Лабораторна робота №13

Тема: Визначення кількості гемоглобіну (Нв) в крові та кольорового показника крові.

Мета: Ознайомитись з методом визначення гемоглобіну крові людини гемометром Салі та з розрахунком кольорового показника.

Питання до самопідготовки

1. Гемоглобін, його будова і значення для газообміну.

2. Сполуки гемоглобіну в крові та їх властивості.

3. Методика визначення кількості гемоглобіну за Салі.

4. Від яких компонентів залежить колір крові?

5. Що розуміють під кольоровим показником крові?

6. Гематокритне число.

Короткі теоретичні відомості

Основна функція еритроциту – транспорт кисню з легень до тканин організму та назад вуглекислого газу. Головну роль у цьому процесі відіграє гемоглобін – органічний пігмент червоного кольору, що складається із гема (сполучення порфіріну із залізом) та білку глобіна. Гемоглобін відрізняється високою спорідненістю до кисню, за рахунок чого кров здатна переносити більше кисню ніж звичайний водний розчин. Ступінь зв’язування кисню з гемоглобіном залежить перш за все від концентрації кисню, розчиненого в плазмі. У легенях, де кисню багато, він дифундує з легеневих альвеол крізь стінки кровоносних судин і водне середовище плазми, і потрапляє в еритроцити; там він зв’язується з гемоглобіном – утворюється оксигемоглобін. У тканинах, де концентрація кисню невелика, молекули кисню відокремлюється від гемоглобіну та проникають у тканини за рахунок дифузії. Недостатність еритроцитів або гемоглобіну призводить до зниження транспорту кисню і тим самим до порушення біологічних процесів.

Сполуки гемоглобіну в крові

Нв  О₂ – оксигемоглобін

Нв  СО₂ – карбогемоглобін

Нв  СО – карбоксігемоглобін

Колір крові визначають еритроцити та тромбоцити. Колір еритроцитів визначає – гемоглобін, колір гемоглобіну визначає залізо місткі групи гема.

Плазма крові містить 55-60% в крові, клітини крові – 40-45%. Співвідношення плазми та клітин крові вимірюють за допомогою приладу гематокрита. Гематокрит не число – кількість формальних елементів крові у відсотках від загального об’єму крові. В нормі воно дорівнює 40-45%.

Співвідношення між кількістю гемоглобіну крові та числом еритроцитів відображає кольоровий показник крові. В патології кольоровий показник може бути вище одиниці, що відображає гіперхромазію, або нижче, тобто гіпохромазію. В нормі кольоровий показник має діапазон від 0,8 – до 1,0.

Кольоровий показник має діагностичне значення при захворюваннях крові при різних видах анемій.

Методика проведення роботи

1. Визначення кількості гемоглобіну в крові гемометром гс-3.

Визначення гемоглобіну гемометром Салі ґрунтується па колориметрії солянокислого гематину, що утворюється при змішуванні крові з соляною кислотою. При цьому червонуватий колір рідини стає бурим. Розчин розводять дистильованою водою до кольору стандарту з відомою концентрацією гемоглобіну.

Гемометр ГС-3 складається з пластмасового корпусу з трьома гніздами, задню стінку зроблено з матового скла. У два крайні гнізда вставлено запаяні пробірки, які містять кольоровий розчин солянокислого гематину. Середня відкрита градуйована пробірка призначена для досліджуваної крові. На ній нанесено дві шкали: одна показує концентрацію гемоглобіну в г% (градуювання від 2 до 23 г%), друга - відносних одиницях (градуювання до 140). 16,7 г% гемоглобіну прийнято за 100 одиниць. На всі три пробірки гемометра нанесено контрольні кругові позначки, які при аналізі мають бути на одному рівні. До приладу додано капіляр-піпетку на 20 мкл (0,02 мл) крові, скляні палички та очну піпетку.

У градуйовану пробірку гемометра Салі очною піпеткою наливають 0,1 н. розчин соляної кислоти до позначки “10". Потім беруть кров із судини в капіляр до позначки (20 мкл), обтирають кінчик капіляра ватою, занурюють його у пробірку і видувають кров на дно пробірки так, щоб верхній шар соляної кислоти залишився непофарбованим. Не виймаючи піпетку, промивають и розчином соляної кислоти з верхнього шару, а потім дистильованою водою, видуваючи и у пробірку. Після цього вміст пробірки перемішують, постукуючи її пальцем по дну, ставлять пробірку в середнє гніздо гемометра на 5-10 хв. Це час, необхідний дня повного перетворення гемоглобіну на солянокислий гематин. Потім у пробірку по краплі додають очною піпеткою дистильовану воду доти, поки колір розчину не стане однаковим зі стандартом. Додаючи воду, розчин перемішують скляною паличкою. Проводять відлік по градуйованій шкалі пробірки.

Цифра на рівні нижнього меніска одержаного розчину вказує на абсолютний вміст гемоглобіну у досліджуваній крові по одній шкалі у грам-процентах (г%), тобто абсолютний вміст гемоглобіну крові. Друга шкала вказує вміст гемоглобіну у відносних одиницях.

Оформляють протокол, записують одержані результати. Роблять висновки щодо вмісту гемоглобіну в крові, виходячи з показників норми (абсолютний вміст гемоглобіну в крові чоловіків - 13,3-15,6 г% і жінок - 12,1-13,8 г%; відносний вміст гемоглобіну у чоловіків - 80-90 % і жінок - 70-80 %).