2. Догляд за хворими з гострими захворюваннями органів дихання
Хвороби органів дихання посідають значне місце серед уражень внутрішніх органів і майже так само поширені, як і захворювання серцево-судинної системи.
Для захворювань органів дихання характерні такі симптоми: задишка, ядуха, виділення харкотиння, кашель, кровохаркання, біль у грудній клітці.
а) Задишка виражається в збільшенні частоти (норма 16-20 вдихів-видихів у 1 хв) і зміні ритму та характеру дихання, що супроводжується відчуттям дефіциту повітря. Вона може бути інспіраторною (важко вдихнути), експіраторною (важко зробити видих) і змішаною.
б) Ядуха — крайній ступінь задишки, розвивається внаслідок спазму бронхів, набряку легень. Ядуха, що виникає раптово, як напад, називається астмою.
в) Кашель — рефлекторно захисний акт — виникає при подразненні слизової оболонки дихальних шляхів. Завдяки кашлю дихальні шляхи звільняються від харкотиння або випадкових частинок, що потрапляють в дихальні шляхи (вологий кашель). Сухий кашель є ознакою запалення верхніх дихальних шляхів або плеври (плеврит), здавлення бронхів пухлиною.
г) Кровохаркання — виділення крові з мокротою у вигляді прожилок крові. Якщо виділяється криваве харкотиння у великій кількості, то це називається легеневою кровотечею.
Біль, спричинений ураженням легень або плеври, відчувається в глибині грудей, особливо в бічних ділянках, і збільшується при глибокому диханні та кашлі.
д) Пневмонія(запалення легень) буває крупозною та вогнищевою. Крупозна пневмонія уражає легені й плевру, що їх покриває. Захворювання починається гостро: озноб, задишка, загальна слабкість, температура до 39-40°, болючий кашель з в'язким харкотинням рудого кольору, явища інтоксикації, що супроводжуються безсонням, неспокоєм, запамороченням, маренням хворого. Нині, коли широко застосовуються антибіотики, як правило, за 3-4 тижні настає повне виліковування пневмонії. При вогнищевій пневмонії площа ураження легень значно менша (частки легеневої тканини), тому частіше й швидше вдається досягти позитивного лікувального ефекту.
Під час лікування органів дихання дуже велике значення має догляд за хворим. Таких хворих регулярно перевертають в ліжку з одного боку на другий. При задишці надають сидячого або напівсидячого положення з опущеними вниз ногами й опорою для рук (найкраще використовувати крісло), забезпечують провітрювання кімнат. Під час ознобу хворого накривають додатковою ковдрою, дають пити гарячий чай, обкладають грілками.
Велике значення має повне відхаркування. Воно значно спрощується, якщо хворий лежить на здоровому боці. За вказівкою лікаря необхідно своєчасно почати дихальну гімнастику, поступово розширюючи комплекс вправ.
При спостереженні за станом органів дихання визначають температуру тіла, частоту і ритм дихання, кількість харкотиння за добу, його характер (домішки крові, гною, їжі, запах).
Температуру тіла вимірюють термометром у пахвовій западині протягом 10 хв, попередньо продезінфікувавши його і витерши насухо. Стовпчик ртуті повинен бути нижче поділки 35°.
Частоту пульсу перевіряють накладанням 2-4 пальців на променеву артерію, злегка притискаючи її до променевої кістки. Пульс на правій руці досліджують лівою рукою, а на лівій — правою. Зазвичай пульс підраховують протягом ЗО с і множать на 2. Частота дихальних рухів, як правило, відноситься до частоти серцевих скорочень як 1:4 і становить 16-20 вдихів у 1 хв у чоловіків і на 2-4 вдихи більше в жінок. Дослідження за диханням хворого ведуть (непомітно для хворого) візуально, спостерігаючи за рухом грудної клітки в жінок і живота у чоловіків.
Харкотиння для аналізу збирають у спеціальну банку з кришкою, що закручується. Як правило, його збирають вранці, до прийому їжі, після того як хворий почистив зуби. Для усунення запаху на дно банки наливають розчин марганцевокислого калію. Фіксують скарги хворого, характер та періодичність появи болю, кашлю, задишки.
Бронхіальна астма характеризується нападами ядухи, викликаними спазмами дрібних та середніх бронхів і набуханням слизової оболонки. Внаслідок спазму і значного виділення слизу просвіт бронхів різко звужується, що утруднює дихання, особливо видих. Відповідно збільшується залишковий об'єм легень, поступово розвивається емфізема (розширення) легень, пневмосклероз і явища легенево-серцевої недостатності. Хворий може загинути від самого нападу ядухи, так званого астматичного статусу. Тому при нападі бронхіальної астми слід негайно викликати лікаря і вжити термінових заходів для полегшення дихання: а) звільнити груди хворого від одягу і важкої ковдри; б) надати хворому напівсидячого положення в ліжку, щоб полегшити дихальні рухи; в) збільшити доступ у приміщення свіжого повітря; г) дати хворому кисневу подушку.
Кровохаркання, а також сильна легенева кровотеча найчастіше бувають при туберкульозі легень, пухлинах, абсцесі легень (гнійний нарив). Кров червоного кольору, піниста, виділяється з легень при кашлі. При кровохарканні і легеневій кровотечі треба забезпечити хворому насамперед повний фізичний і психічний спокій. Хворий має лежати в ліжку з трохи піднятим тулубом — це полегшує відхаркування і протидіє виливу крові в здорову частину легень. Він повинен менше рухатись, не розмовляти, не курити. Хворого треба заспокоїти, пояснити необхідність дотримання стану спокою. Повідомивши про кровотечу лікаря, потрібно до його приходу дати хворому випити кілька столових ложок розчину кухонної солі (одну столову ложку солі розчиняють у склянці води).