняють матеріальні і нематеріальні послуги.

Тільки на ринку продукція, що продається, отримує об'єктивну оцінку з боку покупців.

Існують різні класифікації товарних ринків. Розрізняють місцевий(регіональні), національний(окремо взятої країни) і світовий ринки.

Крім того, розрізняють ринки вільні, де функції держави гранично обмежені, або відсутні зовсім; діяльність яких жорстко регламентується органами державної законодавчої і виконавчої влади.

Метою дослідження ринку є отримання інформації про стан, кон'юнктуру і динаміку ринку. Збір інформації дозволяє, після її аналізу і обробки отримати досить цінні відомості о особливостях потреб окремих груп споживачів, діяльності конкурентів, рівні цін, політиці місцевої влади по регулюванню ринків.

У ринково розвинених країнах люди звикли до того, що їх можуть зупинити на вулиці і поставити питання про те, чи подобається їм той або інший товар, якому взуттю вони віддають перевагу, які телевізійні канали частіше дивляться і так далі. Відомості про смаки споживачів дозволяють фірмі мати неоціниму перевагу в порівнянні з конкурентами на ринку. Нині дослідження ринку, як складова частина маркетингової діяльності, стало повноправною професією і є серйозним бізнесом.

Дослідження ринків здійснюється в трьох основних напрямах:

. Потенційні покупці;

. Покупці, що вчинили купівлю;

. Роздрібна торгівля.

Потенційний попит на продукцію грунтований на вибірковому методі досліджень і припускає дві основні умови. По-перше, мається на увазі переважна більшість опитуваних у своїх відповідях даватимуть об'єктивну інформацію, у максимальному ступені що відповідає їх уявленням про ті або інші товари або послуги. По-друге, передбачається, що опитувана група досить вірно представляє потребі ринку в цілому.

Для реалізації вибіркового методу можуть використовуватися наступні способи:

. Вірогідність

. Випадковості

. Квотування

Разом з дослідженням потенційного попиту проводиться дослідження споживачів, що вже вчинили купівлю. При цьому можуть використовуватися два основні варіанти дій. У першому випадку на добровільній основі визначаються покупці, які, будучи представниками обстежуваної групи споживачів, зобов'язуються вести строгий облік по певній формі тих товарів, які вони придбавають. Отримана інформація зіставляється з характеристиками покупців(вік, підлога, соціальна група та ін.)

У свою чергу, соціальне дослідження припускає збір інформації в певний період часу і, як правило, по окремому товару.

Третій напрям досліджень ринку націлений на визначення обігу товарів в магазинах роздрібної мережі. Перевіряючі враховують кількість різних товарів, асортимент яких представлений в магазині, і визначають об'єм проданої продукції в певний період часу.

Отримана інформація показує динаміку продажів і дозволяє виробникам продукції коригувати виробничу програму, а магазину вирішувати проблему складських запасів.

Процедура досліджень ринків припускає послідовне здійснення трьох основних етапів :

. Попереднє дослідження і відбір ринків

. Детальне дослідження відібраних ринків

. Визначення цільового ринку

Основним завданням першого етапу є отримання по можливості найбільш достовірної інформації про місткість ринку, тобто можливостях ринку по реалізації якої-небудь продукції в певний період часу. Результатом попереднього етапу дослідження ринків є отримання інформації про ті ринки, де є найбільші потенційні шанси збуту продукції.

Маркетологи, що проводять подібні дослідження, повинні керуватися певними критеріями, що дозволяють реально оцінити достоїнства і недоліки того або іншого ринку.

Прикладами таких критеріїв є:

. платоспроможність потенційних покупців. досліджуються періодичні і спеціальні видання оп цій проблемі

. рівень цін на аналогічну продукцію, їх динаміка, діапазон сезонних коливань, що склався

. прийняті на ринку методи реалізації продукції

. необхідність додаткових фінансових витрат у зв'язку з можливою територіальною потенційного ринку від підприємства

- постачальника продукції

. чинник часу або тривалість освоєння ринку у зв'язку з відсутністю необхідної інфраструктури на потенційному ринку.

