Тема 3. Народні повстання в Єгипті наприкінці Середнього царства.

Для початку роботи над даною темою необхідно дослідити основні відкриті на сьогодні історичні джерела з історії народних рухів у Єгипті. Особливу увагу слід звернути на “Речення Іпусера”, “Пророцтво Неферті”, “Бесіда жреця Анху зі своїм серцем”, “Повчання Хетті”, “Повчання Геракліопольського царя своєму синові цареві Мерикару”, “Надпис номарха Антилоп’єго ному Амені”. За даними джерелами, враховуючи їх особливості, треба висвітлити становище народу та верхівки суспільства, виявити причини народного руху, рушійні сили повстання, основні події, причини поразки.

Література:

Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 2.

Авдиев В.И. Социальная борьба и господство гиксосов в Египте// Исторический журнал. – 1945. – №5.

Берлев О.Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства. – М., 1978.

Берлев О.Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства. – М., 1972.

Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

Лапис И.А. Новые данные о гиксосском владычестве в Египте// ВДИ. – 1958. – №3.

Малёванный А.М., Шофман А.С. Классовая борьба в древнем мире. – Казань, 1987.

Петровский Н.С., Белов А.М. Страна большого Хапи. – Л., 1955.

Тема 4. Апарат центрального управління в Єгипті періоду Нового царства.

Метою роботи над даною темою є вивчення конкретно-історичного прикладу бюрократичного апарату управління, що було в цілому притаманно всім давньосхідним державам. За “Приписом про службові обов’язки верховного сановника”, який наведено у практикумах та хрестоматіях, а також за іншими документальними джерелами офіційного та наративного характеру, розкрити причини створення великого державного апарату в Єгипті, його устрій, структуру, основні функції державного управління. Особливу увагу слід звернути також на питання привілейованого становища чиновництва та воїнів у єгипетському суспільстві. Студент, працюючий над цією темою, має спробувати визначити характерні риси бюрократичного стилю управління (наприклад, детальна регламентація) в Єгипті, навести підтвердження з джерел.

Література:

Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 3.

Лурье И.М. Очерки древнеегипетского права. XVI-X вв. до н.э. – Л., 1960.

Черниловский З.М. История рабовладельческого государства и права. – М., 1960.

Монтэ П. Египет Рамсесов. Повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов. – М., 1989. – Гл.10,11.

История Древнего Востока / Под ред. Кузищина. – Гл.5., п.3.

Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.

Стучевский И.А. Колониальная политика Египта в эпоху XVIII династии. – М., 1967.

Тема 5. Релігійна реформа Аменхотепа IV.

Розкриття даної теми передбачає вивчення широкого кола питань, пов’язаних не тільки з самою реформою, а й з суспільно-політичною ситуацією в Єгипті в добу Нового царства.

За джерелами: “Гімн Атону”, “Надпис з гробниці Вельможі Маі” та іншими встановити основні причини необхідності проведення реформи, її основну мету, соціальну базу перетворень фараона (а саме – середні прошарки населення, на які спирався Аменхотеп IV), ставлення знаті до реформи. Спробувати знайти у науковій літературі різні версії щодо основних причин релігійної або релігійно-політичної реформи. У контрольній роботі також слід розкрити основні заходи перетворень Аменхотепа IV та причини їх невдачі.

Література:

Матье М.Э. Во времена Нефертити. – М., Л., 1965.

Перепёлкин Ю.Я. Переворот Аменхотепа IV. – М., 1967–1984.

Перепёлкин Ю.Я. Тайна золотого гроба. – М., 1968.

Перепёлкин Ю.Я. Кэйе и Семнех-ке-ре. К исходу солнцепоклоннического переворота в Египте. – М., 1979.

Практикум по истории древнего мира. Часть 1. – М., 1981. – Тема 3.

История Древнего Востока / Под ред. Кузищина. – Гл.5.

Источниковедение истории Древнего Востока. – М., 1984.