11.2. Система аналізу капіталовкладень корпорацій.
У цілому варто вважати, що найбільш об’єктивна оцінка проекту повинна бути комплексною і враховувати багато аспектів проекту в тому числі з урахуванням різних зважуючих коефіцієнтів.
По кожному з наведених аспектів як результат аналізу проекту виставляється експертна оцінка по десятибальній системі (Кі=1¸10). Інтегральна оцінка буде дорівнює сумі добутків окремої оцінки (Кі) і її вагового коефіцієнта (aі):
При цьому, максимальне значення інтегральної оцінки, побудованої по наведеній схемі дорівнює:
11.3. Досвід розвинених країн та особливості капіталовкладень в Україні
Необхідно розуміти, що великий інтерес щодо капіталовкладень становить для нас досвід західноєвропейських та американських корпорацій. В тих країнах капіталовкладення розподіляються на групи за категоріями залежно від мети:
перша – вимушені капіталовкладення;
друга – збереження позицій на ринку;
третя – оновлення основних виробничих фондів, особливо верстатів і апаратів;
четверта – економія витрат;
п’ята – збільшення прибутків;
шоста – «ризикові» капіталовкладення.
До першої групи належать капіталовкладення, які здійснюються, наприклад, з метою підвищення надійності й техніки безпеки на виробництві відповідно до нових законодавчих актів або інших абсолютно обов’язкових обставин. У цьому разі не постає питання, здійснювати інвестиції чи ні.
Друга група охоплює капіталовкладення, які потрібні для того, щоб корпорація змогла втримати свої позиції на ринку, а також зберегти створену репутацію і зайняте положення.
Капіталовкладення третьої групи призначені для підтримування безперервної діяльності корпорації та підвищення технічного рівня виробництва (наприклад, за рахунок встановлення досконаліших і продуктивніших верстатів і апаратів, впровадження нової технології виробництва).
До четвертої групи належать капіталовкладення, які мають на меті скоротити витрати, що врешті-решт сприяє підвищенню продуктивності праці в корпорації та її прибутковості.
Капіталовкладення п’ятої групи спрямовані на збільшення прибутків, що, у свою чергу, сприяє підвищенню прибутковості. Це часто пов’язується з розширенням «традиційних» сфер діяльності корпорації.
До шостої групи належать капіталовкладення, пов’язані зі значним ризиком (наприклад,
Норма прибутку (процент прибутку, який повинен забезпечити капіталовкладення) у розглянутих групах капіталовкладень може бути такою: у першій групі відсутньою; у другій - становити 6%; у третій – 12 %; у четвертій – 15 %; у п’ятій – 20 %; у шостій – 25 %. Наведені значення, безперечно, треба розглядати лише як орієнтовні.
Особливості стану капіталовкладень в Україні
Необхідно розуміти, що економічний ситуація та інвестиційна привабливість по регіонах України має неоднорідний характер. Це значною мірою пов’язано з рівнем промисловості, розвиненістю сільського господарства, державною підтримкою та іншими чинниками по кожному регіону України окремо. Інвестиційна привабливість України загалом і кожної області зокрема визначається насамперед інвестиційним кліматом.
Отже, потрібен новий підхід до формування і здійснення інвестицій із використанням можливостей регіонального самоуправління і регульованих ринкових відносин. При цьому сам перехід до такої економіки потребує докорінної зміни всієї системи управління інвестиційною діяльністю у регіоні (області, великому місті). Тому виникає гостра необхідність у проведенні роботи по створенню такої системи управління інвестиційно-структурною політикою і процесом реалізації проектів, яка сприяла б забезпеченню нормального функціонування територіальних утворень, вирішенню комплексу економічних, соціальних, екологічних, містобудівних та інших проблем.