. необхідність вирішення організаційних питань

(ліцензування, сертифікації продукції)

. популярність на потенційному ринку виробника продукції

. необхідність доопрацювання продукції з урахуванням специфіки потенційного ринку(низька середньорічна температура, підвищена вологість, розширений асортимент і так далі)

Другий етап дослідження ринків повинен істотно звузити спектр потенційних ринків. Підсумком роботи на другому етапі має бути висновок про потенційний для фірми ринок.

Третій і завершальний етап досліджень, що проводяться, - вибір цільового ринку. Цільовий ринок - це деяка сукупність потенційних споживачів. Особливістю їх є те, що вони мають досить схожі потреби в намірі придбати ту або іншу продукцію.

Існують три основних, таких, що стали класичними, методу визначення цільового ринку :

. масовий маркетинг

. сегментація ринку

. множинна сегментація

У тому випадку, коли на ринку є значна кількість споживачів, потреби яких співпадають, рекомендується віддавати перевагу масовому маркетингу.

Другим методом визначення цільового ринку є його сегментація. Основою методу є диференціація потенційних споживачів на окремі групи відповідно до різного попиту на ту або іншу продукцію. Сегментація ринку пов'язана з виявленням специфічної групи споживачів(сегменту ринку). Сегмент ринку характеризується, в першу чергу тим, що він вузький, немасштабний. Вибираний сегмент ринку покликаний бути досить представницьким і перспективним. Реалізація продукції - не самоціль фірми. Ефективність - основний критерій сфери виробництва і звернення товарів і послуг. Потенційна можливість вибору невірного сегменту несе в собі реальну загрозу фінансових і інших втрат для фірми. Робота на єдиному сегменті ринку створює для фірми підвищений ризик. Це пов'язано з нестійкістю купівельних запитів відносно певної продукції, особливо на розвиненому ринку. Гідність сегментації ринку в тому, що споживачі, що формують сегмент, можуть бути якраз тими, які виявилися "неохопленими" масовим маркетингом. Крім того сегментація створює сприятливу можливість для фірми при відносно невисоких витратах на освоєння цільового ринку мати рентабельну реалізацію продукції.

Третій метод визначення цільового ринку - множинна сегментація. Як і масовий маркетинг, вона характеризується масштабністю діяльності, оскільки залучення до процесу "купівлі-продажу" декількох сегментів ринку свідчить про певні виробничо-збутові можливості компанії. Паралельна робота з декількома сегментами ринку може реально понизити загрозу погіршення результуючих показників роботи фірми у зв'язку з появою в одному з сегментів потужного динамічного або зміною купівельних смаків.

Існує ряд лімітуючих показників, знання яких допомагає уникати непотрібних помилок при визначенні цільового ринку :

. недоцільність диференціації ринку на невеликі сегменти

. спроби вступати в конкурентну боротьбу з іншими фірмами у багатьох, сегментах, що істотно розрізняються

. прагнення зберегти свої позиції в сегменті, що скорочується

. недостатній облік ефективності обробки цільового ринку.

1.2 Планування і організація збору інформації

Планування і організація збору первинної інформації по праву вважається самим трудомістким етапом процесу проведення маркетингового дослідження, послідовність основних процедур якого представлена на схемі

Процедура складання плану вибірки включає послідовне рішення трьох наступних завдань :

1. Визначення об'єкту дослідження.

2. Визначення структури вибірки.

3. Визначення об'єму вибірки.

