Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей.
Умови
ефективного використання ресурсів.
Найефективніше комбінування ресурсів
(їх найраціональніше використання)
можливе також за умови їх повної
зайнятості (економічного використання
у виробництві всіх придатних ресурсів)
та повних обсягів виробництва (максимально
можливих обсягів виробництва за даного
рівня розвитку техніки і технології, а
також при повній зайнятості ресурсів
за умови їх використання на виробничі
цілі).
Похідним від поняття
"економічна ефективність" є поняття
"зрівняльна перевага", тобто
здатність товаровиробника виготовляти
товари з меншими альтернативними
витратами. Відповідно до неї підприємець
повинен віднайти такий вид діяльності
у певній галузі, де він мав би зрівняльну
перевагу.
Проілюструємо механізм
вибору альтернативних варіантів
використання ресурсів (табл. 1).
Якщо
ресурси використовуються для будівництва
лікарень, шкіл, то їх вартісна (грошова)
оцінка складається із витрат на матеріали,
робочу силу, оренду або купівлю землі.
Альтернативними витратами щодо них є
витрати на будівництво готелів, офісів,
які можуть бути збудовані за рахунок
тих самих ресурсів. Уряд може спрямувати
всі ресурси на будівництво лікарень
або частку цих коштів — на будівництво
готелів. Це означає, що обсяги будівництва
названих різних об'єктів є не лише
альтернативними, а й взаємодоповнюваними.
Крива
виробничих можливостей. Щоб чіткіше
уявити значення альтернативних
можливостей об'єктів, побудуємо графік
меж виробничих можливостей (мал.
1).
Якщо
нанести цифри на графік, отримаємо
точки, які показують варіанти вибору
ресурсів. З'єднавши їх, одержимо криву
виробничих можливостей. Рухаючись по
кривій, маємо можливість спостерігати
різні варіанти у комбінації ресурсів.
Так, у точці В ресурси поділяються так,
що на них можна побудувати 55 лікарень,
шкіл і 10 готелів. Якщо ресурси розподілити
так, що виробництво здійснюється у межах
виробничих можливостей (точки А, В, С,
Д, Е, /), то досягаються найвища ефективність
економіки і правильність вибору. У цьому
разі точка К свідчить про недостатньо
ефективне використання виробничих
можливостей, а точка N знаходиться поза
межею таких можливостей, отже є нереальною
за даного рівня розвитку техніки,
технології, організації виробництва
тощо. Тому зміщення кривої виробничих
можливостей вліво свідчить про їх
зростаюче невикористання. Свого максимуму
воно досягає під час економічних криз.
Суть та зміст відносин власності. Суб’єкти та об’єкти власності.
Власність – це економічні відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили предметів споживання, послуг, об`єктів інтелектуальної власності в усіх сферах суспільного виробництва.
Найважливішими підсистемами власності є економічна та юридична власність.
Економічна власність має:
а) Кількісний аспект власності – означає певну сукупність матеріальних благ, різноманітних об`єктів власності, в тому числі об’єктів інтелектуальної власності. Залежно від того, в чиїх руках вони зосереджуються (феодал, капіталіст) формується відповідний суспільний спосіб виробництва;
б) Якісний аспект власності – виражає систему виробничих відносин між людьми щодо привласнення об`єктів власності у всіх сферах суспільного відтворення. Вираження даної власності є такі економічні категорії – вартість, ціна, податок, прибуток, і т д.
Економічна власність тісно пов’язана з юридичною.
Юридична власність – загальна умова виробництва, вияв волі певного класу і правове оформлення цієї