Чітке визначення об'єкту дослідження - необхідна умова успішного його проведення. Залежно від повноти інформації, яку має в розпорядженні дослідник на першому етап дослідження, визначення об'єкту дослідження може бути виконане з різною мірою конкретизації. На наступному етапі дослідження(відбір джерел, збір і аналіз вторинної маркетингової інформації) визначення об'єкту дослідження може бути уточнене. Проте далеко не завжди повнота і достовірність інформації, яку має дослідник на вказаних вище етапах дослідження, дозволяє йому досить чітко визначити об'єкт дослідження. Тому нерідко третій етап дослідження(планування і організація збору первинної інформації) розпочинається з визначення або уточнення об'єкту дослідження.

Як правило, об'єкт маркетингового дослідження є сукупністю об'єктів спостереження, якими можуть виступати споживачі, співробітники компанії, посередники і так далі. Якщо ця група нечисленна, то цілком реальне проведення суцільного дослідження усієї сукупності. Великі і розкидані сукупності часто вивчаються за допомогою вибірки, під якою розуміється частина сукупності, покликана втілювати сукупність в цілому.

Розрізняють два підходи до структури вибірки - імовірнісний і детермінований.

Імовірнісна вибірка точніша, дозволяє дослідникові оцінити міру достовірності зібраних їм даних, хоча вона складніша і дорожча, ніж детермінована.

Детермінований підхід до структури вибірки припускає, що вибір елементів сукупності робиться методами, заснованими або на контингентних групах.

Вибравши структуру вибірки, дослідникові належить визначити об'єм, тобто кількість елементів вибіркової сукупності. Об'єм вибірки визначає достовірність інформації, отриманої в результаті її дослідження, а також необхідні для проведення дослідження витрати.

Значення процедури вибору методу збору первинної інформації і знаряддя дослідження полягає в тому, що результати цього вибору визначають як достовірність і точність такою, що підлягає збору інформації, так і тривалість, і дорожнечу її збору. Розрізняють чотири основні методи збору первинної інформації : а) спостереження б) експеримент в) імітація г) опитування.

Спостереження є методом збору інформації за допомогою фіксації функціонування досліджуваних об'єктів без встановлення дослідниками контактів з ними і за відсутності контролю за чинниками, що впливають на їх поведінку.

Експеримент є методом збору інформації про поведінку досліджуваних об'єктів, що передбачає встановлення дослідниками контролю за усіма чинниками, що впливають на функціонування маркетингу і поведінкою досліджуваних об'єктів. Метою дослідження, що проводиться за допомогою експерименту, є, як правило, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між чинниками маркетингу і поведінкою досліджуваних об'єктів.

Імітація є методом збору даних, генерованих ЕОМ за допомогою заздалегідь розробленої математичної моделі, адекватно відтворюючою поведінку об'єкту дослідження.

Під опитуванням розуміється метод збору інформації, шляхом встановлення контактів з об'єктами дослідження. В якості знаряддя дослідження методом опитування використовується анкета, що є запитальником що передбачає фіксацію відповідей.

Підготовка спостереження передбачає визначення місць спостереження, його тривалості, заходів забезпечення скритності, детальний інструктаж спостерігачів з питань тлумачення можливих різних варіантів поведінки досліджуваних об'єктів.

Анкета є гнучким інструментом опитування, оскільки для отримання необхідної інформації можуть використовуватися питання, що відрізняються формою, формулюваннями, послідовністю. В процесі безпосереднього збору даних важливе значення придбаває поточний контроль, що дозволяє вносити у разі потреби оперативні поправки в організацію цієї роботи.

Після завершення збору даних, а іноді і в процесі їх вступу робиться їх систематизація і аналіз.

Систематизація первинної інформації полягає зазвичай в класифікації варіантів відповідей, їх координуванні і представленні в зручній для аналізу формі(найчастіше в табличній).

Аналіз інформації полягає в оцінці вже систематизованою информации як правило, з використанням статистичних методів. Остаточні результати аналізу нерідко виступають у формі рекомендацій, що є грунтовані на оцінках зібраних даних пропозиції про дії фірми в майбутньому.

Завершальним етапом дослідження є представлення звіту про його результати, який нерідко супроводжується виступом виконавця з доповіддю перед представниками замовника.